Постанова № 24913379, 18.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2012 р. Справа № 2а-1870/4071/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника позивача - Варич Б.В.

представників відповідача - Талденко О.В., Кіптенко Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-сервіс", Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2011р. по справі № 2а-1870/4071/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-сервіс"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт-сервіс" (далі - ТОВ «Комфорт-сервіс») звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби (далі - ДПІ в м. Сумах, відповідач) в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 01 червня 2011 року № 0000532305/0/43400, № 0000522305/0/43402, № 0000691712/0/43463, № 0000512305/0/43404.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 р. позовні вимоги ТОВ «Комфорт-Сервіс» задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0000532305/0/43400 від 01.06.2011 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 249617,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000522305/0/43402 від 01. 06. 2011 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 70265,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 17566,00 грн.

В іншій частині відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з даною постановою суду позивачем та відповідачем подані апеляційні скарги.

ТОВ «Комфорт-Сервіс» в своїй апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального права, просило скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 р. та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначило, що згідно умов договору від 14.06.2010 р. ТОВ «Комфорт-Сервіс» зобов*язаний був здійснити поставку, монтаж та пусконалагоджувальні роботи для системи приточно-витяжної вентиляції та кондицінування на об*єкті - Банківський інститут Національного банку України, що розташований в м. Севастополі. Вважає невірними висновки відповідача, з якими погодився і суд першої інстанції, що авансові звіти з доданими до них посвідченнями про відрядження та документи, що підтверджують здійснені витрати Оформлені належним чином. На зазначених документах присутні печатки приймаючої сторони - ТОВ «Вотекс-спецмонтаж плюс», яке зареєстроване в м. Суми, але виконувало будівельні роботи на об*єкті, який розташований в м. Севастополі, і яке було приймаючою стороною Апелянт вважає, що в зв*язку з наявністю підтверджуючих документів, що засвідчують вартість витрат на відрядження працівників, ТОВ «Комфорт-Сервіс» правомірно віднесено витрати в сумі 303 826, 00 грн до складу валових витрат. Фактичне перебування працівників позивача у відрядженні підтверджується і проїзними квитками та договором про нерегулярні автомобільні перевезення з ФОП ОСОБА_4 Вважає, що суд безпідставно взяв до уваги висновки акту зустрічної звірки ФОП ОСОБА_4, а саме те, що в книзі обліку доходів і витрат за 1 кв. 2011 р. виручка у сумі 27 500,00 грн, яка становить вартість наданих з перевезення послуг, не відображена ФОП ОСОБА_4 у графі «Сума виручки», оскільки розрахунок за надані послуги був проведений взаємозаліком зустрічних однорідних вимог. Суд першої інстанції визнаючи неправомірним зменшення від*ємного значення об*єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 249 617,00 грн та нарахування ПДВ на суму бухгалтерських збитків, не скасував податкове повідомлення-рішення в частині донарахування 87 830,77 грн податку на прибуток підприємств. Суд визнав протиправним нарахування податку на додану вартість на суму від*ємного значення об*єкту оподаткування податком на прибуток, проте всупереч власній позиції визнав правомірним обкладення бухгалтерських збитків податком на прибуток.

В апеляційній скарзі ДПІ в м. Сумах, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 р. в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову в зазначеному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що під час перевірки встановлено що на ТОВ «Комфорт-Сервіс» відсутні калькуляції на товари, що реалізуються. Облік товарів ведеться за фактичною собівартістю придбання. ТОВ «Комфорт-Сервіс» в процесу ціноутворення використовує метод торгової націнки, націнка встановлюється в процентному відношенні до собівартості товару і залежить від багатьох факторів, пов*язаних з веденням підприємницької діяльності. Оскільки компенсація за витрати, понесені в зв*язку з господарською діяльністю підприємства, не була отримана від покупців, то відповідно товари, роботи, послуги, вартість яких не увійшла до ціни продажу, вважається безоплатно наданими відповідно до п.1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 р. ( далі - Закон №334/94-ВР). При порівнянні доходу, отриманого позивачем з понесеними витратами встановлено заниження валового доходу на суму 351 323,00 грн. в результаті чого зменшено від*ємне значення об*єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 249 617,00 грн. В зв*язку з тим, що компенсацію за витрати, понесені в зв*язку із господарською діяльністю підприємства позивачем не було отримано від покупців, то відповідно товари, роботи, послуги, вартість яких не увійшла до ціни продажу, вважаються безоплатно наданими та відповідно до п.1.4 ст. 1, п.4.2 ст.4, п.п.7.3.1 ст. 7 Закону №168 повинні включатися до об*єкту оподаткування ПДВ у відповідних періодах.

В письмових запереченнях ТОВ Комфорт-Сервіс» просило апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про заниження позивачем валових доходів на суму 351 323,00 грн та податкового зобов*язання з ПДВ в сумі 70265 грн є безпідставними та необґрунтованими, оскільки не було встановлено факту укладання угод позивачем, які підпадають під критерії визначені п.1.23 ст. 1 Закону №334/94-ВР. В частині відмови в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що витрати на відрядження працівників не підтверджені належним чином оформленими первинними документами

Колегія суддів з даними висновками суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що ДПІ в м. Сумах здійснено планову документальну виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання податкового законодавства з період з 01.01.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 р., за результатом якої складено акт перевірки №3097/235/31651281/38 ( т.1 а.с.27-62, далі - акт перевірки).

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м. Сумах прийняті податкові повідомлення-рішення від 01 червня 2011 року № 0000532305/0/43400, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 249 617, 00 грн., № 0000522305/0/43402, яким донараховано суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 70 265,00 грн. та штрафних санкцій на суму 17 566, 00 грн., № 0000691712/0/43463, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 45 573,83 грн. та нараховано штрафних санкцій на суму 11 393,46 грн., № 0000512305/0/43404, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 101 383,00 грн. та нараховано штрафних санкцій на суму 25 346,00 грн. (т.1 а.с. 22-25).

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000522305/0/43402, яким донараховано суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 70 265,00 грн. та штрафних санкцій на суму 17 566, 00 грн. колегія суддів зазначає.

Фактичною підставою для прийняття даного податкового повідомлення-рішення стало те, що компенсація за витрати, понесені в зв*язку з господарською діяльністю товариства, не була отримана від покупців, тому товари, роботи, послуги, вартість яких не увійшла до ціни товару, вважаються безоплатно наданими і підлягають включенню до об*єкту оподаткування ПДВ.

Відповідно до п.1.4 ст. 1 Закону №168 поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів.

Відповідно до п.4.2 Закону №168 уразі поставки товарів без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами в межах бартерних операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

При цьому, пунктом 4.1 статті 4 Закону № 168/97-ВР передбачено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг).

Враховуючи положення вище зазначених правових норм, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо незаконності прийнятого податкового повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов*язань з ПДВ в сумі 70 265 грн.

Щодо правомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень №0000691712/0/43463 від 01.06.2011 р. про донарахування податкового зобов*язання за основним платежем в сумі 45 573,83 грн та штрафної санкції в сумі 11 393,46 грн., №0000532305/0/43400 про зменшення від*ємного значення об*єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 249617,00 грн , №0000512305/0/43404 від 01.06.2011 р. про донарахування податкового зобов*язання з податку на прибуток в сумі 101 383,00 грн та штрафної санкції 25 346,00 грн. колегія суддів зазначає.

Фактичною підставою для прийняття вище зазначених податкових повідомлень-рішень стало неправомірне, на думку податкового органу, віднесення до валових витрат 303 826,00 грн. ( сума розрахунків з підзвітними особами, яка сформована на підставі авансових звітів, про відрядження підзвітних осіб до будівельного майданчика в м. Севастополі на виконання підрядних робіт) в зв*язку з неналежним оформленням документів.

Відповідно до п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пунктом 5.1 ст.5 вище зазначеного Закону передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.5.3.9 ст. 5 Закону Україгни «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах з платником податку, включаються до складу валових витрат платника податку лише за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства.

Згідно з пунктом 1.12. зазначеної Інструкції, витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо. Витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються.

Дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, що підтверджують знаходження працівників товариства у відрядженні, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення суми грошового зобов*язання з податку з доходів фізичних осіб та з податку на прибуток. Оскільки витрати на відрядження не підтверджені належним чином оформленими первинними документами то позивачем неправомірно було не проведено утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету з виплачених працівникам коштів на суму 45573,83 грн

Доводи апеляційної скарги позивача, що факт перевезення працівників для виконання підрядних робіт в м. Севастополь підтверджується договором перевезення з ФОП ОСОБА_4 колегія суддів вважає необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов*язаний надати посадовим особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов*язані з предметом перевірки. Такий обов*язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як встановлено під час судового розгляду, позивачем під час проведення перевірки податковому органу вище зазначений договір з ФОП ОСОБА_4 та документи на підтвердження його реального виконання не надавалися. Під час підписання акту перевірки з запереченнями, позивачем не було зазначено про наявність договору перевезення. Відсутність реальності зазначеного договору перевезення також підтверджується наявним в матеріалах справи акті зустрічної звірки ФОП ОСОБА_4

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, про відсутність підтвердження про фактичне перебування у відрядженні працівників позивача.

Проте, суд першої інстанції, встановивши відсутність підтвердження фактичного перебування працівників позивача у відрядженні та як наслідок відсутність підстав для віднесення витрат до валових, помилково скасував податкове повідомлення-рішення про про зменшення від*ємного значення об*єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 249617,00 грн. Тому доводи апеляційної скарги податкового органу в цій частині є обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги позивача, правомірності висновків суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог не спростовують.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на обставини справи, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга податкового органу підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції у відповідній частині скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-сервіс" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2011 року по справі № 2а-1870/4071/11 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за № 000532305/0/43400 від 01 червня 2011 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 249 617,00 грн.

Прийняти нову постанову, якою в цій частині в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Комфорт-сервіс" - відмовити.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2011р. по справі № 2а-1870/4071/11 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В. Повний текст постанови виготовлений 22.06.2012 р.