Рішення № 24923304, 19.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/5495-2012 19.06.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»до 1. Повного товариства «Ломбард «Україна»учасники -Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Всесвіт»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Предславинське» 2. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Брокбізнес» провідшкодування шкоди,

Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю,

від відповідача 1: не з'явився,

від відповідача 2: ОСОБА_2, за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Повного товариства «Ломбард «Україна»учасники -Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Всесвіт»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Предславинське»(далі -відповідач-1) та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»(далі -відповідач-2) про відшкодування шкоди в порядку регресу з відповідача-2 у розмірі 2.922,65 грн. та про відшкодування шкоди в порядку регресу з відповідача-1 у розмірі 512,95 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 3.432,65 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи до відповідача-2 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 2.922,65 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки та до відповідач-1 у розмірі 512,95 грн. за завдану його представником під час виконання ним своїх трудових обов'язків шкоду.

Ухвалою суду від 27.04.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/5495-2012 та призначено до розгляду на 14.05.2012.

У судовому засіданні 14.05.2012 було оголошено перерву до 28.05.2012.

У судовому засіданні, що відбулося 28.05.2012 було оголошено перерву до 05.06.2012.

У судовому засіданні 05.06.2012 було оголошено перерву до 18.06.2012.

У судовому засіданні, що відбулося 18.06.2012 було оголошено перерву до 19.06.2012.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідача-1 надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти заявлених позовних вимог заперечував та просив суд у їх задоволені відмовити, посилаючись на виконання відповідачем-1 свого обов'язку по сплаті франшизи у розмірі 510,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1120 від 05.03.2012.

Відповідач-2 проти заявлених позовних вимог заперечував та просив суд у їх задоволені відмовити, посилаючись на відсутність у представника позивача Нелин Т.М. повноважень для звернення із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу до відповідача-2 та на неналежне оформлення самої заяви № 253/8 від 01.02.2012.

Крім того під час судового розгляду позивачем було подано клопотання про припинення провадження у справі у частині стягнення з відповідача-1 грошових коштів у розмірі 512,95 грн. у зв'язку з виконанням останнім своїх грошових зобов'язань.

У судовому засіданні 21.06.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»(далі -позивач) та ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн»(далі -страхувальник) 01.04.2011 було укладено договір страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 1030577 (далі -Договір), за яким було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «Skoda Fabia», державний номер НОМЕР_1.

В місті Києві 29.06.2011 по вул. О. Теліги - Гонти сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу марки «Skoda Fabia»державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності страхувальнику, під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу марки «ВАЗ 21043», д.н. НОМЕР_2, який належить на праві власності відповідачу-1 під керуванням ОСОБА_5.

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено автомобіль марки «Skoda Fabia», державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності страхувальнику.

Постановою Шевченківського районного суду від 02.09.2011 у справі № 3-7638/11 ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Страхувальник 01.07.2011 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору.

З метою визначення вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля марки «Skoda Fabia», державний номер НОМЕР_1, позивач замовив у ФОП ОСОБА_6 звіт про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу. Згідно зі звітом № 92/11 від 08.09.2011 вартість матеріального збитку в результаті ДТП з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 3.432,65 грн.

Позивач відповідно до страхового акту № 1027/11/50/ТР25/00/2 та звіту № 92/11 від 08.09.2011 відповідно до якого встановлена вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Skoda Fabia», державний номер НОМЕР_1 виплатив страхове відшкодування у розмірі 3.435,60 грн., про що свідчить платіжне доручення № 9076 від 02.12.2011 (копії містяться в матеріалах справи).

Транспортний засіб марки «ВАЗ 21043», д.н. НОМЕР_2, яким керував працівник відповідача-1 ОСОБА_5 застраховано у відповідача-2 відповідно до полісу № ВС/9353228 (1 типу).

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідачів заяву № 263/8 від 01.02.2012 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, у якій позивач просив відповідача-2 відшкодувати завдані збитки у розмірі 2.925,60 грн., а відповідача-1 сплатити суму франшизи у розмірі 510,00 грн. відповідно до полісу № ВС/ 9353228, але станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду, страхове відшкодування виплачено не було.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 "Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди"визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа чи громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч.1 статті 1172 ЦК України).

Судом установлено, що власником автомобіля марки «ВАЗ 21043», д.н. НОМЕР_2 є відповідач-1, що підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільна відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ 21043», д.н. НОМЕР_2, застрахована у відповідача-2 згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9353228.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на момент ДТП винна особа ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах із відповідачем-1, а саме працював на посаді водія, що не заперечується і самим відповідачем-1 у наданому відзиві на позовну заяву.

Отже, у відповідності до ст.ст. 1172 та 1187 ЦК України відповідач-1 як власник джерела підвищеної небезпеки та роботодавець водія ОСОБА_5 є особою, що відшкодовує завдану ОСОБА_5 шкоду. Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїх постановах від 30.07.2009 у справі № 9/57-31/353, від 04.11.2010 та у справі № 14/222 від 11.05.2011 у справі № 18/1091.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у відповідача-2, останній, відповідно до статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повинен відшкодувати їх у межах встановлених лімітів. Розмір відповідальності відповідача з урахуванням положень ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з урахуванням ліміту відповідальності у розмірі 25.500,00 грн. та франшизи 510,00 грн. відповідно до полісу № ВС/9353228, яку має сплатити відповідач-1, складає 2.922,65 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача-2.

Позивачем під час судового розгляду було подано клопотання про припинення провадження у справі у частині стягнення з відповідача-1 грошових коштів у розмірі 512,95 грн. у зв'язку з виконанням останнім своїх грошових зобов'язань.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги, щодо стягнення з відповідача-2 шкоди в порядку регресу в розмірі 2.922,65 грн., підлягають задоволенню.

Доводи відповідача-2 про відсутність у представника позивача Нелин Т.М. повноважень для звернення із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу до відповідача-2 та на неналежне оформлення самої заяви № 253/8 від 01.02.2012., судом до уваги не приймаються зважаючи на таке.

Згідно з ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідач у відповіді на заяву позивача № 263/8 від 01.02.2012, визнав факт ДТП (страховий випадок), що сталася в місті Києві 29.06.2010, наявність вини водія ОСОБА_5, відповідальність якого застрахована відповідачем-2, факт виплати позивачем страхового відшкодування у розмірі 3.435,60 грн. та факт пред'явлення позивачем в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування»вимоги про відшкодування витрат, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування, чим фактично визнав виникнення у нього обов'язку, що здійснення відшкодування шкоди в порядку регресу на користь позивача у розмірі 2.922,65 грн. Крім того суд визнає, що наведені відповідачем-2 доводи не звільняють відповідача-2 від обов'язку щодо відшкодування заподіяної шкоди його страхувальником.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували правомірність та обґрунтованість заперечення проти задоволення позовних вимог.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Брокбізнес»(04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3 код ЄДРПОУ 20344871) на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37 код ЄДРПОУ 19411125) страхове відшкодування в розмірі 2.922 (дві тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн. 65 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1.369 (одна тисяча триста шістдесят дев'ять) грн. 20 коп.

3. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»до Повного товариства «Ломбард «Україна»учасники -Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Всесвіт»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Предславинське»про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 512 (п'ятсот дванадцять) грн. 95 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.06.2012.

Суддя Ониськів О.М.