Рішення № 24923340, 18.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/6404-2012 18.06.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Компанії "ХЕДПАРАД СЕРВІСЕС (ОВЕРСІС) ЛІМІТЕД", м. Нікосія, Республіка Кіпр

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦІНВЕС-2", м. Київ

про стягнення 447 428,80 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт

від відповідача: ОСОБА_2- юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Компанія "ХЕДПАРАД СЕРВІСЕС (ОВЕРСІС) ЛІМІТЕД" звернулася до господарського суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦІНВЕС-2" про стягнення основного боргу у розмірі 447 428,80 грн. відповідно до договору позики №02-12/10 від 28.12.2010 р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Представник відповідача наявність боргу перед позивачем визнає, пояснюючи неповернення суми позики, переданої згідно умов договору №02-12/10 від 28.12.2010 р., відсутністю грошових коштів на рахунках товариства, що виникла внаслідок погіршення фінансового становища.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача та пояснення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що між Компанією "ХЕДПАРАД СЕРВІСЕС (ОВЕРСІС) ЛІМІТЕД" (HEADPARADE SERVICES (OVERSEAS) LIMITED), далі Позикодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЦІНВЕС-2", далі Позичальник, укладений договір позики №02-12/10 від 28.12.2010 р., далі Договір.

Відповідно до п. 1.1 Договору позикодавець зобов'язується надати позичальнику гроші у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 950 000,00 доларів США зі сплатою 11% річних та кінцевим терміном повернення заборгованості не пізніше 17 січня 2021 року на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що позичальник зобов'язується здійснити погашення основної суми заборгованості за позикою не пізніше 17.01.2021 р. шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок позикодавця, зазначений в п. 2.3 цього договору.

Згідно з п. 2.5.1 Договору сплата основної суми заборгованості за позикою здійснюється не пізніше строку, визначеного п. 1.2 цього Договору шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок позикодавця, визначений в п. 2.3 цього договору.

Додатком №2 від 24.11.2011 р. до Договору сторони погодились змінити п. 1.2 Договору та викласти його у наступній редакції: "Позичальник зобов'язується погасити основну частину суми заборгованості за позикою в розмірі 300 000,00 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на день підписання цього додатку еквівалентно 2 397 000,00 грн. (перший транш) у строк не пізніше 15.12.2011 р. Остаточні розрахунки з повернення позики в сумі 650 000,00 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на день підписання цього додатку еквівалентно 5 193 500,00 грн.(другий транш) позичальник проводить у строк не пізніше 17.01.2021 р. шляхом перерахування зазначених сум на рахунок позикодавця, зазначений в п. 2.3 цього договору.".

На виконання умов Договору позивачем перераховано на рахунок відповідача суму позики у розмірі 950 000,00 грн., що підтверджується квитанцією №178 ІВС 178 LEFKOSIA від 17.01.2011 р.

Відповідачем у строк до 15.12.2011 р. перша частина позики (перший транш) у розмірі 300 000,00 дол. США не повернута, у зв'язку з чим за ним утворився борг в сумі 447 428,80 грн., який позивач і намагається стягнути.

Дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, виходячи із наступного, зокрема:

За своєю правовою природою між позивачем та відповідачем було укладено договір позики. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даного виду договору, зокрема: щодо його предмету, ціни та строку його дії, порядку повернення позики, встановлені забезпечувальні заходи щодо своєчасного повернення грошових коштів, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст.ст. 627, 638, 1046, 1047, 1050 ЦК України. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

До відносин за договором позики застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, а саме: вимоги статей 1046, 1047,1050 ЦК України. Згідно вказаних норм права за договором позики одна сторона (Позикодавець) передає у власність другій стороні (Позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, повинен відповідати письмової формі, та містити можливі наслідки порушення договору позичальником.

Умовами договору передбачено, що відповідач зобов'язується погасити основну частину суми заборгованості за позикою в розмірі 300 000,00 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на день підписання цього додатку еквівалентно 2 397 000,00 грн. у строк не пізніше 15.12.2011 р.

Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і сума позики на час розгляду спору відповідачем не повернута, а тому позивач обґрунтовано наполягає на виконанні відповідачем основного зобов'язання та застосовує правові наслідки такого порушення, як це зазначено у статях 611, 625 1050 ЦК України. Наявність остаточної позикової заборгованості в сумі 447 428,80 грн. на користь позивача підтверджено розрахунковими документами у справі.

Відповідно до вимог статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача. В розумінні вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивачем доведено факт неповернення відповідачем позики. Відповідач не надав доказів своєчасного повернення позики та відсутність вини у таких діях (стаття 614 ЦК України).

Таким чином, позов про стягнення з відповідача суми позики в розмірі

447 428,80 грн., обґрунтований та підлягає задоволенню.

Витрати по судовому збору в сумі 8 948,58 грн. покладаються на відповідача у справі -Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЦІНВЕС-2" згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 18.06.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 599, 610, 611, 614, ч. 2 ст. 625, 627, 638, 1046, 1047, 1050 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 174, 180, 181, 193, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, ч.ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Компанії "ХЕДПАРАД СЕРВІСЕС (ОВЕРСІС) ЛІМІТЕД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦІНВЕС-2" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦІНВЕС-2", 04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, 5-А, кв. 57, код ЄДРПОУ 37444983, на користь:

- Компанії "ХЕДПАРАД СЕРВІСЕС (ОВЕРСІС) ЛІМІТЕД" HEADPARADE SERVICES (OVERSEAS) LIMITED) (Samou, 10, Elisium Building, Flat/office 301 Agioi Omologites, 1086 Nicosia, Cyprus) заборгованість у розмірі 447 428,80 грн. та судовий збір у розмірі 8 948,58 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -21.06.12р.

Суддя Ю.О.Підченко