Постанова № 24930921, 26.06.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2012 р. Справа № 5017/192/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Ліпчанської Н.В.

Суддів: Андрєєвої Е.І., Мацюри П.Ф.

При секретарі судового засідання Подуст Л.В.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01-199, від 24.11.11р.

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н, від 05.05.12р.

Від третьої особи - ОСОБА_3, довіреність № 040511, від 04.05.11р.

Розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "Одестрансбуд"

на рішення господарського суду Одеської області від 18 квітня 2012 року

у справі №5017/192/2012

за позовом: Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "Одестрансбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-СУ 6"

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Імексбанк"

про розірвання договору та повернення майна

Встановив:

В січні 2012 року Відкрите акціонерне товариство транспортного будівництва "Одестрансбуд" (Далі - ВАТ "Одестрансбуд") звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-СУ 6" (Далі - ТОВ "Трансбуд-СУ 6"), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" (Далі - ПАТ "Імексбанк") про розірвання договору купівлі-продажу від 18.01.2008р. та зобов'язання повернути нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Векслера, 3, а саме: літ.А - адмін. будівля, літ.Б - оздоровчий комплекс, літ.В - будівля, літ.Г - будівля, літ.Ж - склад, літ.З - склад, літ. И-склад, лит.К- контора, літ.М- склад, літ.Р - будівля, літ.С - майстерня, літ.Т - майстерня, літ.X - майстерня, літ. Щ - склад, літ. Ш -склад, літ.Ю - склад, літ.Ж1, будівля охорони, літ.М1 - будівля охорони, літ.У - майстерня, літ.У1 -навіс, літ.И2 -навіс, літ.Н1- навіс загальною площею 2895, 6 кв.м., які знаходяться на земельній ділянці площею 22 730 кв.м.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ВАТ "Одестрансбуд" посилається на те, що вони виконали договір належним чином, передавши ТОВ "Трансбуд-СУ 6" за актом прийому-передачі нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Векслера, 3.

В порушення умов вказаного договору, відповідач не виконав свої зобов'язаня щодо сплати грошових коштів за договором купівлі-продажу, що є підставою для розірвання договору та повернення майна згідно до ст.1212 ЦК України.

Відповідач позовні вимоги визнає, зазначаючи при цьому, що право власності на майно за договором купівлі-продажу набув, але грошові кошти не були ним перераховані.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18 квітня 2012 року, винесеним суддею Щавинською Ю.М. в позові відмовлено.

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд зазначив, що наявне в матеріалах справи платіжне доручення №5 від 29.01.2008р., свідчить про те, що відповідач повністю виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу, а саме перерахував на розрахунковий рахунок позивача 417600,00 грн. з урахуванням 69600,00 грн. ПДВ.

Не погоджуючись із даним рішенням, позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнути з ТОВ "Трансбуд-СУ6" судові витрати.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що відповідач порушив умови договору купівлі-продажу в частині оплати придбаної будівлі, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість, яка визнається відповідачем.

Крім того, скаржник зазначає, що дана заборгованість підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 14.04.2012р., відповідно до якого за відповідачем рахується заборгованість у сумі 348000,00 грн..

ТОВ "Трансбуд-СУ6" надало до суду апеляційної інстанції пояснення, в яких зазначає, що станом на 19 червня 2012 року в них рахується заборгованість за договором купівлі-продажу нежитлової будівлі, але через відсутність грошових коштів, виконати свої зобов'язання за договором вони не в змозі, а тому просять рішення господарського суду Одеської області від 18.04.2012р. скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

ПАТ "Імексбанк" також надав до суду свої пояснення, в яких зазначає, що твердження позивача та відповідача щодо заборгованості останнього спростовуються матеріалами справи, а саме платіжним дорученням №5 від 29.01.2008р., відповідно до якого відповідач в повному обсязі розрахувався з позивачем за нерухомість згідно договору купівлі-продажу від 18.01.2008р. за №58.

Окрім цього між Національним Банком України та ПАТ "Імексбанк" був укладений договір про відступлення права вимоги від 20.10.2011р. за реєстром №3493 посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, згідно якого Нацбанк України за договором "Цедент" відступив, а ПАТ "Імексбанк" за договором "Цесіонарій" набув статусу іпотекодержателя за іпотечним договором укладеним між Цедентом та ТОВ "Трансбуд - СУ6" посвідченим 28.10.2009р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстром №2376 з договором про внесення змін №1, посвідченим 05.02.2010р. в реєстрі №198, який виступає в якості забезпечення виконання, що випливають з Кредитного договору №32 від 29.01.2010р.

Згідно п.2.1.1 зазначеного Договору іпотеки, Іпотекодавець ТОВ "Трансбуд - СУ6", гарантував, що предмет іпотеки знаходиться в його власності, до моменту укладання цього Договору нікому не відчужений, під забороною (арештом), в тому числі податковою, не перебуває, як внесок до статутного капіталу інших юридичних осіб не внесений, судових спорів щодо нього немає, прав щодо нього у третіх осіб (за договорами найму, оренди тощо) та інших обтяжень як в межах України так і за її межами немає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 18.01.2008 р. між ВАТ "Одестрансбуд" та ТОВ "Трансбуд-СУ 6" був укладений договір купівлі-продажу нежитлових будівель, відповідно до якого позивач продав, а відповідач купив нежитлові будівлі, що знаходяться у м. Одесі по провулку Векслера, будинок №3 та складається з літ.А - адмін. будівля, літ.Б - оздоровчий комплекс, літ.В - будівля, літ.Г - будівля, літ.Ж - склад, літ.З - склад, літ. И-склад, лит.К- контора, літ.М- склад, літ.Р - будівля, літ.С - майстерня, літ.Т - майстерня, літ.X - майстерня, літ. Щ - склад, літ. Ш -склад, літ.Ю - склад, літ.Ж1, будівля охорони, літ.М1 - будівля охорони, літ.У - майстерня, літ.У1 -навіс, літ.И2 -навіс, літ.Н1- навіс загальною площею 2895, 6 кв.м., які знаходяться на земельній ділянці площею 22 730 кв.м.

Вказаний договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 58. (а.с.26).

На виконання умов вказаного договору купівлі-продажу, 24.01.2008 року ВАТ "Одестрансбуд" на підставі акту приймання-передачі передало ТОВ "Трансбуд-СУ 6" нерухоме майно, яке є предметом зазначеного договору та знаходиться у м. Одесі по провулку Векслера, будинок № 3 (а.с.28).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», нежитлові будівлі на підставі договору купівлі-продажу, були зареєстровані 18.01.2008 року за новим власником - ТОВ «ТРАНСБУД-СУ 6», форма власності - приватна, частка 1/1. (а.с.29)

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Особливості правового регулювання договору купівлі-продажу, включаючи відповідальність за його порушення, визначені главою 54 ЦК України.

Згідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 4 статті 692 ЦК передбачає, що продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу у випадку, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар.

Крім того, право продавця при несплаті покупцем у встановлений строк товару, вимагати його повернення, передбачене нормою ч. 2 ст. 697 ЦК України.

Обґрунтовуючи дане рішення місцевий господарський суд зазначив, що наслідки порушення договору у вигляді відмови продавця від договору та повернення товару можуть бути застосовані виключно у разі неприйняття товару покупцем або при збереженні за продавцем права власності на товар.

Крім того, як вбачається з платіжного доручення від 29.01.2008р. №5, призначенням платежу по якому є оплата за нерухомість згідно договору купівлі-продажу №58 від 18.01.2008р., ТОВ "Трансбуд-СУ 6" перерахувало на розрахунковий рахунок позивача 417 600,00 грн. з урахуванням 69 600,00 грн. ПДВ, тобто повністю виконало свої обов'язки щодо сплати грошових коштів, що є ціною об'єкту за даним договором. (а.с.82).

ВАТ "Одестрансбуд" та ТОВ "Трансбуд-СУ 6" ніяких відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надали, а тому зазначені вище факти під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому правових підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "Одестрансбуд" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 18 квітня 2012р. у справі №5017/192/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя Е.І. Андрєєва

Суддя П.Ф. Мацюра