Ухвала суду № 24913273, 13.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2012 р.Справа № 2а-17763/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2012р. по справі № 2а-17763/11/2070

за позовом Приватного підприємства "Сальдо"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2012р. адміністративний позов приватного підприємства «Сальдо» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 0006631501 від 13.12.2011р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Сальдо" (61107, Харківська область, м. Харків вул. Колосиста б. 12, код -24878658) витрати по сплаті судового збору у розмірі 28, 23 грн. (двадцять вісім грн. 23 коп.)

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст..150 Податкового кодексу України та норми Кодексу адміністративного судочинства України, які вимагають необхідність застосування судом повного та об'єктивного розгляду справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що позивачем при заповненні та наданні до податкового органу декларації за 2 квартал 2011 року було порушено пункт 3 підрозділу 4 розділу 20 «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Під час апеляційного розгляду справи було проведено заміну відповідача з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відповідно до постанови Уряду України та витягу з Єдиного державного реєстру.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова була проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на прибуток за звітний податковий період - другий квартал 2011 року.

В ході перевірки було встановлено, що Приватним підприємством "Сальдо" в декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, наданої до ДПІ Київському району м. Харкова 09.08.2011 року за №9006459731, було відображено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року усіх видів діяльності по р. 07 у розмірі 874204 грн. При обчислені об'єкту оподаткування була врахована сума від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду по р. 06.6 у розмірі 874204 грн.

До складу від'ємного значення попереднього звітного періоду р. 06.6 Декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року підприємством включено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування 2010 року в сумі 806611 грн. (р. 04.9 декларації за 1 квартал 2011 року), з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17.06.2011р., чим порушено вимоги п. 3 підрозділу 4 розділу XX перехідних положень ПКУ.

На думку ДПІ у Київському районі м. Харкова, в порушення п. 150.1 ст. 150 ПКУ від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями) з урахуванням п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Приватне підприємство "Сальдо" завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування в податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року по рядку 06.6 на суму 806611, 00 грн.

За результатами перевірки було складено акт № 3895/15-1/24878658 від 07.11.2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення № 0006631501 від 13.12.2011р., яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у розмірі 806611, 00 грн. по декларації по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі підпункту 54.3, 58.1. ПКУ. Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно пункту 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Кодексу передбачено, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У 1 кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 р., та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та відповідно стають від'ємним значенням 1 кварталу 2011 року.

Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до яких сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами 1 календарного кварталу.

Починаючи з 2 кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Пунктом 150.1 статті 150 Кодексу визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Кодексу встановлено порядок застосування у 2011 році п.150.1 ст.150 Кодексу, зокрема: "якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення."

Виходячи з наведених норм, платник податків здійснює розрахунок об'єкта оподаткування 2 кварталу 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування, отриманого за 1 квартал 2011 року, при цьому вказаними нормами не встановлено застережень щодо формування від'ємного значення 1 кварталу 2011 року лише за витратами, понесених платником податку тільки у 1 кварталі 2011 році.

Таким чином, аналіз наведених норм свідчить про те, що зменшення (не підтвердження) від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року можливо, якщо відповідачем належним чином буде встановлено неправомірність заявленого позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року, однак ні в акті перевірки № 3895/15-1/24878658 від 07.11.2011 року, не будь-яким іншим актом індивідуальної дії відповідач не спростовує факт незаконності заявленого позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року.

Судовим розглядом встановлено, що по декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року у рядок 04.9 декларації позивачем було перенесено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього року і керуючись пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Кодексу позивач переніс до складу валових витрат по декларації за 2 квартал 2011 року у сумі 806611, 00 грн. грн. включив до рядку 06.6 "від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року).

В подальшому декларування позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року слугувало виникненню у позивача від'ємного значення з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року (рядок 07 декларації за 2 квартал 2011 року).

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що позивач правомірно здійснив розрахунок об'єкта оподаткування 2 кварталу 2011 року з урахуванням розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, що сформувалось за рахунок витрат минулих періодів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги податкового органу щодо помилкового тлумачення судом першої інстанції по справі положень ст.150 та Перехідних положень Податкового кодексу ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2012р. по справі № 2а-17763/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.