Ухвала суду № 24906002, 12.06.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Матвєєва В.В.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року справа №2а/1270/1005/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Ястребової Л.В.,

суддів: Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківський завод металопластмас» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року у справі № 2а/1270/1005/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківський завод металопластмас» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.01.2012 №0000013500 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 18 993 грн.75 коп., у тому числі за основним платежем -15 195 грн., штрафні санкції - 3798,75 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківський завод металопластмас» відмовлено.

Не погодившись з постановою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить останню скасувати та постановити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, апелянт письмово просив розглянути справу за його відсутності. Колегія суддів розглядає дану справу відповідно вимогам ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією у період з 20.12.2011 по 26.12.2011 проводилася позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківський завод металопластмас» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам

з ТОВ «Стел-Груп-2010» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року. За результатами перевірки складено акт № 2187/35-05751283 від 28.12.2011 року, згідно якого виявлені порушення п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податковий кредит з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 15195,00 грн., нарахований у вартості товару та послуг, отриманого від ТОВ «Стел-Груп-2010» поліетилену, що призвело до заниження ПДВ на вказану суму, а також порушення вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

30.12.2011 позивачем було подано заперечення до акту перевірки, що були отримані Алчевською ОДПІ в Луганській області 30.12.2011.

На підставі акту перевірки податковим органом 13.01.2012 року було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000013500, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 18993,75 грн., з яких за основним платежем - 15195,00 грн., за штрафними санкціями - 3798,75 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем встановлено завищення позивачем податкового кредиту за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року в частині відображення взаємовідносин з ТОВ «Стелс-Груп-2010» в сумі 15195,00 грн., що відбулося внаслідок того, що до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість, які не підтверджуються первинними документами та не відображають поставки товарів від ТОВ «Стелс-Груп-2010». Зазначені обставини мали місце у зв'язку з тим, що громадянка ОСОБА_2, засновник та директор ТОВ «Стелс-Груп-2010», здійснила протиправні діяння, які відобразилися у створенні на її ім'я фіктивного підприємства без мети здійснення підприємницької діяльності за грошову винагороду.

Приписами п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР), що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. п.1.2 п. 1, п. п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з п. п. 2.4 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. п. 2.15 та п. п. 2.16 п. 2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, податковий кредит формується при дотриманні платником податку вимог п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 2, 5, 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. 2 Порядку заповнення податкової накладної); податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (п.5 Порядку заповнення податкової накладної-); всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (п.18 Порядку заповнення податкової накладної).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності у позивача законодавчо встановленого права на віднесення суми ПДВ в розмірі 15194,67 грн. до податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Стелс-Груп-2010».

Відповідно до довідки з Головного управління статистики у Луганській області АА № 289493, виданої 14.06.2010 (а. с. 50), керівником Товариства з обмеженою відповідальністю є ОСОБА_2.

Як було встановлено судом першої інстанції, у відношенні ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу відповідно до ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона).

Вироком Свердловського міського районного суду Луганської області від 09.08.2011 по справі № 1-593/11 ОСОБА_2 визнано винною за ст.. 205 ч. 1 КК України, як фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Із наявних в матеріалах справи документів, а саме податковій накладній (а.с.48), рахунках-фактурах (а.с.46), специфікації (а.с.47), договору купівлі-продажу (а.с.49), виданими від імені ТОВ «Стелс-Груп-2010», є тільки підпис особи без зазначення прізвища ОСОБА_2 Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначені документи не можуть бути прийняті як беззаперечні докази здійснення господарської операції по купівлі товару - поліетилену 23 вересня 2010 року між позивачем та ТОВ «Стелс-Груп-2010».

Матеріалами справи підтверджено, що директор та засновник ТОВ «Стелс-Груп-2010» ОСОБА_2 створила підприємство для здійснення безтоварних (фіктивних) фінансово-господарських операцій з метою отримання готівкових грошових коштів та незаконного отримання прибутку, що операції з придбання поліетилену ТОВ «Брянківський завод металопластмас» у ТОВ «Стелс-Груп-2010» не мали реального характеру. Позивач оплату за товар не здійснював, а включив до складу податкового кредиту суми ПДВ по другій із подій - по даті отримання податкової накладної. Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач не надав товарно-транспортні накладні, належним чином оформлені прибуткові накладні та інші первинні документи, які б підтверджували факт отримання товару від постачальника ТОВ «Стел-Груп-2010»

З огляду на вищевикладене, колегія суддів, дійшла висновку, що право на податковий кредит у ТОВ «Брянківський завод металопластмас» не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання послуг з метою їх використання у господарській діяльності, передбаченого Законом України «Про податок на додану вартість» та вважає обґрунтованим висновок в акті перевірки, що підстав для формування податкового кредиту з вказаним контрагентом внаслідок взаємовідносин за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 у позивача не було, оскільки у нього відсутні всі необхідні та належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського обліку, а ті первинні документи, які є в наявності, не несуть інформації про конкретні послуги та продаж товару позивачу його контрагентом, що позбавляє можливості дійти висновку про фактичне надання послуг та продаж товару, й надає підстави визнати відсутність належним чином оформлених бухгалтерських документів, які є підставою для податкової звітності, у зв'язку з чим є правомірним висновок посадових осіб відповідача, які здійснювали перевірку, про заниження податку на додану вартість та прийняття на підставі цього висновку оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Наведені позивачем доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Будь-яких додаткових доказів позивачем під час апеляційного розгляду не надано.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, постанова суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права та не може бути скасована чи змінена з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, 198, ст.ст. 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківський завод металопластмас» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року у справі № 2а/1270/1005/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року у справі № 2а/1270/1005/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів: Л.В. Ястребова

Д.В.Ляшенко

С.Ю.Чумак