Ухвала суду № 24913271, 13.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2012 р.Справа № 2а-1670/291/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову від 05.03.2012р. по справі № 2а-1670/291/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробит"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробит» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 13 вересня 2011 року № 0008972301/2301/2932 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 73580,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 36790,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробит" витрати у вигляді судового збору у розмірі 32 гривень 19 копійок.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», деякі норми Податкового кодексу України та вимоги ст..159 КАС України.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що у зв'язку з відсутністю документальних підтверджень правомірності укладених договорів з зазначеним контрагентом, позивач не мав права знижувати податок на прибуток. Цьому факту судом першої інстанції не надано правової оцінки.

Під час апеляційного розгляду справи судом замінено відповідача з Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію у Полтавській області Державної податкової служби на підставі постанови Кабінету Міністрів України та витягу з Єдиного Державного реєстру України.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробит" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 28.03.2008 р., номер запису 1 585 102 0000 006217, ідентифікаційний код 35868931, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 683524 .

У період з 10.08.2011р. по 16.08.2011р. на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА України у Житомирській області від 24.06.2011р. службовими особами Кременчуцької ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.12.2010р.

За результатами перевірки складено акт № 6164/23-209/35868931 від 22.08.2011р., в якому, зокрема, зафіксовано порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, у результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2010 року на суму 73580,00 грн .

На підставі вказаного акту відповідачем 13.09.2011р. було винесено податкове повідомлення-рішення № 0008972301/2932, яким ТОВ "Добробит" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 110370,00 грн., з яких за основним платежем - 73580,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -36790,00 грн.

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомлення-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

У відповідності до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97) (далі по тексту - Закон № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, згідно з пункту 1.32 статті 1 Закону № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею першою Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі по тексту - Закон № 996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами статті 4 Закону № 996-XIV одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено судовим розглядом, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ін-Буд-Київ" укладено договір підряду № 1602 від 16 лютого 2010 року, відповідно до умов якого за дорученням замовника підрядник зобов'язується на власний ризик, з власних матеріалів та за умов цього договору виконувати роботи з поточного ремонту конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою, розташованих на прибудинковій території будинків. Роботи виконуються з 16 лютого 2010 року по 31 грудня 2010 року. Вартість робіт є динамічною і підлягає коректировці в процесі виконання робіт на основі проектно-кошторисної документації, розрахунків ремонтних організацій на додаткові витрати, зумовлені ринковими відносинами і погоджується сторонами, в зв'язку зі змінами діючих нормативних актів і законодавчих актів України. Замовник проводить розрахунки з Підрядником за фактично виконані роботи щомісяця у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ін-Буд-Київ" має право на здійснення зокрема таких видів діяльності: 45.25.1 Інші спеціалізовані будівельні роботи; 45.21.1 Будівництво будівель, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином завіреною копією ліцензії серії АВ № 512323 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури згідно з переліком видів робіт із строком дії з 09.03.2010 по 09.03.2013р.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надано належним чином завірені копії актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, відомості ресурсів до актів, договірні ціни, локальні кошториси із розрахунком договірної ціни, відомості ресурсів до локального кошторису, що долучені до матеріалів справи.

Розрахунки за отримані роботи здійснено у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями з відмітками банківської установи.

Зауваження щодо оформлення податкових накладних та інших документів первинного бухгалтерського обліку у акті перевірки відсутні.

Матеріалами справи встановлено, що позивач здійснює управління житловим фондом комунальної власності міста Кременчука на підставі договору № 196 від 24.06.2008, укладеного з Кременчуцькою міською радою, що підтверджується належним чином завіреною копією вказаного договору з відповідними додатковими угодами та переліком житлових будинків.

Положеннями пунктів 4.3.2, 4.4.4 договору № 196 від 24.06.2008 позивача як управителя зобов'язано надавати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідно до діючих в Україні правил і норм технічної експлуатації житлового фонду та нормативних документів, в тому числі прийнятих власником (Кременчуцькою міською радою). При цьому позивач має право для виконання робіт і послуг з утримання та поточного ремонту житлового фонду залучати третіх осіб.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ "Добробит" має право на такий вид діяльності як 70.32.0 Управління нерухомим майном.

Судом встановлено, що перелік житлових будинків, які належать до комунальної власності та передані в управління позивачу повністю відповідає адресам житлових будинків, в яких на замовлення позивача ТОВ "Ін-Буд-Київ" виконувались роботи з поточного ремонту м'якої покрівлі згідно укладеного договору підряду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що роботи виконані у повному обсязі та прийняті позивачем у вказаного контрагента, кошти за виконані роботи згідно укладеного договору позивачем перераховані зазначеній юридичній особі. Дані роботи замовлені позивачем з метою здійснення власної господарської діяльності. При цьому, відповідачем не надано суду будь-яких доказів, що роботи, які були замовлені позивачем та прийняті у ТОВ "Ін-Буд-Київ", фактично не виконані.

Крім того, відповідачем не підтверджено обставин щодо відсутності ділової мети у позивача під час вчинення господарських операцій при купівлі товарів у контрагентів, а також щодо обізнаності позивача з можливим протиправним характером дій свого контрагента за укладеним договором.

Суду не надано жодних належних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладенні та виконанні вищевказаного договору взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. В ході судового розгляду не встановлено наявності вироків судів, що набрали законної сили та відповідно до яких виявлено ознаки узгоджених кримінально-караних діянь у діях посадових осіб ТОВ "Добробит" та ТОВ "Ін-Буд-Київ".

Таким чином, встановлені судом першої інстанції та доведені в суду апеляційної інстанції фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав передбачені законом умови для набуття права на відповідне формування валових витрат та визначення сум податку на прибуток та має належне документальне підтвердження.

Також, колегія суддів наголошує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем за результатами позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробит" з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.12.2010, призначеної та проведеної на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА України у Житомирській області Пономарчука О.В. від 24.06.2011.

Постанова старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА України у Житомирській області Пономарчука О.В. від 24.06.2011 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробит" прийнята у рамках кримінальної справи № 079002/11 на підставі частини 5 статті 66, статей 114, 130 КПК України.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

В ході судового розгляду встановлено, що у кримінальній справі № 079002/11 відсутній вирок суду та станом на момент винесення даного рішення судом кримінальна справа не направлена до суду для розгляду.

Відтак, відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення порушено вимоги пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що податковим органом безпідставно зроблено висновок про наявність порушень позивачем норм податкового законодавства та відповідно необґрунтовано збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств.

Таким чином, встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав передбачені законом умови для набуття права на відповідне формування валових витрат, податкового кредиту та визначення сум податків, а також має належне документальне підтвердження.

Доводи апеляційної скарги податкового органу щодо нікчемності укладених договорів ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст.. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову від 05.03.2012р. по справі № 2а-1670/291/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.

Повний текст ухвали виготовлений 18.06.2012 р.