Постанова № 24910801, 13.06.2012, Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим

13.06.2012 103/2160/12

Справа № 103/2160/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

13 червня 2012 року м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі: судді Яніна І.А.,

при секретарі Саттаровій Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахчисарай справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А 3835 про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми, зміну способу виконання рішення суду шляхом утримання на користь позивача за рахунок коштів, котрі виділяються на грошове забезпечення військовослужбовців або готівкових коштів,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини А 3835 про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми, зміну способу виконання рішення суду шляхом утримання на користь позивача за рахунок коштів, котрі виділяються на грошове забезпечення військовослужбовців або готівкових коштів, відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.186 КАС України.

Суддя:

Справа № 103/2160/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2012 року м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі: судді Яніна І.А.,

при секретарі Саттаровій Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахчисарай справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А 3835 про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми, зміну способу виконання рішення суду шляхом утримання на користь позивача за рахунок коштів, котрі виділяються на грошове забезпечення військовослужбовців або готівкових коштів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовними вимогами до відповідача про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 4548 грн. 53 коп., зміну способу виконання рішення суду шляхом утримання на користь позивача за рахунок коштів, котрі виділяються на грошове забезпечення військовослужбовців або готівкових коштів, зазначивши, що рішенням військового суду Сімферопольського гарнізону від 30 серпня 2004 року з військової частини А3835 на його користь була стягнута заборгованість за польовими виплатами у розмірі 1735 грн. 98 коп. Для примусового виконання судового рішення він звернувся до ВДВС Бахчисарайського РУЮ. Відповідно до постанови державного виконавця від 15 грудня 2004 року виконавчий лист йому був повернутий у зв'язку із відсутністю коштів. В подальшому він неодноразово звертався до командування, йому обіцяли виплатити заборгованість, але цього досі не зробили, у зв'язку із чим позивач змушений був звернутися до суду із вимогами щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 1735 грн. 98 коп., що з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми складає 4548 грн. 53 коп.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, пославшись на обставини, зазначені у позові, та пояснив, що після повернення йому державним виконавцем виконавчого листа у грудні 2004 року він повторно до виконавчої служби не звертався, постанову державного виконавця від 15 грудня 2004 року про повернення виконавчого документу не оскаржував, вирішив звернутися до суду з вказаним позовом та повторно стягнути заборгованість, яка була стягнута з відповідача на підставі рішення суду з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі.

Представник військової частини А 3835 у судове засідання не з'явився, до суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню за наступними обставинами.

Судом встановлено, що рішенням військового суду Сімферопольського гарнізону від 30 серпня 2004 року з військової частини А3835 на користь позивача була стягнута заборгованість за польовими виплатами у розмірі 1735 грн. 98 коп. (а.с.7).

Позивачем був отриманий виконавчий лист за №353 від 1 жовтня 2004 року (а.с.8), який був пред'явлений до примусового виконання до ВДВС Бахчисарайського РУЮ.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження»(в редакції від 21 квітня 1999 року).

У відповідності до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Таким чином, позивач є стягувачем у виконавчому провадженні щодо примусового виконання рішення військового суду Сімферопольського гарнізону від 30 серпня 2004 року.

Згідно ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

Постановою заступника начальника ВДВС Бахчисарайського районного управління юстиції Рубаненка К.Г. від 15 грудня 2004 року у зв'язку із неможливістю стягнення, на підставі ст.40 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий лист був повернутий позивачу, при цьому йому було роз'яснено, що він може повторно пред'явити виконавчий документ для виконання у строки, передбачені чинним законодавством, а також оскаржити дану постанову (а.с.10).

Відповідно до ст.40 Закону України «Про виконавче провадження»повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2-6 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього Закону.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років.

Проте, зазначену постанову державного виконавця про повернення виконавчого документу від 15 грудня 2004 року позивач не оскаржував, повторно для виконання протягом більш чим 7,5 років виконавчий документ не пред'являв, строк для пред'явлення виконавчого листа для виконання пропустив, із заявою про пропущення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання до суду встановленим порядком не звертався. Замість цього, позивач звернувся до суду з вимогами повторно стягнути суму заборгованості в розмірі 1735 грн. 98 коп., що з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми складає 4548 грн. 53 коп.

Доказів звернення позивача до відповідача з вимогами щодо виплати заборгованості в період з 2005-2012 років суду не надано, матеріали справи їх не містять, не зазначені такі докази і у позовній заяві.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що саме з волевиявлення позивача рішення військового суду Сімферопольського гарнізону від 30 серпня 2004 року в примусовому порядку не виконане, у зв'язку із чим у нього відсутні правові підстави вимагати повторного стягнення суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми.

Вимоги щодо зміну способу виконання рішення суду задоволенню також не підлягають, оскільки вони фактично торкаються рішення військового суду Сімферопольського гарнізону від 30 серпня 2004 року, підлягають вирішенню в іншому порядку, за участю державного виконавця, який не приймав участі у розгляду даної справи, відповідні клопотання від позивача не надходили, при цьому доказів наявності обставин, що ускладнили виконання судового рішення (ускладнили би при своєчасному зверненні позивача (стягувача) до примусового виконання) суду не надані.

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7-11,15,70, ст.71, ч.1 ст.100, ст.159-161,163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини А 3835 про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми, зміну способу виконання рішення суду шляхом утримання на користь позивача за рахунок коштів, котрі виділяються на грошове забезпечення військовослужбовців або готівкових коштів, відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.186 КАС України.

Суддя: