Рішення № 24928858, 30.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" травня 2012 р. Справа № 3/039-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів", м. Чернігів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Примабуд", м. Славутич

про стягнення 88016,75 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 20.03.2012 р. № 20/3;

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Примабуд" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 88016,75 грн., з яких: основний борг в розмірі 68689,30 грн., 4304,89 грн. пеня, 13737,86 грн. штраф, 417,13 грн. інфляційні втрати та 867,57 грн.3 % річних

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений товар за поставки № 1/1 від 14.01.2011 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2012 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 15.05.2012 р.

15.05.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог, яке мотивоване тим, що відповідач 13 та 18 квітня 2012 року частково погасив заборгованість, а саме у розмірі 25436,28 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.05.2012 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання належним чином повідомленого ухвалою суду від 18.04.2012 р. представника відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103232169358, розгляд справи відкладено на 30.05.2012 р.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча про час місце та дату судового засідання був повідомлений належним чином ухвалами господарського суду від 18.04.2012 р. та 15.05.2012 р. Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, з урахуванням зменшених позовних вимог, та заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

14 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Примабуд" (покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 1/1 (надалі договір) відповідно до п.п. 1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставити та передати у власність покупцеві товар, в асортименті, кількості та цінами, вказаними у накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від постачальника до покупця та є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі прийняти та оплатити вказаний товар.

Відповідно до п.п. 2.1. договору передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість товару, ціну та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана постачальником у видатковій накладній є датою поставки товару постачальником.

У п.п. 3.3. договору вказано, що передавання-прийняття товару здійснюється згідно накладної представникам покупця на підставі довіреності на отримання цінностей, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно з п. 5.2. договору асортимент, кількість та вартість товару (з урахуванням ПДВ), остаточно узгоджується та відображається сторонами у видатково-прибутковій накладній по кожній партії окремо.

Приписами п. 6.1. договору встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити постачальнику вартість кожної партії товару не пізніше 7 (семи) календарних днів з дати поставки товару, шляхом безготівкового або готівкового перерахування суми коштів на банківський рахунок постачальника.

Відповідно до п. 8.1. договору, останній вступає у дію з дати його укладання сторонами і діє до 31.12.2011 р. Дострокове розірвання договору можливе тільки у випадках, передбачених чинним законодавством України. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору. Зазначений договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

На виконання умов договору № 1/1 від 14.01.2011 р. позивачем було поставлено товар відповідачеві, про що свідчать наступні видаткові накладні:

№ 20001686 від 30.08.2011 р. на суму 7327,68 грн., № 20001748 від 02.09.2011 р. на суму 3230,62 грн., № 20001988 від 27.09.2011 р. на суму 11982,47 грн., № 20002076 від 07.10.2011 р. на суму 207,40 грн., № 20002294 від 01.11.2011 р. на суму

1638,90 грн., № 20002347 від 05.11.2011 р. на суму 2494,14 грн., № 20002350 від 07.11.2011 р. на суму 5859,38 грн., № 20002356 від 07.11.2011 р. на суму 575,58 грн., № 20002357 від 07.11.2011 р. на суму 2000,00 грн., № 20002372 від 09.11.2011 р. на суму 13207,46 грн., № 20002382 від 11.11.2011 р. на суму 2426,00 грн., № 20002428 від 19.11.2011 р. на суму 7061,42 грн., № 20002505 від 01.12.2011 р. на суму

1264,80 грн., № 20002583 від 13.12.2011 р. на суму 8957,93 грн., № 20002602 від 14.12.2011 р. на суму 1957,30 грн. та № 20002614 від 15.12.2011 р. на суму

2489,44 грн., загалом на суму 68689,30 грн.

Товар було отримано ТОВ "Примабуд" через його представника ОСОБА_2 -який діяв на підставі довіреностей № 61 від 27.08.2011 р., № 85 від 07.10.2011 р. та № 87 від 01.12.2011 р. (копії у матеріалах справи).

Факт отримання відповідачем -ТОВ "Примабуд" товару через його представника підтверджується наявною у матеріалах справи копій згаданих накладних, які містять підписи повноважного представника відповідача в графі "одержав". Крім того, факт отримання відповідачем товару відповідно до умов договору № 1/1 від 14.01.2011 р. підтверджується відтиском печатки відповідача на кожній видатковій накладній.

Порядок використання доручень регулюється наказом Мінфіну України №99 від 16.05.96р. «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей»(зареєст. у Мін'юсті України 12.06.96 р. N 293/1318). Пунктом 2 Інструкції визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.

У позовній заяві представник ТОВ "Українські склади будматеріалів" вказує, що відповідачем було частково оплачено поставлений товар, а саме у розмірі

3991,22 грн.

19.03.2012 р. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію про сплату заборгованості за поставлену продукцію в сумі 69689,30 грн. за договором поставки від 14.01.2011 р. № 1/1, що підтверджується копією фіскального чека від 19.03.2012 р. № 1762 та копією повідомлення про вручення поштового відправлення (копії вказаних документів у матеріалах справи). Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення (доказів іншого суду не подано).

15.05.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог до 62580,47 грн., яке мотивоване тим, що відповідач 13 та 18 квітня 2012 року частково погасив заборгованість, а саме у розмірі 25436,28 грн.

Таким чином, станом на 30.05.2012 р., враховуючи здійснені відповідачем оплати, заборгованість ТОВ "Примабуд" перед ТОВ "Українські склади будматеріалів" становить 43253,02 грн.

Станом на дату судового засідання відповідачем належних та допустимих доказів сплати зазначеного боргу до суду не подано.

Врахувавши вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання ТОВ "Примабуд" своїх зобов'язань за договором поставки від

14.01.2011 р. № 1/1 в розмірі 43253,02 грн. за умови поставки ТОВ "Українські склади будматеріалів" товару на загальну суму 72680,52 грн.

Приписами частини четвертої ст. 631 ЦК України вказано, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час договору.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами частини першої статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано вимог даних норм процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як відповідачем не спростовано існування заборгованості перед позивачем у розмірі 43253,02 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 43253,02 грн. заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню.

Окрім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача станом на 11.04.2012 р. -4304,89 грн. пені, 13737,86 грн. штрафу, 417,13 грн. інфляційних втрат та 867,57 грн. 3 % річних за непогашення існуючої на час подання позовної заяви заборгованості у розмірі 68689,30 грн.

Врахувавши той факт, що відповідачем часткове погашення заборгованості було здійснено після подачі позивачем позовної заяви, судом встановлено, що нарахування 3% річних, інфляційних втрат та штрафу позивачем від суми основного боргу, яка існувала на дату подання позову, тобто від 68689,30 грн., є правомірним.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок 3% річних, суд встановив, що відповідний розрахунку, зроблено позивачем вірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за несплату боргу за договором поставки від 14.01.2011 р. № 1/1 суд задовольняє повністю, а саме у розмірі 867,57 грн.

Зробивши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що результат відповідного розрахунку позивача є значно меншим, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат за несплату боргу за договором за договором поставки від 14.01.2011 р. № 1/1 суд задовольняє повністю, а саме у розмірі 417,13 грн.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3. договору поставки від 14.01.2011 р. № 1/1 встановлено, що за порушення терміну оплати вартості (ціни) поставленого товару, встановленими пунктами 6.1., 6.2. цього договору постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення винною стороною грошового зобов'язання, від суми боргу за кожен день прострочки.

Зробивши розрахунок пені, суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем вірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несплату боргу за договором поставки від 14.01.2011 р. № 1/1 суд задовольняє повністю, а саме у розмірі 4304,89 грн.

Відповідно до п. 7.4. договору поставки від 14.01.2011 р. № 1/1 в разі порушення грошових зобов'язань за договором постачальник також має право стягнути з покупця штраф у розмірі 10 % від вартості кожної партії неоплачених товарів поставлених постачальником протягом строку дії даного договору, а в разі порушення грошових зобов'язань більше ніж на 20 календарних днів постачальник має право стягнути штраф у розмірі 20 % від вартості поставлених, але не оплачених товарів.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач порушив грошові зобов'язання більше як на 20 днів. Зробивши розрахунок 20 % штрафу, суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем вірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 20 % штрафу за несплату боргу за договором поставки від 14.01.2011 р. № 1/1 суд задовольняє повністю, а саме у розмірі 13737,86 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 43253,02 грн. основного боргу, 867,57 грн. -3% річних,

4304,89 грн. пені, 13373,86 грн. штрафу та 417,13 грн. інфляційних втрат, загалом 62580,47 грн.

Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням зменшених позовних вимог, судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Примабуд" (07100, Київська область, м. Славутич, Київський Квартал, буд. 15; код ЄДРПО України 35129931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" (14017, Чернігівська область, м. Чернігів, Новозаводський район,

вул. Жабинського, буд. 11; код ЄДРПО України 35029704) -43253 (сорок три тисячі двісті п'ятдесят три гривні) 02 коп. основного боргу, 13373 (тринадцять тисяч триста сімдесят три гривні) 86 коп. штрафу, 4304 (чотири тисячі триста чотири гривні)

89 коп. пені, 867 (вісімсот шістдесят сім гривень) 57 коп. 3% річних, 417 (чотириста сімнадцять гривень) 13 коп. інфляційних втрат та 1251 (одну тисячу двісті п'ятдесят одну гривню) 61 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.06.2012 р

Суддя А.В. Лопатін