Ухвала суду № 24917522, 19.06.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Дяченко С.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року справа №2а/0570/2130/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Дяченко С.П., Сіваченка І.В. , Шишов О.О.,

при секретарі судового засідання Казаковій Т.М.

за участю представника відповідача Мочкаєва Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги: Державного підприємства «Сніжнеантрацит», Торезької об'єднаної державної податкової інспекції у Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року у адміністративній справі № 2а/0570/2130/2012 за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції у Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 05.01.2012р. №0000021540, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Сніжнеантрацит» звернулось до суду з вказаним позовом, посилаючись на неправомірне врахування відповідачем уточнюючих декларацій у якості платіжних документів та на порушення черговості зарахування грошових коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року у адміністративній справі № 2а/0570/2130/2012 позов Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції у Донецької області Державної податкової служби, задоволений частково.

Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення від 05 січня 2012 року №0000021540 частково на суму 10 538 гривень 86 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

З вказаною постановою суду сторони не погодились .

Позивач надав апеляційну скаргу , в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає ,що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував всі обставини , що мають значення для справи. Просив рішення суду в частині , в якій відмовлено ,скасувати , позовні вимоги - задовольнити в повному обсязі.

Відповідач надав апеляційну скаргу в якій зазначив, що ДПІ у м. Сніжному правомірно здійснило зарахування сплачених позивачем грошових коштів в рахунок погашення існуючого податкового боргу минулих звітних періодів ; штраф застосований в відповідності до вимог податкового законодавства.. Просить постанову суду скасувати у задоволенні позову - відмовити.

При апеляційному перегляді справи представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Позивач в судове засідання не з»явився. Про дату , час та місце розгляду повідомлений належним чином.

Колегія суддів,заслухавши доповідь судді- доповідача , представника відповідача , перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, встановила наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач- Державне підприємство «Сніжнеантрацит» зареєстроване на підставі рішення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради від 02.09.2003 року та знаходиться на обліку у відповідача в якості платника податків з 06.03.2002 року

Відповідач - Торезька об'єднана державна податкова інспекція у Донецької області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України, повноваження .

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що завданням органів державної податкової служби є, у тому числі, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

За наслідками невиїзної документальної перевірки позивача ДПІ у м. Сніжному складено акт перевірки від 23.12.2011р. №1477/15-31906124, яким встановлено порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань, у тому числі з податку на додану вартість у сумі 1 128 758,00 грн.

На підставі зазначеного акту ДПІ у м. Сніжному прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.01.2012р. №0000021540, яким позивачу, за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у сумі 1 128 758,00 грн. застосований штраф у розмірі 225 751,60 грн. (20%).

При вирішенні даного спору взято до уваги , що відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Тобто, кошти платника податку підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю виникнення податкового боргу незалежно від того сплачує такий платник податків податковий борг, що розстрочений судом або податковим органом, чи ні.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції , що ДПІ у м. Сніжному правомірно було здійснено зарахування сплачених грошових коштів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Статтею 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається , що податковим органом в процесі перевірки п встановлено три випадки несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок уточнення позивачем свої податкових зобов'язань шляхом подання відповідної уточнюючої декларації, а саме:- 11 511,31 грн., дата нарахування 30.11.2010р., дата сплати 18.08.2011р., документ, на підставі якого сплачено заборгованість - уточнююча декларація від 18.08.2011р. №9006822656; - 8 358,07 грн., дата нарахування 30.11.2010р., дата сплати 20.10.2011р., документ, на підставі якого сплачено заборгованість - уточнююча декларація від 20.10.2011р. №9009223688; - 32 824,94 грн., дата нарахування 30.04.2011р., дата сплати 20.10.2011р., документ, на підставі якого сплачено заборгованість - уточнююча декларація від 20.10.2011р. №9009223688.

розумінні вимог ст. 126 Податкового кодексу України штрафи застосовуються тільки у разі вчинення платником податків порушення у вигляді сплати таким платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання поза граничним строком його сплати.

унктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Сід зазначити , що ДПІ у м. Сніжному було враховано уточнюючі декларації від 18.08.2011р. №9006822656 та від 20.10.2011р. №9009223688 у якості документів, що підтверджують сплату позивачем податкового зобов'язання, а не у якості документа, яким позивач змінив розмір податкового зобов'язання.

Податкова декларація, у тому числі уточнююча, не є документом, що підтверджує здійснення платником податків сплати податкових зобов'язань.

Податковим кодексом України або іншими нормативно-правовими актами, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, не розглядається подача уточнюючих податкових декларацій, якими змінено розмір податкових зобов'язань, у якості сплати платником податків узгоджених первинними (звітними) податковими деклараціями податкових зобов'язань.

Факт подачі уточнюючої податкової декларації у розмінні зазначеного Податкового кодексу України не є порушенням податкового законодавства.

Як вбачається з акту перевірки від 26.11.2008р. № 15528/15-313,відповідачем не встановлено факту заниження позивачем податкових зобов'язань, у тому числі внаслідок подачі уточнюючої декларації від 19.08.2009р. №9000861836.

З урахуванням зазначеного , колегія суддів вважає , що у відповідача не було законних підстав для застосування ,передбаченого ст. 126 Податкового кодексу України штрафу, через відсутність встановленого перевіркою факту здійснення сплати податкових зобов'язань за трьома зазначеними випадками, що стало правомірною підставою для часткового задоволення позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Ухвала в повному обсязі складена 20 червня 2012року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги: Державного підприємства «Сніжнеантрацит», Торезької об'єднаної державної податкової інспекції у Донецької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року у адміністративній справі № 2а/0570/2130/2012 за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції у Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 05.01.2012р. №0000021540 - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками перегляду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Колегія суддів С.П. Дяченко

І.В. Сіваченко

О.О. Шишов