Рішення № 24923338, 12.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/6034-2012 12.06.12

За позовом Державного підприємства

«Радіотелевізійний передавальний центр Автономної республіки Крим»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ЕРА»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю);

від відповідача: ОСОБА_2 (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 12 червня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної республіки Крим»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ЕРА»(відповідач) заборгованості в сумі 524 948,74 грн. з них основного боргу -517 726,62 грн., пені -1 264,72 грн. та 3% річних -5 957,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором № 4-209/10 від 12 грудня 2006 року належним чином не виконав, зокрема, не сплатив суми грошових коштів за надані йому позивачем телекомунікаційні послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та просить суд припинити провадження по справі оскільки на момент розгляду справі відсутній предмет спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 12.06.2012 року.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, в судовому засіданні 12.06.2012р. подав до суду заяву про уточнення позовних вимог № 1348 від 11.06.2012р. та просить суд стягнути з відповідача основного боргу -206 610,21 грн., пені -1 264,72 грн. та 3% річних -5 957,40 грн.

Дослідивши подану позивачем заяву суд зазначає наступне.

Подаючи до суду заяву про збільшення позовних вимог позивач просить суд стягнути, в тому числі, 206 610,21 грн. заборгованості за договором № 4-209/10 від 12 грудня 2006 року, однак, доказів сплати судового збору за подану ним заяву до матеріалів клопотання до суду не додано, що є підставою для відмови судом у прийнятті до розгляду поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог. При цьому, суд зазначає, що позивач не обмежений у своєму процесуальному праві звернутися до суду про стягнення відповідної заборгованості в загальному порядку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2006 року між позивачем (надалі -Виконавець) та відповідачем (далі по тексту -Замовник) (разом - сторони) було укладено договір № 4-209/10 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір послуг), згідно умов р.2. якого Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати Замовнику телекомунікаційні послуги технічними засобами Виконавця згідно Додатку № 1 до Договору, а Виконавець своєчасно здійснювати розрахунки за надані телекомунікаційні послуги за рахунками, виставленими Виконавцем.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Виконавець надав Замовнику узгоджені сторонами в Договорі послуги на суму -517 726,62 грн., однак, Замовник, послуг не оплатив, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором в розмірі 517 726,62 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання останнім умов Договору щодо оплати послуг.

З викладеними позивачем твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві вказав, що протягом травня Замовник продовжив погашення заборгованості перед Виконавцем та 07 червня 2012 року остаточно погасив заборгованість за Договором, а відтак, за переконанням відповідача, відповідно до п. 1-1 статті 80 Господарсько-процесуального кодексу України, за необхідне припинити провадження по справі, оскільки на момент розгляду справи відсутній предмет спору.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що провадження у даній справі в окремій частині підлягає припиненню, а в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 12 грудня 2006 року між сторонами укладено договір № 4-209/10 відповідно до умов р.2. якого Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати Замовнику телекомунікаційні послуги технічними засобами Виконавця згідно Додатку № 1 до Договору, а Виконавець своєчасно здійснювати розрахунки за надані телекомунікаційні послуги за рахунками, виставленими Виконавцем.

З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження надання Виконавцем послуг за Договором та отримання їх Замовником між сторонами в період з жовтня 2011 року по лютий 2012 року було складено Акти прийняття наданих послуг на загальну суму 517 726,62 грн. (належним чином засвідчені копії актів містяться в матеріалах справи).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту надання Виконавцем Замовнику послуг за Договором на відповідну суму.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 5.8. Договору послуг щомісячна оплата здійснюється за фактично відпрацьований час фактичних технічних засобів. Оплата перераховується Замовником Виконавцю не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дня отримання рахунку, Акту і зведення.

Позивач вказує, що вартість послуг за Договором Замовник Виконавця у визначеному Договором порядку та обсязі не перерахував.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, обґрунтованими є позовні вимоги Виконавця про стягнення з Замовника боргу за Договором з оплати послуг в розмірі 517 726,62 грн. (вартість наданих послуг згідно Актів за період з жовтня 2011 року по лютий 2012 року).

При цьому, в судовому засіданні 12.06.2012р. представником відповідача представлено до суду докази, які свідчать про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія ЕРА»на користь Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної республіки Крим»заборгованості за Договором на суму 517 726,62 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 2503, 2546, 2553, 2557, 2576, 2601, 2629, 2609 та 2639 (копії містяться в матеріалах справи).

В той же час, з платіжних доручень вбачається, що 26 663,37 грн. відповідач сплатив на користь позивача до моменту звернення останнього до суду, а 491 063,25 грн. сплачено відповідачем після звернення позивачем до суду з відповідним позовом.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 491 063,25 грн. підлягає припиненню, а в частині стягнення 26 663,37 грн. суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено порушення його прав з боку відповідача на момент звернення до суду з заявленим ним позовом у відповідній частині.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 5.8. Договору передбачено, що Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день у разі затримки оплати за надані Виконавцем телекомунікаційні послуги у п. 5.8. строки.

За ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Частиною 4 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Доказів виставлення позивачем відповідачу рахунків на оплату послуг згідно Актів прийняття наданих послуг на загальну суму 517 726,62 грн., з моменту чого не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дня їх отримання Виконавець проводить оплату послуг на користь Замовника, до суду не представлено. Номера та дати рахунків на оплату послуг в актах не зазначені.

Зі змісту наявної в матеріалах претензії № 302 від 03.02.2012р. та Актів прийняття наданих послуг суд унеможливлений дійти одностайного висновку про факт надання позивачем відповідачу рахунків на оплату з жовтня 2011 року по лютий 2012 року за номерами: № СФ-0002370 від 31 жовтня 2011р., № СФ-0002634 від 30 листопада 2011р., № СФ-0002932 від 31 грудня 2011р, № СФ-0003155 від 31 січня 2012р., № СФ-0003433 від 29 лютого 2012р. Доказів надсилання відповідних рахунків за вказаною претензією позивачем до суду не надано.

Зважаючи на викладене, з урахуванням недоведеності виконання позивачем встановлених п. 5.2. Договору вимог щодо виставлення/направлення рахунків на оплату послуг відповідачу, суд приходить до висновку, про необґрунтованість позовних вимог для стягнення 1 264,72 грн. пені та 5 957,40 грн. 3% річних за невиконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати послуг по рахунках за визначений позивачем період нарахування таких санкцій.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, в частині стягнення 491 063,25 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню, а в іншій частині позовні вимоги є недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В частині позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ЕРА»(ідентифікаційний код: 30019052, адреса: 03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 54, п/р № 260000756 в АБ «Клірінговий дім», МФО 300647, ІПН № 300190526585, Свідоцтво платника ПДВ № 36080739) на користь Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної республіки Крим»(ідентифікаційний код: 01190126, адреса: 95015, м. Сімферополь, вул. Батуріна, буд. 13, п/р 26008001311015 в ЗАТ «ОТП Банк»м. Київ, МФО 300528, ІПН 011901201296, Свідоцтво платника ПДВ № 10034603803148) грошових коштів в розмірі -491 063,25 грн. (чотириста дев'яносто одна тисяча шістдесят три гривні 25 копійок) провадження у справі № 5011-10/6034-2012 -припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 22.06.2012р.