Ухвала суду № 24903359, 22.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 р.Справа № 2а-16393/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Харкові апеляційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський лікеро-горілчаний завод - плюс" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

Встановила:

У грудні 2011 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський лікеро-горілчаний завод - плюс»(далі -ТОВ «ХЛГЗ -плюс») звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області від 29 червня 2011 року № 0002562311 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі: лютий 2010 року -4417 грн., березень 2010 року 9573 грн., квітень 2010 року -12.504 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «ХЛГЗ -плюс»відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області задоволенню не підлягає, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ЧОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «ХЛГЗ-плюс»з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських відносин з платником податків ПП «Меліта Агро»за період з 01 лютого 1010 року по 30 квітня 2010 року, за результатами якої було складено акт N 475/2311/32500414 від 06 червня 2011 року.

При проведені перевірки використані первинні документи, надані підприємством на запит податкового органу і висновки Акту про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «Меліта-Агро»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.02.2010 року по 31.08.2010 року № 28/232/36508401, складеному ДПІ у Михайлівському районі Запорізької області 01.04.2011 року (а.с. 83-96), а саме: «з урахуванням того, що у ПП «Меліта-Агро»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, достатні трудові ресурси, згідно з ч. 1і ч. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 288 ЦК України угоди з контрагентами за період лютий-серпень 2010 року, як наслідок, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, - є нікчемними по ланцюгу до «вигодо набувача».

В акті перевірки ЧОДПІ зазначено про порушення позивачем:

Ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених тов. «ХЛГЗ-плюс»з ПП «Меліта Агро»;

п.п. 7.2.3, п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством завищено ряд. 22.2 зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 2931 грн., завищення ряд. 26 залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у суму 12.504 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом 29 червня 2011 року прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

За матеріалами справи встановлено, що ПП «Меліта Агро»на адресу підприємства позивача видані: накладні: № 68 від 05.03.2010 року, № 94 від 29.03.2010 року, № 128 від 23.04.2010 року (а.с. 30, 31, 32) на поставку 14 шнеків (вузол розподілу потоку (шнек) призначений для поділу суцільного потоку тари і створення необхідного технологічного розриву); податкові накладні: № 99 від 19.03.2010 року, № 64 від 25.02.2010 року, № 139 від 22.04.2010 року (а.с. 33, 34, 35); рахунки: № 14 від 19.02.2010 року, № МА015 від 15.03.2010 року, № 28 від 20.04.2010 року (а.с. 133, 105, 117, )

Подальший рух придбаного відображений в актах приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (а.с. 107, 108, 109, 110, 111, 120,121,122,123, 124, 134, 135, 136, 137).

Оплата за придбаний товар проведена безготівковою формою(а.с. 36-52, 112-114, 125-131).

Квитанції щодо перевезення придбаного товару (а.с. 165-167), видані ААЗ ТРЕЙДІНГ КО.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом, а підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбання (будівництва, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

За змістом п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 6.2. Порядку заповнення податкової накладної № 166, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абзаці 1 пункту 5 Порядку № 166 зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Таким чином правомірність включення позивачем сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи носить індивідуальний характер. Індивідуальний характер має також і обов'язок по сплаті податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Колегія суддів зазначає, що в заперечення проти позову, а також і в апеляційній скарзі відповідач посилається лише на порушення допущенні контрагентом позивача ПП "Меліта-Агро", при цьому беззаперечних доказів, які б свідчили про порушення податкового законодавства безпосередньо ТОВ «ХЛГЗ -плюс», контролюючим органом у відповідності до ст. 72 КАС України, судам першої та апеляційної інстанції не надано.

Враховуючи вищенаведене з урахуванням положень ст. 200 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 -без змін.

Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області -залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року -без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.