Рішення № 24927147, 21.06.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 червня 2012 р. Справа 7/26/2012/5003

за позовом: Приватного підприємства "Авіст", м. Хмельницький

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький агрегатний завод", м. Вінниця

про стягнення 72900,33 грн. боргу.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Гнатовська Л.С.

Представники

позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 15.01.2012 року, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Хмельницьким МВ УМВС України у Хмельницькій області 24.01.2004 року.

відповідача: ОСОБА_2 - довіреність б/н від 03.04.2012 року, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Тульчинським РВ УМВС України у Вінницькій області 06.12.2001 року.

ВСТАНОВИВ :

30.05.2012 року на адресу суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Авіст", м.Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький агрегатний завод", м.Вінниця про стягнення 72 900,32 грн. боргу.

Ухвалою від 02.06.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/26/2012/5003 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.06.2012 року.

Ухвалою суду від 15.06.2012 року в зв'язку з неявкою представника відповідача та ненадання сторонами витребуваних документів розгляд справи відкладено до 21.06.2012 року.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

20.06.2012 року в судовому засіданні представником позивача подано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 20 045,82 грн.. Одночасно у вказаній заяві останній зазначає що наслідки відмови йому зрозумілі.

Заява про відмову від позову приймається судом до розгляду як така, що не суперечить приписам ст.22 ГПК України.

Також в судовому засіданні представником відповідача подано заяву в якій останній зазначає, що заборгованість в сумі 49 281,60 грн. основного боргу та 3% річних в сумі 3 572,91 грн. він визнає в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

15.10.2010 року між Приватним підприємством "Авіст" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницький агрегатний завод" (Покупець) було укладено договір № 128, відповідно до п.1.1 якого Продавець на замовлення Покупця виготовляє та поставляє поліграфічну продукцію (друковану та/або пакувальну), а Покупець приймає та оплачує продукцію на умовах передбачених Договором.

Асортимент, технічні характеристики, терміни постачання, ціна продукції та строки її оплати узгоджуються сторонами шляхом складання як окремих документів (специфікацій, протоколів, актів, накладних тощо) які є невід'ємною частиною Договору, так і обміну листами заявками, рахунками (п.1.2 Договору).

Підставою для поставки кожної окремої партії продукції є письмова заявка Покупця. До початку робіт сторони затверджують оригінал-маркет продукції, який є невід'ємною частиною Договору. Повторне затвердження оригінал-маркету для кожної окремої партії продукції не потрібне (п.2.1 Договору).

Згідно п.2.3 Договору роботи по виготовленню кожної окремої партії продукції розпочинається після виконання сторонами п.1.2, 2.1 Договору та здійснення попередньої оплати в розмірі визначеному сторонами специфікації.

Місцем фактичного прийому продукції є склад Покупця. Розвантаження продукції у місці прийому здійснюється силами Покупця (п.3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.8 Договору продукція повинна супроводжуватись документами, а саме: товарно-транспортною накладною, податковою накладною та рахунком-фактурою.

Ціна продукції за договором встановлюється в гривнях. Розрахунки між сторонами здійснюються виключно у гривні (п. 5.1 Договору).

Розрахунки між сторонами можливі на умовах попередньої оплати та на умовах відтермінуванням платежу, що визначається в специфікації на відповідну партію продукції. Відсутність специфікації не звільняє Покупця від обов'язку оплати отриманою ним партії продукції, в даному випадку оплата проводиться на протязі 14 календарних днів з моменту фактичного отримання продукції, згідно видаткових накладних (п.5.2 Договору).

Як вбачається із матеріалів справи на виконання умов договору № 128 від 15.10.2010 року позивачем за період з 16.11.2010 року по 08.12.2010 року виготовлено та передано у власність відповідача продукцію на суму 67 633,35 грн., що підтверджується наявними у справі видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідач за поставлену продукцію відповідно до договору розрахунок здійснив частково в сумі 18 351,75 грн., що підтверджується банківськими виписками, які наявні у справі.

01.03.2011 року відповідачу була надіслана претензія з вимогою погашення заборгованості за поставлену поліграфічну продукцію (а.с.20, т.1).

За твердженням позивача відповіді на претензію відповідачем надано не було, заборгованість не погашено.

Виходячи з наведеного вище заборгованість відповідача за договором № 128 від 15.10.2010 року складає 49 281,61 грн. (67 633,35 грн. - 18 351,75 грн.).

Як встановлено судом наявність боргу відповідача у вказаному розмірі також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків з відповідачем станом на 31.03.2012 року (а.с.17, т.1).

В підтвердження проведених відповідачем розрахунків на суму 18 351,75 грн. позивачем надано також довідку від 13.06.2012 року № 101 за підписом головного бухгалтера та директора.

Непроведення відповідачем розрахунків за отриману продукцію спонукало позивача звернутися з відповідним позовом до суду.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

З моменту укладення сторонами договору від 15.10.2010 року між ними виникли зобов'язання які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 49 281, 60 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 3 572,91 грн. в період з 15.01.2010 року по 22.05.2012 року в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимога щодо стягнення 3 % річних є правомірною, оскільки відповідає умовам Договору та чинному законодавству.

Перевіркою розрахунку 3 % річних судом виявлено помилки у наданому позивачем розрахунку, які полягають у невірному визначенні кількості днів прострочення боржника, а також невірним обрахуванням кінцевого значення 3 % річних тощо.

Так, з врахуванням приписів п.5.2 Договору № 128 від 15.10.2010 року оплата за отриману продукцію повинна була здійснюватись на протязі 14 календарних днів з моменту фактичного отримання товару згідно видаткових накладних.

Таким чином початок періоду прострочення слід відраховувати після спливу вказаного строку з моменту передачі товару відповідачу, що ототожнюється із датою видаткової накладної.

Таким чином початок періоду прострочення щодо заборгованості за видатковими накладними від 01.12.2010 року (№ БУХ-003165, № БУХ-003182, № БУХ-003206) починається з 15.12.2010 року, а за видатковою накладною від 08.12.2010 року (№ БУХ-3260) з 23.12.2010 року.

В результаті проведеного судом перерахунку 3 % річних судом отримано наступні значення 3 % річних: по боргу згідно накладної № БУХ-003165 судом отримано 176,59 грн., кількість днів прострочення - 525 днів (в розрахунку 296,71 грн. та 859 днів); по боргу згідно накладної № БУХ-003182 - 883,51 грн., кількість днів прострочення - 525 днів (в розрахунку 1484,44 грн. та 859 днів); по боргу згідно накладної № БУХ-003206 - 505,14 грн., кількість днів прострочення - 525 днів (в розрахунку 848,72 грн. та 859 днів); по боргу згідно накладної № БУХ-003260 - 552,73 грн., кількість днів прострочення - 517 днів (в розрахунку 943,05 грн. та 868 днів).

Всього в результаті перерахунку судом отримано 2 117,97 грн. в зв'язку з чим в стягненні 1454,94 грн. слід відмовити як заявлених безпідставно.

Також суд розглянувши заяву позивача заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 20 045,82 грн. дійшов висновку про її прийняття та необхідність припинення провадження в цій частині з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову. При цьому частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно ч.3 ст.78, п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Заява позивача про відмову від позову в частині вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 20 045,82 грн. приймається судом, оскільки відмова позивача від позову не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України позивачу роз'яснені процесуальні наслідки його дії.

Приймаючи заяву про відмову від позову в частині відмови від позовних вимог до відповідача суд враховує те, що вона підписана представником позивача ОСОБА_1 у якої наявні повноваження на відмову від позову, що вбачається із довіреності б/н від 15.01.2012 року.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Задовольняючи позов суд врахував процесуальну позицію відповідача у даному спорі викладену останнім у заяві, яка безальтернативно свідчить про визнання останнім позову в частині вимог про стягнення основного боргу та 3 % річних в повному обсязі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо припинення провадження в частині позовних вимог про стягнення пені в зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині та часткової відмови в стягненні 3 % річних з мотивів наведених вище.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

При цьому в частині вимог відносно яких провадження у справі припинено судовий збір повертається судом позивачу згідно приписів ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

21.06.2012 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, ч.ч.1, 3, 5 ст. 49, ст.78, п. 4 ч. 1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький агрегатний завод", вул. Острозького, 3, м. Вінниця, 21000 - (інформація про реквізити - ЄДРПОУ - 34964131) на користь Приватного підприємства "Авіст", вул. Тернопільська, 17/2А, м. Хмельницький, 29000 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 14159951) - 49 281 грн. 60 коп. -основного боргу, 2 117 грн. 97 коп. - 3 % річних, 1 134 грн. 81 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Відмовити в стягненні 1 454 грн. 94 коп. 3 % річних.

4. Прийняти відмову позивача від позовної вимоги в частині стягнення пені в сумі 20 045 грн. 82 коп., провадження у справі в цій частині припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

5. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

6. Повернути Приватному підприємству "Авіст", вул. Тернопільська, 17/2А, м. Хмельницький, 29000 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 14159951) судовий збір в розмірі 442 грн. 57 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 835 від 23.05.2012 року.

7. Дане рішення засвідчене гербовою печаткою суду є підставою для повернення із Державного бюджету України Приватному підприємству "Авіст", вул. Тернопільська, 17/2А, м. Хмельницький, 29000 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 14159951) судового збору в розмірі 442 грн. 57 коп., сплаченого згідно платіжного доручення № 835 від 23.05.2012 року. Оригінал платіжного доручення № 835 від 23.05.2012 року знаходиться в матеріалах справи 7/26/2012/5003 (а.с.6, т.1).

8. Оригінал рішення надіслати позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 26 червня 2012 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. Тернопільська, 17/2-А, м. Хмельницький, 29000.