Рішення № 24928721, 20.06.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2012 р. Справа № 12/052-12

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого: судді Грабець С.Ю.

помічник-секретар: Сафонова О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом військового прокурора Житомирського гарнізону

в інтересах держави в особі:

1) Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України;

2) Національного авіаційного університету;

3) навчально-наукового підрозділу Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету

до товариства з обмеженою відповідальністю

«ПРОВІДНА ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ ЗС»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог не предмет спору:

1) Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету;

2) Міністерство оборони України

про стягнення збитків у розмірі 588 662,69 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: не з'явився;

від позивача 1: не з'явився;

від позивача 2: ОСОБА_3 -представник (довіреність №1796/06-03 від 24.05.2012 року);

від позивача 3: ОСОБА_3 -представник (довіреність №147/36 від 28.05.2012 року);

від відповідача: ОСОБА_4 -представник (довіреність №160 від 23.03.2012 року);

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) ОСОБА_5 -представник (довіреність №1123 від 29.05.2012 року);

2) ОСОБА_6 -представник (довіреність №220/319/д від 14.02.2012 року),

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2012 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (далі -позивач 1), Національного авіаційного університету (далі -позивач 2) та навчально-наукового підрозділу Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету (далі -позивач 3) до товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОВІДНА ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ ЗС»(далі -відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету (далі -третя особа 1) та Міністерства оборони України (далі -третя особа 2) про стягнення збитків у розмірі 588 662,69 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, представник прокуратури пояснив, що 16 лютого 2011 року між третьою особою 1 та відповідачем був укладений договір про забезпечення нерухомим майном на умовах позички, відповідно до вимог Цивільного кодексу України, згідно п. 4 розділу ХІ Закону України «Про здійснення державних закупівель»№22/В (далі -договір), відповідно до умов якого третя особа 1 зобов'язувалась передати у строкове безоплатне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Житомир, проспект Миру, військове містечко №1: перший поверх будівлі 1/464 (їдальня), площею 3551,5 кв.м., будівля 1/601 (продовольчий склад), площею 552 кв.м.; смт. Гуйва, Житомирський район, військове містечко №81: частина будівлі 81/354 (солдатська їдальня), площею 261 кв.м., будівля 81/554 (овочесховище), площею 79 кв.м. (далі -орендоване майно), а відповідач зобов'язувався використовувати орендоване майно для організації харчування особового складу третьої особи 1, а також проводити розрахунки за користування комунальними послугами та енергоносіями на підставі прямих договорів, укладених з постачальниками комунальних послуг та енергоносіїв, та щомісяця надавати третій особі 1 довідку та документи, що підтверджують їх оплату.

Відповідач з квітня 2011 року припинив оплачувати спожиті ним комунальні послуги, у зв'язку з чим, позивач 3 самостійно сплачував вартість наданих послуг організаціям-постачальникам комунальних послуг.

З метою досудового врегулювання спору третя особа 1 направила на адресу відповідача претензії з вимогою оплатити збитки, заподіяні невиконанням відповідачем умов договору, проте відповідач збитки не відшкодував.

Вважаючи, що інтереси держави порушено, прокурор звернувся до суду, просив стягнути з відповідача збитки, заподіяні невиконанням відповідачем умов договору, на загальну суму 588 662,69 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 12.04.2012 року та призначено до розгляду 30 травня 2012 року.

У позовній заяві містилось клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок та майно відповідача, в задоволенні якого судом було відмовлено, у зв'язку з тим, що позивач не надав документального підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

15 травня 2012 року представник прокуратури направив на адресу суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке підлягало задоволенню судом.

30 травня 2012 року представник відповідача направив на адресу суду клопотання про залучення іншого відповідача у справі, - Міністерства оборони України, в задоволенні якого судом було відмовлено.

У судовому засіданні представники прокуратури, позивачів 1, 2 та 3 позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Крім цього, представник прокуратури в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Представник третьої особи 2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 13 червня 2012 року.

13 червня 2012 року в судовому засіданні представники прокуратури, позивачів 1, 2 та 3 позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Представник прокуратури направив на адресу суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке підлягало задоволенню судом.

Крім цього, представник прокуратури направив на адресу суду заяву про уточнення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 134 404,91 грн., за спожиту електроенергію в сумі 430 998,50 грн., за надані послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 23 259,28 грн.

З огляду на те, що подана заява не відповідала вимогам, встановленим для заяви про зміну підстави або предмету позову, вона не була прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Крім цього, направив на адресу суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке підлягало задоволенню, а також клопотання про витребування доказів, розгляд якого було відкладено судом до наступного судового засідання.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 20 червня 2012 року.

20 червня 2012 року представник прокуратури направив клопотання про розгляд справи без його участі, яке було задоволено судом.

У судовому засіданні розглянуто клопотання представника відповідача, заявлене 13.06.2012 року. В задоволенні зазначеного клопотання судом було відмовлено, з огляду на відсутність його обґрунтування, а також долучення до матеріалів справи представником прокуратури копій окремих доручень Міністра оборони України №8525/з від 07.07.2011 року та №5107/з від 29.04.2011 року.

Представник позивача 1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представники позивачів 2, 3 та третіх осіб 1 і 2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку:

пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №344 від 01.03.2007 року Міністерство оборони України було зобов'язано забезпечити передачу майнових комплексів військових містечок Житомирського військового інституту радіоелектроніки С.П. Корольова №1 (крім будівлі 1/304, другого, третього, четвертого поверхів корпусу №1, корпусу №2 будівлі 1/493) та №81 до сфери управління Міністерства освіти і науки України для організації навчального процесу та проведення наукових досліджень.

Відповідно до п. 1 спільного наказу Міністерства оборони України та Міністерства освіти і науки України №264/413 від 23.05.2007 року, Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету є навчально-науковим підрозділом Національного авіаційного університету та правонаступником Житомирського військового інституту радіоелектроніки імені С.П. Корольова та факультету військової підготовки Національного авіаційного університету.

Як вбачається з акту приймання-передачі військового майна №2, копія якого долучена до матеріалів справи, об'єкти та споруди військових містечок №1 та №81 передано до сфери управління Міністерства освіти і науки України на баланс Національного авіаційного університету.

16 лютого 2011 року між Житомирським військовим інститутом імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету (далі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1) та товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОВІДНА ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ ЗС»(далі -відповідач) був укладений договір про забезпечення нерухомим майном на умовах позички, відповідно до вимог Цивільного кодексу України, згідно п. 4 розділу ХІ Закону України «Про здійснення державних закупівель»№22/В (далі - договір), відповідно до умов якого третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1 (далі -третя особа 1) зобов'язувалась передати у строкове безоплатне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Житомир, проспект Миру, військове містечко №1: перший поверх будівлі 1/464 (їдальня), площею 3551,5 кв.м., будівля 1/601 (продовольчий склад), площею 552 кв.м.; смт. Гуйва, Житомирський район, військове містечко №81: частина будівлі 81/354 (солдатська їдальня), площею 261 кв.м., будівля 81/554 (овочесховище), площею 79 кв.м. (далі -орендоване майно), а відповідач зобов'язувався використовувати орендоване майно для організації харчування особового складу третьої особи 1.

Відповідно до ч. 1 ст. 827 Цивільного кодексу України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

16 лютого 2011 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1 (далі -третя особа 1) передала у користування відповідача нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого військового майна, розташованого в будівлі Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету, що передається в тимчасове використання для організації харчування особового складу, копія якого долучена до матеріалів справи.

Пунктом 4.8 договору передбачено, що користування комунальними послугами та енергоносіями і проведення розрахунків за їх споживання здійснюється відповідачем на підставі прямих договорів з постачальниками комунальних послуг та енергоносіїв, які відповідач зобов'язаний укласти протягом двох тижнів з моменту прийняття нерухомого майна в користування.

Копії укладених прямих договорів з постачальниками комунальних послуг та енергоносіїв надаються третій особі 1.

Відповідач зобов'язаний щомісяця надавати третій особі 1 довідку про споживання комунальних послуг та енергоносіїв і документи, що підтверджують їх оплату.

Відповідач уклав з комунальним підприємством «ЖИТОМИРВОДОКАНАЛ» Житомирської міської ради договір про відпуск води з комунального водопроводу та приймання стічних вод в комунальну каналізацію №1229 від 16.02.2011 року, а також уклав з комунальним підприємством «ЖИТОМИРТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО»Житомирської міської ради договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води №346 від 01.03.2011 року.

За твердженням представників позивачів, відповідач довідки про обсяги спожитих комунальних послуг, а також документи, що підтверджують їх оплату, не надавав.

З квітня 2011 року відповідач припинив оплачувати спожиті ним комунальні послуги, у зв'язку з чим, позивач 3 був змушений оплачувати їх вартість самостійно.

З метою досудового врегулювання спору третя особа 1 направила на адресу відповідача претензії №2475 від 07.10.2011 року та №474 від 12.03.2012 року з вимогою оплатити заборгованість за спожиті комунальні послуги.

Відповідач заборгованість оплачувати відмовився, про що повідомив третю особу 1 у листах №322 від 18.05.2011 року та №924 від 01.12.2011 року, вважав, що з 01 квітня 2011 року надані йому комунальні послуги повинні оплачуватись Міністерством оборони України за рахунок Державного бюджету України.

Згідно з п. 1.1 Положення про навчально-науковий підрозділ Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету (далі -Положення), навчально-науковий підрозділ Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету (далі -позивач 3) є організаційним та навчально-науковим відокремленим структурним підрозділом Національного авіаційного університету у складі Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету.

Пунктом 1.5 Положення закріплено, що навчально-науковий підрозділ Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету є відокремленим структурним підрозділом Університету з окремими правами юридичної особи, веде самостійне фінансове господарство, має реєстраційний рахунок в органах Державного казначейства України.

У судовому засіданні представники позивача 2, 3 та третьої особи 1 пояснили, що для користування цілісним майновим комплексом, приміщення в якому були передані відповідачу згідно з умовами договору, позивач 3 за період з квітня 2011 року до січня 2012 року був змушений самостійно оплачувати послуги, спожиті відповідачем.

Зазначені послуги були оплачені позивачем 3 на підставі договору про постачання електричної енергії споживачам №200з від 26.10.2007 року, договору про відпуск води з комунального водопроводу та приймання стічних вод в комунальну каналізацію №1229/72 від 16.02.2011 року та №1229/3 від 24.01.2012 року, договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води №276/54 від 01.02.2011 року та №480/4 від 24.01.2012 року.

Зокрема, позивачем 3 були оплачені послуги, надані:

- комунальним підприємством «ЖИТОМИРТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО»Житомирської міської ради за спожиту ним теплову енергію у розмірі 134 404,91 грн., що підтверджується актом надання послуг №4 від 17.02.2012 року, копія якого долучена до матеріалів справи;

- комунальним підприємством «ЖИТОМИРВОДОКАНАЛ»Житомирської міської ради за спожиті ним послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 23 259,28 грн., що підтверджується актом надання послуг №2 від 17.02.2012 року, копія якого долучена до матеріалів справи;

- комунальним підприємством «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО»Житомирської міської ради за спожиту ним електроенергію у розмірі 430 998,50 грн., що підтверджується актом надання послуг №1 від 17.02.2012 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

У зв'язку з відмовою відповідача оплатити вартість спожитих ним комунальних послуг, прокурор звернувся до суду, просив стягнути з відповідача збитки, заподіяні невиконанням відповідачем умов договору, на загальну суму 588 662,69 грн.

У судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував, вважав, що з 01 квітня 2011 року надані відповідачу комунальні послуги повинні були оплачуватись Міністерством оборони України за рахунок Державного бюджету України на підставі окремих доручень Міністра оборони України №5107/з від 29.04.2011 року та №8525/з від 07.07.2011 року.

Доводи представника відповідача спростовуються у зв'язку з наступним.

Окремими дорученнями Міністра оборони України №5107/з від 29.04.2011 року та №8525/з від 07.07.2011 року було передбачено, що за рахунок бюджетних коштів здійснюватиметься утримання, експлуатація, обслуговування казармено-житлового фонду, будівель, споруд та об'єктів, що належать Збройним Силам України.

Як вбачається з матеріалів справи, майно, надане в користування відповідача, передано до сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України №344 від 01.03.2007 року, а також листом Міністерства оборони України №220/7029 від 24.11.2011 року, згідно з яким відповідачу було роз'яснено, що Міністерство оборони України не має законних підстав розраховуватись за комунальні послуги та енергоносії, які споживаються при наданні послуг харчування на фондах, що не належать Міністерству оборони України.

02 лютого 2012 року відповідач повернув третій особі 1 нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі (повернення) нерухомого військового майна, розташованого в будівлі Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету, переданого в тимчасове використання для організації харчування особового складу, копія якого долучена до матеріалів справи.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Так, за період з квітня 2011 року до січня 2012 року, внаслідок порушення відповідачем умов договору, позивач 3 зробив витрати за спожиту відповідачем теплову енергію у розмірі 134 404,91 грн., електроенергію у розмірі 430 998,50 грн. та послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 23 259,28 грн., всього на суму 588 662,69 грн., що підтверджується актами надання послуг №4 від 17.02.2012 року, №2 від 17.02.2012 року, №1 від 17.02.2012 року, а також іншими матеріалами справи.

Представник відповідача у судових засіданнях проти факту оплати позивачем 3 спожитих відповідачем комунальних послуг не заперечував, розмір вартості спожитих комунальних послуг не оспорював, документів, що підтверджують відшкодування збитків, завданих позивачу 3, суду не надав.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 588 662,69 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову господарські витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. ч. 1, 2 ст. 224 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 827, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, ч. ч. 3, 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Національного авіаційного університету та навчально-наукового підрозділу Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету до товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОВІДНА ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ ЗС»про стягнення збитків у розмірі 588 662,69 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОВІДНА ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ ЗС»(Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 28, ідентифікаційний код 36470517) на користь навчально-наукового підрозділу Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету (м. Житомир, проспект Миру, ЖВІ НАУ, ідентифікаційний код 37485375, р/р 35225006006941 у ГУДКСУ в Житомирській області, МФО 811039) збитки, заподіяні невиконанням умов договору, а саме витрати на оплату послуг з надання теплової енергії на суму 134 404,91 грн. (сто тридцять чотири тисячі чотириста чотири грн. 91 коп.); електроенергії на суму 430 998,50 грн. (чотириста тридцять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім грн. 50 коп.); водопостачання та водовідведення на суму 23 259,28 грн. (двадцять три тисячі двісті п'ятдесят дев'ять грн. 28 коп.).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОВІДНА ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ ЗС»(Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 28, ідентифікаційний код 36470517) в дохід Державного бюджету України 11 773,25 грн. (одинадцять тисяч сімсот сімдесят три грн. 25 коп.) витрат на сплату судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 25.06.2012 року.

Суддя С. Грабець