Ухвала суду № 24906015, 12.06.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року справа №2а/0570/2436/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., судів Василенко Л.А., Карпушової О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року у справі № 2а/0570/2436/2012 за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним та скасування рішення , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року позовні вимоги Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним та скасування рішення задоволені. Скасовано рішення Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 266 від 11.11.2011 року в частині застосування штрафних санкцій за період до 01.01.2011 року у сумі 34581,43 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення ним вимог законодавства в частині несвоєчасної сплати страхових внесків та при наданні допомоги з тимчасової втрати працездатності, що привели до неправомірних витрат за рахунок коштів Фонду. За матеріалами перевірки у відповідності до вимог законодавства відповідачем було прийняте спірне рішення про застосування штрафних санкцій. Суд першої інстанції не звернув увагу, що виявлені порушення мали місце, а пунктом 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» збережено порядок стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій, тобто позивач мав право і на законних підставах застосував до відповідача штраф на підставі ст. 30 Закону України № 2240 у зв'язку із несвоєчасною сплату ним страхових внесків.

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 33161769), до її складу входить відокремлений підрозділ "Донецька Автобаза", який є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Посадовими особами відповідача було проведено планову документальну перевірку позивача з питань повноти нарахування, своєчасності перерахування страхових внесків до Фонду, правильності використання коштів до 01.01.2011 р. у страхувальника ВП "Донецька Автобаза" ДП "ДВЕК", про що складено акт перевірки від 25.10.2011 р. (далі Акт).

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 266 від 11.11.2011 р., яким, крім іншого, позивачу нарахований штраф за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 34119,58 грн., правомірність нарахування якого є предметом позову по цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надане достатнє обґрунтування та докази про те, що він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. При цьому суд зазначив, що на час, коли відповідачем було прийняте спірне рішення, не діяла норма, на підставі якої таке рішення було прийняте.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставою для прийняття спірного рішення в частині, що стосується накладення штрафу, визначена стаття 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" № 2240-ІІІ (надалі - Закон № 2240), в редакції, що діяла до 01.01.2011 року.

Відповідальність страхувальника за несвоєчасну сплату страхових внесків у вигляді штрафу в розмірі 50 % суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік, була встановлена абз. 3 ч. 1 ст. 30 Закону № 2240 в редакції, яка діяла до 01.01.2011 р.

Згідно частини 1 статті 30 вказаного Закону № 2240 в редакції, що діє з 01.01.2011 року, страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів. Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Проаналізувавши положення вказаної норми закону, колегія суддів зазначає, що вона не містить приписів, що передбачали б відповідальність у вигляді штрафу за несвоєчасну сплату страхових внесків.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідач при застосуванні фінансових санкцій та нарахуванні пені не врахував, що норма закону, яка визначала склад правопорушення, вид та розмір санкцій, тобто поняття правопорушення і відповідальність за нього, діяла до 01 січня 2011 року, тому її застосування після цієї дати є незаконним.

Таким чином, відповідачем на момент застосування фінансових санкцій та нарахування пені застосована неіснуюча норма Закону, що доводить безпідставність прийняття спірного рішення в частині, що оскаржується, відповідно до пункту 1 частини 3 статті 2 КАС України.

Доводи апелянта про правомірність винесення оскаржуваних рішень з посиланням на абзац 6 пункту 7 розділу VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказаною нормою визначено, що законодавцем за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування залишені повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності вказаним Законом, однак, підстави для застосування штрафних санкцій за законодавством, яке втратило чинність, не передбачено.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року у справі № 2а/0570/2436/2012 за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним та скасування рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів Гімон М.М.

Василенко Л.А.

Карпушова О.В.