Постанова № 24930919, 26.06.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2012 р. Справа № 10/17-1947-2011Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Бойко Л.І., Величко Т.А.

при секретарі судового засідання Альошиній Г.М.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність ВРА №069914 від 19.07.2010р.;

від відповідача - участі не брали;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

фермерського господарства "Христо Ботєва"

на рішення господарського суду Одеської області від 21.05.2012 року

у справі №10/17-1947-2011

за позовом публічного акціонерного товариства Астра Банк

до відповідача фермерського господарства "Христо Ботєва"

про стягнення 920465,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011р. публічне акціонерне товариство Астра Банк (далі -ПАТ Астра Банк) звернулось з позовом до фермерського господарства "Христо Ботєва" (далі -ФГ "Христо Ботєва") з урахуванням заяви від 17.05.2012р. №1509/2012 про стягнення з фермерського господарства "Христо Ботєва" заборгованості у розмірі 920 465,71 грн., з яких: 700 000 грн. -прострочена заборгованість по кредиту; 6 089, 61 грн.- поточна заборгованість по сплаті відсотків; 151 506,47 грн. - прострочена заборгованість по сплаті відсотків; 54 078,65грн. -пеня на кредит; 8 790, 98 грн.-пеня на відсотки (том І а.с. 2-10, том V а.с. 1-2).

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.05.2012р. у справі №10/17-1947-2011 (суддя Смелянець Г.Є.) позов задоволено: стягнуто з фермерського господарства "Христо Ботєва" на користь публічного акціонерного товариства Астра Банк борг по кредиту у сумі 700 000 грн., борг по відсоткам за користування кредитом у сумі 157 596,08 грн., пеню, яка нарахована на кредит в сумі 54 078,65 грн., пеню, яка нарахована на відсотки за користування кредитом в сумі 8 790,98 грн. Судове рішення мотивоване невиконанням відповідачем умов кредитного договору №699000017707014 від 30.07.2010р.(том V а.с.110-118).

Не погодившись з прийнятим рішенням, фермерське господарство "Христо Ботєва" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 21.05.2012р. у справі №10/17-1947-2011 скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову з підстав порушення судом норм матеріального права. Зокрема, за твердженням скаржника, місцевим господарським судом було винесено рішення на підставі кредитного договору №699000017707011 від 30.07.2010р., який був укладений з порушенням пункту 1 статті 203 Цивільного кодексу України (том V а.с. 131-133).

ПАТ Астра Банк проти задоволення апеляційної скарги висловило заперечення, посилаючись на те, що банком в односторонньому порядку процентна ставка за кредитним договором №699000017707014 від 30.07.2010р. не змінювалась, а також на те, що зміст зазначеного договору не суперечить чинному законодавству (том V а.с.138-140).

В судовому засіданні 26.05.2012р. представник відповідача участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №00004333 від 16.06.2012р. (том V а.с.129). Однак надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судовому засіданні в зв'язку з хворобою одного із представників та закінченням терміну дії трудової угоди з іншим. Вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не надано доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини. Крім того, явка повноважних представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, додаткові докази не витребовувались (том V а.с.146 ).

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

30.07.2010р. між публічним акціонерним товариством Астра Банк („кредитор") та фермерським господарством "Христо Ботєва" („позичальник") укладено кредитний договір №699000017707014 (далі -кредитний договір від 30.07.2010р.), за умовами якого кредитор відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію та встановлює позичальнику кредитний ліміт в розмірі 700 000 грн., а позичальник зобов'язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісії в порядку, розмірі та в строки, що передбачені цим договором, з кінцевим терміном повернення кредиту-не пізніше 30.07.2011р. Повернення кредиту позичальником здійснюється не пізніше останнього дня строку кредитної лінії з додержанням графіку зниження заборгованості за кредитом, узгодженого сторонами (том І а.с. 19-24).

Даний договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до вимог статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Умовами пункту 1.5.1 кредитного договору від 30.07.2010р. встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти за користування кредитом- щомісячно, із розрахунку 19,9 процентів річних.

Згідно пункту 2.4 кредитного договору від 30.07.2010р. нарахування процентів за користування кредитом згідно з пунктом 1.5.1 цього договору здійснюється з дня надання кредиту до моменту повернення кредиту, щомісяця, в останній робочий день кожного місяця та в день повного повернення кредиту, за звітній календарний місяць, за фактичну кількість днів користування кредитом. При розрахунку процентів день надання кредиту включається до розрахунку, а день повернення кредиту - не включається. При розрахунку процентів приймається фактична кількість днів у місяці, фактична кількість днів у році для кредитів в національній валюті та 360 днів у році для кредитів в іноземній валюті. Якщо день нарахування процентів є неробочим, проценти нараховуються в попередній робочий день. Позичальник сплачує проценти у валюті кредиту, щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним та в день повного повернення кредиту, шляхом перерахування суми нарахованих процентів на рахунок для обліку нарахованих процентів, зазначений в пункті 3.1.1 цього договору. У разі прострочення строку повернення кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту повного повернення кредиту.

Пунктом 2.6 кредитного договору від 30.07.2010р. визначено, що погашення заборгованості за кредитом здійснюється позичальником шляхом перерахування суми коштів, достатньої для погашення відповідної суми заборгованості на позичковий рахунок, визначений в пункті 3.1.1 цього договору.

У пункті 3.1.1 договору встановлено, що кредитор зобов'язується відкрити позичковий рахунок № 20626001770700 в АТ АСТРА БАНК, МФО 380548, код ЄДРПОУ /ідентифікаційний номер за ДРФО 32888405, рахунок для обліку нарахованих процентів № 20682001770700 в АТ АСТРА БАНК, МФО 380548, код ЄДРПОУ/ ідентифікаційний номер за ДРФО 32888405.

Вказаним договором також передбачено дострокове повернення кредиту.

Згідно умов пункту 6.4 договору від 30.07.2010р. кредитор має безумовне право не надавати кредитні кошти за цим договором та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також відшкодування збитків, завданих кредитору в результаті невиконання чи неналежного виконання позичальником умов цього договору, а позичальник зобов'язаний повернути кредит, сплатити належні проценти, комісії, можливі штрафні санкції, а також відшкодувати завдані кредитору збитки у наступних випадках: якщо позичальник порушує строки повернення кредиту та/або процентів, та/або комісій (пункт 6.4.1 кредитного договору від 30.07.2010р.); при невиконанні позичальником передбачених цим договором зобов'язань по забезпеченню повернення кредиту і зобов'язань позичальника і третіх осіб по договорах про забезпечення; у випадку втрати, пошкодження чи зменшення вартості предмету застави (якщо позичальник невзмозі надати додаткове забезпечення за цим договором), передбаченого цим договором, по обставинах, по яких кредитор не відповідає (пункт 6.4.2 кредитного договору від 30.07.2010р.); якщо інформація і документи, що належить подати позичальником кредитору згідно підпунктів 3.2.2 - 3.2.5, 3.2.7, 3.2.10 - 3.2.12, 3.2.15 цього договору, надані позичальником несвоєчасно, у неповному обсязі чи якщо така інформація та документи чи їх частина виявилися недостовірними (пункт 6.4.3 кредитного договору від 30.07.2010р.); якщо позичальник без попередньої згоди з кредитором прийняв рішення чи уклав угоду, що має своїм результатом реорганізацію чи ліквідацію позичальника, або виступив позичальником, гарантом або поручителем, авалістом по відношенню до інших юридичних та/або фізичних осіб (пункт 6.4.5 кредитного договору від 30.07.2010р.); якщо у відношенні позичальника, його майна, органів та посадових осіб є рішення, що відповідають чинному законодавству України чи вчинена дія з боку будь-яких державних органів або органів, що мають аналогічні повноваження, які істотно ускладнюють чи роблять неможливим розпорядження майном позичальника (пункт 6.4.5 кредитного договору від 30.07.2010р.).

Пунктом 6.5 кредитного договору від 30.07.2010р. передбачено, що вимога про дострокове повернення кредиту згідно пункту 6.4 цього договору направляється позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 календарних днів після її відправлення, а згідно з умовами пункту 6.6 кредитного договору від 30.07.2010р. у випадку невиконання позичальником умов пункту 6.5 цього договору кредитор має право звернути стягнення на предмет застави та/або пред'явити позов у відношенні позичальника.

В якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором від 30.07.2010р. між позивачем („заставодержатель") та відповідачем („заставодавець") було укладено договір іпотеки від 30.07.2010 р. та договір застави товарів в обороті №699000017707014/3 від 30.07.2010р. (том І а.с.25-36).

На виконання кредитного договору від 30.07.2010р. банком перераховано на поточний рахунок позичальника №26005001770701 в ПАТ Астра Банк, МФО 380548 700 000 грн., що підтверджується матеріалами справи (том ІІІ а.с. 62-65, том VІ а.с. 3-5).

Між тим взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав: повернення кредиту та відсотків за його користування в терміни, передбачені кредитним договором від 30.07.2010р., не забезпечив, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом в сумі 700 000грн. та по сплаті відсотків в розмірі 157 596,08 грн.

Враховуючи те, що позичальником належним чином не виконувались умови кредитного договору від 30.07.2010р. позивач направив фермерському господарству "Христо Ботєва" претензію №94 від 17.03.2011р., в якій вимагав у 30 денний строк з моменту отримання даної претензії, достроково повернути кредит та повністю погасити заборгованість за кредитним договором (том І а.с. 93). Дана претензія була отримана відповідачем 19.03.2011р. (том І а.с. 94-97).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо правомірності позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

В силу правил частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З огляду на те, що докази виконання в повному обсязі фермерським господарством "Христо Ботєва" взятих на себе зобов'язань за кредитним договором від 30.07.2010р. в матеріалах справи відсутні, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення 700 000грн. основної заборгованості за кредитом та 157 596,08 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Обґрунтовано задоволено судом першої інстанції і позовні вимоги щодо стягнення пені, нарахованої відповідачеві за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за його користування.

У відповідності до приписів частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 5.1 кредитного договору від 30.07.2010р. визначено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або процентам та/або комісіям позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

З урахуванням викладених норм та положень кредитного договору від 30.07.2010 р., місцевим господарським судом обґрунтовано визначено розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, та правомірно задоволено позовні вимоги в цій частині в сумі, що була заявлена до стягнення.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що місцевим господарським судом винесено рішення на підставі кредитного договору від 30.07.2010 р., який укладений з порушенням пункту 1 статті 203 Цивільного кодексу України, є необгрунтованими.

У відповідності до положень частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Скаржником не зазначено яким саме актам цивільного законодавства суперечить кредитний договір від 30.07.2010 р., не вказано наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.

При цьому, апелянтом звернуто увагу суду на положення пункту 3.3.3 кредитного договору від 30.07.2010 р., яким передбачено право кредитора переглядати розмір процентної ставки за користування кредитом в разі зміни кон'юнктури ринку грошових коштів України в порядку, визначеному пунктом 2.11 кредитного договору від 30.07.2010р.

Пунктом 2.11 кредитного договору від 30.07.2010 р. сторонами узгоджено процедуру зміни процентної ставки. Проте жодне положення даного договору не передбачає можливості збільшення банком розміру процентів в односторонньому порядку, що кореспондується з вимогами статті 1056-1 Цивільного кодексу України.

При цьому, апеляційним господарським судом враховано, що ПАТ Астра Банк в односторонньому порядку процентну ставку за користування кредитом не змінювало.

Пунктом 3.2.6 кредитного договору від 30.07.2010р. передбачено, що сторони дійшли згоди, що у випадку порушення позичальником будь-якої з умов пунктів 3.2.2 -3.2.5 цього договору, розмір процентної ставки за користування кредитом, яка сплачується позичальником згідно з пунктом 1.5.1 цього договору, починаючи з дати, наступної за датою порушення, встановлюється у розмірі 22,9% річних.

Проте нарахування відсотків за користування кредитом було проведено за відсотковою ставкою у розмірі 19,9%, що відповідає пункту 1.5.1 кредитного договору від 30.07.2010р. (том V а.с. 5).

За таких обставин та враховуючи, що доводи апелянта про порушення господарським судом Одеської області норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Судові витрати у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фермерського господарства "Христо Ботєва" залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 21.05.2012р. у справі №10/17-1947-2011-без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 27.06.2012 р.

Головуючий суддя Таран С.В.

Суддя Бойко Л.І.

Суддя Величко Т.А.