Ухвала суду № 24921880, 13.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2141/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді Аліменка В.О.,

Суддів Лічевецького І.О., Петрика І.Й.,

при секретарі Белові С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2011 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Баришівське автотранспортне підприємство 13247»до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А

У травня 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Баришівське автотранспортне підприємство 13247»звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.09.2010 №0000152332/0, від 22.11.2010 №0000152332/1 та від 07.02.2011 №0000152332.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2011 року зазначений адміністративний позов -задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області від 15.09.2010 №0000152332/0, від 22.11.2010 №0000152332/1 та від 07.02.2011 № 0000152332.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2011 року. Свої вимоги апелянти аргументують тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство «Баришівське автотранспортне підприємство 13247»є юридичною особою, зареєстрованою Баришівською районною державною адміністрацією Київської області 23.11.1995 року, взято на податковий облік в Баришівській ОДПІ 23.11.1995 за №28-323.

У період з 30.07.2010 по 27.08.2010 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2010 року.

У ході перевірки перевіряючими встановлено, порушення позивачем п.п.5.1.13 п. 5.1 ст. 5, п.п.7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на суму 67 676.76 грн. За результатами перевірки відповідачем складено акт № 2125/23-2/02140751 від 03.09.2010 року.

Податковий орган зазначає в Акті, що пільга, яка передбачена п.5.1.13 Закону України «Про податок на додану вартість», не поширюється на перевезення осіб пасажирським транспортом, оскільки ВАТ «Баришіське АТП 13247»має іншу форму власності ніж комунальна, тарифи на послуги з перевезення маршрутним таксі у межах населеного пункту не регулюються органами місцевого самоврядування згідно з підпунктом «а»пункту 2 статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Крім того, загальна сума здекларованих пільгових перевезень маршрутними мікроавтобусами «Газель»згідно з відомістю «16», прибуткових касових документів та податкової звітності за перевірений період становить 109 581,8 грн. (без ПДВ). Податок на додану вартість, нарахований за ставкою 20% на вказану суму, становить 21 916,18 грн. Оскільки на послуги з перевезення осіб пасажирським транспортом не поширюється регулювання з боку органів місцевого самоврядування, то вказані послуги оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Відповідно до Акту перевірки позивач здійснювали одночасно операції, оподатковувані податком на додану вартість, та операції, які звільнені від оподаткування згідно з п.п.5.1.13 Закону України «Про податок на додану вартість».

Отже, в результаті проведення перерахунку встановлено, що в порушення п.п.7.4.3 Закону України «Про податок на додану вартість»платником завищено податковий кредит за перевірений період на суму 45 760,58 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 15.09.2010 №0000152332/0. яким позивачу донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 101 515,14 грн., у тому числі за основним платежем 67 676,76 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 33 838,38 грн.

За наслідками оскарження позивачем в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення від 15.09.2010 №0000152332/0 скарги позивача залишено без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.11.2010 №0000152332/1 та від 07.02.2011 № 0000152332 з новими термінами сплати податкового зобов'язання.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії позивача з не відображення у податковій звітності при формуванні сум ПДВ, внаслідок звільнення від оподаткування, є правомірними та заснованими на законі, оскільки позивач при наданні послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом керувався узгодженим єдиним тарифом на проїзд в міських автобусних маршрутах загального користування.

З таким висновком суду першої інстанції, погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.

Відповідно до пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України " Про податок на додану вартість " звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органами місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Згідно ст. 35 Закону України «Про автомобільний транспорт»визначено, що перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з п. п. 2 п. «а»ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до власних (самоврядних) повноважень належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 12.01.2007 року, від 18.01.2007 року, 04.03.2010 року та 04.01.2010 року між Баришівською районною державною адміністрацією та позивачем, укладено договір про здійснення безкоштовних пасажирських перевезень: учасників бойових дій, інвалідів війни, інвалідів загального захворювання 1 групи, дітей-сиріт, ліквідаторів аварії на ЧАЕС 1 та 2 категорії, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії та інших категорій пасажирів відповідно до умов якого позивач здійснює автобусні перевезення пасажирів у звичайному режимі руху з дотриманням усіх зупинок, передбачених розкладом руху.

Згідно зазначених Договорів замовник погоджує тарифи на перевезення пасажирів та здійснює збір виручки відповідно до діючих тарифів.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем безпідставно встановлено порушення ВАТ «Баришівське автотранспортне підприємство 13247»пп. 5.1.13 п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення належним чином ні у суді першої інстанції ні у суді апеляційної інстанції не довів.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Лічевецький І.О.

Петрик І.Й.