Ухвала суду № 24921928, 20.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14727/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменко В.О.,

суддів Лічевецького І.О., Петрика І.Й.,

при секретарі Белові С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, в якому просили визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 06 жовтня 2011 року № 000192/07-01.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2011 року зазначений адміністративний позов -задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 06 жовтня 2011 року № 000192/07-01.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2011 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, выдповыдачем була проведена камеральна перевірка ТОВ «Нафтогаз-Альянс»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року, за результатами якої було складено акт про результати камеральної перевірки № 164/07-01/34881820 від 19.09.2011 року.

На підставі Акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000192/07-01 форми «В1», яким, було зменшено позивачу суму відшкодування з податку на додану вартість на суму 156989,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 39247,25 грн. за порушення п.п. 200.3, 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до Акту перевірки позивачем було завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року на 156989,00 грн. Підставою для такого висновку послугувала виявлена арифметична-логічна помилка, а саме: в Додатку № 2 в графі «Звітний (податковий ) період, у якому виникла сума»замість червень 2011, вказано червень 2001, що, є порушенням п.п. 4.6.3, 4.6.4, 4.6.5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 р. за № 41.

Відповідно до п. 4.6.2 розділу V Наказу Державної податкової адміністрації № 41 від 25.01.2011 року «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Згідно з п. 4.6.3 розділу V Наказу № 41 якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем декларацію з ПДВ за липень 2011 рік подана до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва 19.08.2011 року, якій містяться всі необхідні додатки.

У відповідності до пп. 4.6.4 розділу V Наказу № 41 якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції,на виконання вимог пп. 4.6.4. п. 4.6 ст. 4 Порядку № 41 разом з декларацією з ПДВ за липень 2011 рік позивачем було подано Додаток 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)».

Однак, в Додатку № 2 до декларації з ПДВ за липень 2011 р. помилково було вказано у колонці 2 «Звітний період, у якому виник залишок від'ємного значення попереднього періоду»«6.2001», замість «6.2011», тобто підприємством допущено арифметично-логічну помилку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що арифметично-логічна помилка, не могла призвести до завищення бюджетного відшкодування, оскільки перевіркою порушень при відображенні операцій з постачання послуг, застосування ставок оподаткування податку з доданої вартості у звітних періодах, нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, розрахунку показників розділу III «Розрахунки з бюджетом».

Що стосується порушень товариством вимог п. 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до п. 200.3. ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4. ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.6 Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Виходячи з наведеного колегія суддів погоджується з твердженням позивача, що підприємство правомірно включило частину непогашеного від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту, що виникло та було сплачено в червні 2011 року і не було погашено податковим зобов'язанням з ПДВ у липні 2011 року до складу бюджетного відшкодування шляхом погашення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 71, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Лічевецький І.О.

Петрик І.Й.