Ухвала суду № 24920833, 20.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/7467/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Чала А.С.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Тріада" до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2011 року позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «БМК Тріада»звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просив скасувати податкове повідомлення -рішення № 0000442304 від 09 червня 2011 року про нарахування ТОВ «БМК Тріада»податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1118966 грн., в тому числі за основним платежем 895172 грн., штрафні санкції 223794 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року -без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції здійснені позивачем та його контрагентами -Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерагро-Форум»та ПП «Т-груп»підтверджуються наявними у справі податковими накладними, які видані та оформлені без порушень норм чинного законодавства, актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних робіт, висновком експертного будівель -технічного дослідження; нікчемність договору нічим не доведена, фак. порушення кримінальної справи не тягне за собою недійсність усіх угод та сумнівність усіх господарських операцій, укладених таким суб'єктом господарювання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, посадовими особами відповідача на підставі наказу ДПІ у м. Черкаси від 11.05.2001 року № 1348 та направлення № 388/23-0 від 11.05.2011 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за результатами взаємовідносин з ПП «Інтерагро-Форум»та ПП «Т-груп»за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

В ході перевірки, результати якої зафіксовані в Акті від 25.05.2011 року № 1308/23-4/34503363, встановлені порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 р. №168/97-ВР, в результаті чого знижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 895172 грн.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.06.2011 року № 0000442304 про визначення позивачу грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 1118966 грн., в т.ч. за основним платежем 895172 грн. та штрафними санкціями 223794 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в адміністративному порядку, проте податковими органами скарги позивача залишені без задоволення, а рішення без змін.

Щодо нікчемності правочину, вчиненого Товариством з обмеженою відповідальністю «БМК Тріада»та його контрагентами та неправомірності формування податкового кредиту колегія суддів зазначає наступне.

Порядок обчислення і плати податку на додану вартість (станом на період, що підлягав перевірці) визначено статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктами 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому в пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП «Інтерагро-Форум»01.10.2009 року, 05.07.2010 року, 02.08.2010 року, 01.09.2010 року були укладені договори підряду на виконання будівельних робіт № 20/10, 19/07, 23/08, 25-09 відповідно.

Окрім того, між позивачем та ПП «Т-груп»02.08.2010 року, 03.08.2010 року також були укладені договори підряду № 22/08, 22-08/10 на виконання будівельних робіт.

Відповідно до умов вказаних договорів генпідрядник (ТОВ «БМК Тріада») доручає, а «субпідрядник»(ПП «Інтерагро-Форум та ПП «Т-груп») зобов'язуються виконати роботи по об'єктах: житловий будинок № 3 Троещина, 10 мрн. В Деснянському районі м. Києва та житловий будинок № 2 (секція 5) з підземними гаражами та об'єктами соціально -побутової сфери в кварталі, обмеженому вул.. Чорновола, Дмитрівською та Полтавською у Шевченківському районі м. Києва відповідно.

В підтвердження реального виконання умов вказаних договорів виконання робіт, позивачем були надані контролюючому органу відповідні первинні документи, а саме:

- договори виконання робіт № 20/10 від 01.10.2009 року, № 19/07 від 05.07.2010 року, № 23/08 від 02.08.2010 року, 25-09 від 01.09.2010 року; 22/08 від 02.08.2010 року, № 22-08/10 від 03.08.2010 року;

- акти приймання виконаних підрядних робіт за січень 2010 року, за лютий 2010 року, за березень 2010 року, за квітень 2010 року, за травень 2010 року, за червень 2010 року, за липень 2010 року, за серпень 2010 року тощо;

- довідку вартості виконаних будівельних робіт за березень 2010 року, за квітень 2010 року, за травень 2010 року, за червень 2010 року, за липень 2010 року, за серпень 2010 року тощо;

Розрахунки між позивачем та контрагентами підтверджуються платіжними дорученнями: № 2006 від 20.10.2010 року, № 2112 від 18.02.2010 року, № 2185 від 11.03.2010 року , № 2319 від 08.04.2010 року, № 2474 від 14.05.2010 року, № 2671 від 29.06.2010 року, № 2762 від 20.07.2010 року, № 2988 від 31.08.2010 року, № 3003 від 01.09.2010 року тощо.

Відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу були надані податкові накладні: № 310 від 30.01.2010 року, № 600 від 27.02.2010 року, № 932 від 30.03.2010 року, № 1206 від 29.04.2010 року, № 1551 від 30.05.2010 року, № 1727 від 29.06.2010 року, № 1948 від 30.07.2010 року, № 229 від 31.08.2010 року, № 2439 від 30.08.2010 року, № 3512 від 29.09.2010 року тощо.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що вищевказані податкові накладні містять усі необхідні реквізити та оформленні відповідно до чинного законодавства.

Крім того, відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення»(чинної на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається для покупця, отримувача робіт або послуг, однак вона є податковим документом постачальника (продавця), і саме останній несе персональну відповідальність за порядок її складання та оформлення.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо того, що ані ПП «Інтерагро-Форум», ані ПП «Т-груп»із заявою у дозвільну систему УГБ УМВС України в Черкаській області про видачу дозволів на виготовлення печаток і штампів не звертались, адже дане твердження апелянта не підтверджено жодних належним доказом.

Відповідно до змісту ст. 204, 215, 228 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Проте відповідачем, всупереч ст. 71 КАС України, не доведено того факту що оспорюваний договір був укладений не з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності та наявність умислу на укладання договору експедиційних послуг з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вказаний правочин не може розглядатися як нікчемний з мотивів його завідомої суперечності інтересам держави і суспільства.

Дана правова позиція викладена також у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, відповідно до якого для встановлення дійсності укладеного договору необхідно враховувати, що особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту в у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

З системного аналізу документів, що містяться у матеріалах справи вбачається, що відповідач, ані в Акті перевірки ані в запереченнях, що містяться в матеріалах справи не заперечує проти того, що на момент укладання спірних правочинів ПП «Інтерагро-Форум»та ПП «Т-Груп»перебували в ЄДРПОУ.

Окрім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, судам для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість необхідно з'ясувати наступні факти та їх документальне підтвердження:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку (пункт 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Враховуючи те, що судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи факт здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, усі витрати підтверджені належним чином оформленими первинними документами, підстави для винесення оскаржуваного повідомлення -рішення у посадових осіб контролюючого органу були відсутні.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року -без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.