Постанова № 24921192, 14.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3089/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"14" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Федотова І.В.,

суддів -Бабенка К.А. та Мельничука В.П.,

при секретарі Конюшенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду апеляційну скаргу Міжнародної громадської організації Автомобільна федерація України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Міжнародної громадської організації Автомобільна федерація України до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

Міжнародна громадська організація Автомобільна федерація України (далі -позивач або Федерація) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекція у Печерському районі м. Києва (далі -відповідач або податковий орган) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.08.2010р. №0005932309/0 та від 19.11.2010р. №0005932309/1, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.08.2010р. №0005942309/0, від 19.11.2010р. №0005942309/1, від 04.08.2010р. №0005952309/0, від 19.11.2010р. №0005952309/1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, що з'явилися в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, позивач є добровільною міжнародною громадською організацією, що внесена до реєстру неприбуткових організацій (установ).

Податковим органом проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.03.2010р., під час проведення якої встановлено порушення позивачем п.п. 7.11.9. п. 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР, пп. "е"4.2.9, п.4.2. статті 4, пп. "а" п.17.2 статті 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. №889-IV, статті 2 Закону України від 23.09.94р. №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.05.96р. №184/96.

За результатами зазначеної перевірки було складено акт від 16.07.2010 року №493/23-9/20034314, на підставі висновків якого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.08.2010р. №0005932309/0, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.08.2010р. №0005942309/0, від 04.08.2010р. №0005952309/0. В ході апеляційного узгодження зазначені рішення били залишені без змін.

Обговорюючи питання правомірності податкових повідомлень-рішень від 04.08.2010р. №0005932309/0 та від 19.11.2010р. №0005932309/1, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно статуту Федерації, організація здійснює діяльність з об'єднання громадян України в іноземних громадян, які працюють в автомобільній промисловості та транспорті, займаються автомобільним туризмом та спортом, для захисту їх законних інтересів, сприяння розвитку їх здібностей і талантів. Під час проведення перевірки, податковим органом встановлено, що позивач отримував доход з інших джерел.

Так, в період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року позивачем було видано фізичним та юридичним особам національні ліцензії категорії Д6, Д3, Д2, Д1, ДО, міжнародні ліцензії водія, індивідуальні клубні ліцензії учасника, індивідуальні національні ліцензії учасника, індивідуальні міжнародні ліцензії учасника, ліцензії офіційної особи категорії А, 03, 02, 01, НК, МК, "свідоцтва організатора" етапу Чемпіонату України, "свідоцтва організатора" етапу Кубку України, "свідоцтва організатора" етапу кубку ФАУ, "свідоцтва організатора" етапу Серії України, "свідоцтва організатора" національного змагання, "свідоцтва організатора" закритого змагання, "свідоцтва організатора" міжнародного змагання, "свідоцтва організатора" етапу Кубку Європи, "свідоцтва організатора" регіонального змагання, клубні командні ліцензії учасника, національні командні ліцензії учасника, міжнародні командні ліцензії учасника, ліцензії спортивного об'єкту, технічні паспорти спеціального механічного транспортного засобу для автомобільного спорту, технічні паспорти ФІА позадорожнього транспортного засобу, сертифікати відповідності автомобіля вимогам ФІА та ФАУ, свідоцтва про включення закладу підготовки водіїв у перелік закладів, які використовують програми, затвердженні ФАУ (далі - ліцензії, свідоцтва, паспорти та сертифікати).

Сума, тримана позивачем від фізичних та юридичних осіб за видачу вказаних вище документів складає 1 956 683 грн. Перелік осіб, яким позивачем видано ліцензії, свідоцтва, паспорти та сертифікати наведено в додатку №9 до акта перевірки 16.07.2010 року №493/23-9/20034314 (а.с. 195-210, том. 4).

Позивачем в своїй апеляційній скарзі вказано, що ліцензії, свідоцтва, паспорти та сертифікати оплачувалися фізичними та юридичними особами як благодійний внесок на розвиток автоспорту, а відтак отримані від них кошти не можна вважати доходом позивача з інших джерел. На підтвердження зазначеної обставини, позивачем долучено до матеріалів справи виписки з банку та прибуткові касові ордери, пояснення осіб, які перераховували кошти (копії в матеріалах справи).

Колегія суддів погоджується з таким твердженням позивача, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 2.2 статуту позивача (копія в матеріалах справи), його основними завданнями є: - сприяння розвитку автомобільної промисловості і транспорту; - участь у розвитку і пропаганді автомобільного туризму і спорту; - сприяння розвитку і реалізації перспективних програм по всіх напрямках діяльності; - залучення громадян до автомобільного туризму і спорту; - сприяння розвитку міжнародного автомобілізму; - надання організаційної, методичної та благодійної допомоги своїм членам; - захист законних інтересів своїх членів і представництво інтересів своїх членів у державних та громадських органах; - сприяння розвитку науково-технічної творчості членів Федерації; - надання методичної допомоги дитячим організаціям та сприяння діяльності клубів, команд, учбових центрів і систем їх забезпечення; - сприяння у виконанні та впровадженні громадських науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у автомобільній промисловості; - участь у розробці та сприяння у впровадженні, виробництві та експлуатації сучасної автомобільної техніки, комплектуючих виробів.

Пунктом 2.3 вказаного статуту передбачено, що для виконання статутних завдань Федерація приймає доброчинні, благодійні внески від фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до підпункту 7.11.3 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "б" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді:

- коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; пасивних доходів;

- коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям, від проведення їх основної діяльності, з урахуванням положень підпункту 7.11.11 цієї статті;

- дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

В абзаці «б»підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 названого Закону зазначено благодійні фонди і благодійні організації, створені у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності.

Водночас за змістом абзацу другого підпункту 7.11.9 пункту 7.11 цієї ж статті Закону у разі коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

Аналіз наведених приписів Закону дає підстави для висновку про те, що пільговий режим оподаткування діяльності неприбуткової організації, передбачений 7.11.3 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», застосовується виключно до основної діяльності такої неприбуткової організації. При цьому статутні документи неприбуткових організацій мають містити вичерпний перелік видів їх діяльності (підпункт 7.11.13 пункту 7.11 статті 7 Закону).

Зазначена позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 23.02.2012 року №К-20869/09.

Таким чином, враховуючи той факт, що фізичними та юридичними особами кошти за ліцензії, свідоцтва, паспорти та сертифікати перераховувались у вигляді благодійних внесків на розвиток автомобільного спорту, що є безпосереднім завданням Міжнародної громадської організації Автомобільна федерація України, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність визначення податковим органом позивачеві суми зобов'язання з податку на прибуток, і, як наслідок, визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.08.2010р. №0005932309/0 та від 19.11.2010р. №0005932309/1.

Що стосується рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.08.2010р. №0005942309/0, від 19.11.2010р. №0005942309/1, від 04.08.2010р. №0005952309/0, від 19.11.2010р. №0005952309/1, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, перевіркою дотримання вимог діючого валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності по вказаним у додатку 11 таблицях 1-13 операціям, встановлено порушення вимог статті 2 Закону України від 23.09.1994р. № 185/94 - ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.05.1996р. № 184/96-ВР.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Внаслідок вищевказаного порушення позивачем Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій про сплату 27 508,92грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Позивач отримав від Federation internationale de L'Automobile (Франція) інвойси від 30.06.2002р. № VTD 02000671, від 31.07.2002р. № VTD 02001122, від 31.10.2002р. № VTD 02001792, від 18.06.2003р. № VTD 0200179, від 31.10.2002р. № VTD 02001942, від 19.12.2003р. № VTD 03001942, від 15.03.2004р. № VTD 04000374, від 26.07.2004р. № VTD 04001366, від 21.12.2004р. № VTD 04002745, від 31.10.2005р. № VTD 05001710, від 30.11.2005р. № VTD 05002653, від 20.02.2008р. № VTD MDE-FC/08000160, від 14.11.2006р. № VTD 06002334 щодо омологування автомобілі (омологаційні карти) на загальну суму 2 487,89 євро.

Так, позивач є членом Міжнародної Автомобільної Федерації з 1992 року та є національним представником Міжнародної Автомобільної Федерації в Україні. З метою забезпечення повноцінного здійснення позивачем своєї статутної діяльності Міжнародна Автомобільна Федерація надає їй на платній основі бланки форм омологацій та технічних паспортів на автомобілі. Передача вказаних документів оформляється шляхом підписання Сторонами акту здачі - прийняття робіт, який надсилається Міжнародною Автомобільною Федерацією на адресу позивача разом із бланками форм омологацій та технічних паспортів на автомобілі та інвойсами на оплату за підготовку вказаних документів. Станом на липень 2007 року у позивача сформувалась перед Міжнародною Автомобільною Федерацією кредиторська заборгованість у розмірі 23 726.00 євро по оплаті отриманих бланків форм омологацій та технічних паспортів на автомобілі.

Вказана заборгованість підтверджується листами - претензіями № HD/MD-105 від 11.07.2007р. та № PdC/MD - 223 від 15.11.2007р. (копії в матеріалах справи) з вимогою погасити наявну кредиторську заборгованість, за наступними інвойсами: від 30.06.2002 №VTD 02000671, від 31.07.2002 № VTD 02001122, від 31.10.2002 № VTD 02001792. від 31.10.2003 № VTD 02001942, від 15.03.2004 № VTD 04000374, від 26.07.2004 № VTD 04001366. від 21.12.2004 № VTD 04002745, від 31.10.2005 № VTD 05001710, від 30.11.2005 VTD 05002653. від 20.02.2008 № VTD МDЕ - FС /08000160. від 14.11.2006 № VTD 06002334, копії яких надаються. Підтвердженням факту отримання бланків форм омологацій та технічних паспортів на автомобілі за вказаними інвойсами також являється підписання Сторонами актів здачі - прийняття робіт: від 30.06.2002р.; від 31.07.2002р.; від 31.10.2002р.; від 31.10.2003р.; від 31.10.2005р.; від 30.11.2005р.; від 14.11.2006р.; від 20.02.2008р.; від 15.03.2004р.; від 26.07.2004р.; від 21.12.2004р. (копії надаються), які отримувались позивачем разом з інвойсами та документами.

Між тим, позивач не здійснював оплати згідно інвойсу від 18.06.2003 № VTD 0200179 та інвойсу від 19.12.2003 № VTD 03001942, на оплату яких помилково вказано відповідачем. Натомість твердження відповідача про таку оплату, не знайшли свого відображення а ні в матеріалах справи, а ні під час розгляду справи у суді.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, позивач отримав від Міжнародної Автомобільної Федерації бланки форм омологацій та технічних паспортів на автомобілі та оплатила ці документи вже після їх отримання, що свідчить про відсутність порушення ст.2 Закону України від 23.09.94р. за №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій рішеннями від 04.08.2010р. №0005942309/0, від 19.11.2010р. № 0005942309/1, а також рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.08.2010р. №0005952309/0, від 19.11.2010р. №0005952309/1.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, та підтверджені в ході апеляційного провадження, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовну заяву слід задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Міжнародної громадської організації Автомобільна федерація України -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2011 року скасувати та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 04.08.2010 року №0005932309/0, від 19.11.2010 року №0005932309/1, а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.08.2010 року №0005942309/0, від 19.11.2010 року 0005942309/1, від 04.08.20102 року №0005952309/0, від 19.11.2010 року №0005952309/1.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Бабенко К.А

Мельничук В.П.