Ухвала суду № 24902842, 18.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2012 р.Справа № 2а-10903/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2011р. по справі № 2а-10903/11/2070

за позовом ПАТ "Хартрон"

до ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 р. задоволено адміністративний позов ПАТ "Хартрон" до ДПІ у Київському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення №0003032302 від 05 серпня 2011р.

ДПІ у Київському районі м. Харкова, не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду мотивує тим, що позивач надає в оренду нежитлові приміщення суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам, які не були платниками податку на прибуток, сплачували податок за іншими, ніж платник податку, ставками. Крім того, підприємство надає в оренду нежитлові приміщення пов'язаним особам. Зазначає, що звичайна ціна 1 кв. м. приміщення, наданого в оренду, перевищує договірну ціну на такі послуги більше ніж на 20 відсотків. Отже, база оподаткування операцій з поставки таких послуг визначається за звичайними цінами. Отже, підприємством порушено п.п.7.4.1, 7.4.3 п.7.4.ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28.12.1994р. №334/94-ВР, з урахуванням п.п. 1.20.1, 1.20.2, п.п. 1.20.8. п.1.20.ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 28.12.1994р., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 258125,0 грн.

ПАТ "Хартрон" заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання повісток про виклик.

Суд апеляційної інстанції , відповідно до вимог ч. 1 п. 2 ст. 197 КАС України, розглядає дану справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача , перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 77.1, 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, відповідно до наказу ДПІ у Київському районі м. Харкова №1322 від 13.05.2011 року проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ "Хартрон" з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р. , за результатами якої складено акт від 19.07.2011р. № 2755/23-506/14313062.

Перевіркою встановлено , що ПАТ "Хартрон" у перевіряємому періоді надавало в оренду приблизно 10000 кв. м приміщень (46 орендарів), в яких, згідно умов договорів, призначення оренди - розміщення виробничих приміщень, офісів, складських приміщень, торгівля продовольчими товарами, торгівля будівельними матеріалами, аптека, медичні послуги населенню, ветеринарна клініка, пошта, тощо, та є у с. Жуковське найбільшим орендодавцем. Позивачем до матеріалів справи надані копії договорів оренди та зазначається, що ціна встановлена у договорах, є для ПАТ "Хартрон" звичайною (справедливою ринковою) ціною.

Перевіркою встановлено надання ПАТ "Хартрон" в оренду нежитлових приміщень суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам, які не були платниками податку та сплачували податок за іншими, ніж платник податку, ставками. Крім того, підприємство надавало в оренду нежитлові приміщення пов'язаним особам. Так, позивачем надавались в оренду офісні та торгівельні приміщення:

НПП "Хартрон - енерго": офісне приміщення площею 4151,0 кв.м., сума орендної лати за місяць в 4 кв. 2009 року складає 76212,36 грн., вартість 1 кв.м. 18,36 грн.; офісне приміщення площею 4269,5 кв.м., сума орендної плати за місяць в 1 кв.2011р. складає 87744,1 грн., вартість 1 кв.м. 20,35 грн., офісне приміщення площею 4151,0 кв.м., сума орендної плати за місяць в 2010 році складає 76212,36 грн., вартість 1 кв. м 18,36 грн., офісне приміщення площею 269,5 кв.м., сума орендної плати за місяць в 2010 році складає 81067,07 грн., вартість 1 кв.м складає 18,99 грн.; офісне приміщення площею 4269,5 кв.м., сума орендної плати за місяць в 2010 році складає 79767,36 грн., вартість 1 кв.м. орендованої площі - 18,68 грн.;

НПП "Хартрон-експрес": офісне приміщення площею 432 кв.м., сума орендної лати за місяць в 4 кварталі 2009 року та в 2010 році складає 7413,12 грн., вартість 1 кв.м площі -7,16 грн., сума орендної плати за місяць в 1 кварталі 2011р. Складає 7927,92 грн., вартість 1 кв. м. площі 18,35 грн.;

Податковий орган дійшов висновку, що звичайна ціна 1 кв.м. приміщення, наданого в оренду, перевищує договірну ціну на такі послуги більше ніж на 20 відсотків. Отже, база оподаткування операцій з поставки таких послуг визначається за звичайними цінами. Розрахунок відхилень у визначенні податкового зобов'язання з ПДВ в з із застосуванням звичайних цін наведений у додатку 6 до акту перевірки.

Отже, позивачем, крім іншого, порушено п.п. 7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 з урахуванням п.п.1.20.1, 1.20.2 п.п.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28.12.94р. №334/94-ВР, із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 258125,0 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотримані встановлені методи визначення та порядок застосування звичайної ціни, в акті перевірки відсутні посилання на норми законодавства, які забороняють використовувати методику, що застосовувалася ПАТ "Хартрон", а позивач у відповідності до пп. п.п. 7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" правомірно включив до валових витрат суму в розмірі 258125,0 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Порядок визначення оподатковуваного прибутку, формування валових витрат та валового доходу, ставки податку на прибуток визначені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до положень п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

За змістом п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 цього Закону валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю.

Водночас, положеннями п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Відповідно п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.

Згідно п.п. 7.4.3. п. 7.4 ст. 7 Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

За правилом п.1.18 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" звичайною вважається на товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) руться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна ходження та виробник.

Підпунктом 1.20.2. п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація о укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються спів ставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована.

Наведений на стор. 20 акту перевірки діапазон орендних ставок тільки для офісних та торгівельних приміщень не може розглядатися для ПАТ "Хартрон", як звичайна ціна за 1 кв.м. приміщення, наданого в оренду, тому що не враховує ні види діяльності, ні розміри та стан приміщень, ні надання додаткових послуг (наявність або відсутність меблів, телефонної мережі, охоронної сигналізації, прибирання тощо). Таким чином, ціна встановлена у договорах може вважатись для ВАТ "Хартрон" звичайною (справедливою ринковою) ціною в визначенні, наданому в п. 1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В ході проведеної перевірки відповідачем на адресу ТОВ ІКК "Проконсул" направлено запит №13281/10/23-516 від 23.06.11р. щодо надання інформації стосовно рівня звичайних цін орендної плати за 1 кв. м, що склалась за період з 01.10.09р. по 31.03.11р. на ринку нерухомості у м. Харкові за адресами: вул. Ак. Проскури, 1; пр. Жуковського, 3-а; вул. Ак. Проскури, 11; вул. Ак. Проскури, 3-б; вул. Ак. Проскури, 3; вул. Ак. Проскури, 9; вул. А. Проскури, 9-б; вул. Астрономічна, 15.

Згідно відповіді від 24.06.2011 року за № 182, наданої ТОВ ІКК "Проконсул", діапазон орендних ставок в залежності від функціонального призначення приміщень вбачається, що орендна плата офісних приміщень у 2009 році складала 28-80 грн./кв.м. у міс.; у 2010 році - 28-80 грн./кв.м. у міс.; 2011 році - 28-80 грн./кв.м.; торгівельних приміщень у 2008 році складала 70-120 грн./кв.м.у міс.; у 2010 році складала 70-120 грн/кв.м. у міс.; у 2011 році - 70-120 грн./кв.м. у міс.

Але з наданої відповіді вбачається, що основними чинниками, що впливають на рівень орендних ставок нежитлових приміщень, є, зокрема, наступні: призначення приміщення; район розташування; загальна та корисна площа; поверх розташування. В перелік інших чинників, що впливають на орендну ставку, входять: пішохідна, транспортна, візуальна доступність об'єкту; технічний стан та рівень оздобленості приміщення; зручність підходу і паркування автотранспорту та інше. Лише наявність усіх вищенаведених характеристик надає можливість оцінувати об'єкт по максимальним ринковим цінам. У зв'язку з тим, що експертами не проводився детальний візуальний огляд об'єктів, вказані цінові діапазони відображають тільки рівень цінових показників в районі місцезнаходження об'єкту і не можуть бути висновком для визначення цінових показників для конкретного об'єкту, які визначаються шляхом виконання оціночних процедур.

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв в якості доказів копії первинних документів - договорів оренди ПАТ "Хартрон" , які використовувались відповідачем для визначення звичайної ціни 1 кв.м. орендної и приміщень, на основі яких складений додаток 6 Акту перевірки, оскільки в наданих договорах оренди відсутні характеристики приміщення, що виключає можливість дійти висновку про ідентичність приміщень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та ї діяльності.

ПАТ "Хартрон" є акціонерним товариством, 51 % акціями якого володіє держава, а решта акцій знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб. Площі, які не використовуються позивачем в виробничих цілях і здаються в оренду не належать до державної або комунальної власності. Оскільки об'єктів оренди зі схожими характеристиками (ідентичні товари) та на схожих умовах (технічний стан, функціональне призначення, наявності та якість ремонту, місця розташування, наявність додаткових послуг та інше) (однорідні товари) у різних приміщеннях практично не існує, для визначення базової вартості оренди 1 кв.м. приміщень позивач використовував окремі положення "Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.01.2000р. № 75, зробивши незалежну оцінку вартості нежитлових приміщень, які враховуються на балансі позивача и не використовуються ним у виробничих цілях.

Відповідно до пункту 4 зазначеної Постанови, орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати, на основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку орендної плати - останній місяць, за який визначено індекс інфляції, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за базовий місяць оренди розраховується розмір орендної плати за перший та наступні місяці оренди.

За результатами зазначеної оцінки була визначена вартість приміщень в залежності від технічного стану, функціонального призначення, наявності ремонту, місця розташування та інше. Ці дані і були покладені підприємством позивача в основу визначення договірних цін вартості 1 кв.м. площі приміщень, які надавались ПАТ "Хартрон" в оренду. З договорів оренди, наданих ДПІ вбачається, що метою оренди є "використання під аптеку або використання під магазин". Тоді, як вбачається з додатків до Акту перевірки ПАТ "Хартрон" надає в оренду площі виробничого, складського, офісного та іншого призначення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в договорах, які надав до суду відповідач, такі умови як площа оренди, строк виконання зобов'язань, умови платежів, а також інші об'єктивні умови, що можуть впливати на ціну, неможливо спів ставити, оскільки по всіх характеристиках приміщення ПАТ "Хартрон" та приміщення, які наведені в договорах, наданих ДПІ, не можливо порівняти.

Відповідно до п. 1.20.6. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

В Акті перевірки зазначено, що ПАТ "Хартрон" надає послуги з оренди приміщень пов'язаним особам та особам, які не є платниками податку, встановленого ст.10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно договірних цін, але менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Порівняльний аналіз вартості 1 кв.м. оренди площі станом на 1 жовтня 2009р. в одному і тому ж будинку для суб'єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб і організацій, що перебувають на загальній системі оподаткування показав, що ціна для орендарів - СПДФО не була занижена або завищена порівняно з іншими орендарями, що перебувають на загальній системі оподаткування.

Відповідно до пп. 1.20.8. п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Приміщення, які надаються в оренду ПАТ "Хартрон" мають суттєві відмінності (здається виробничий цілісний майновий комплекс, окремо розташований магазин з підвальним приміщенням, цокольні поверхи у житловому приміщенні, склади та інш.), тобто не здійснюються операції з ідентичними (однорідними) товарами.

Таким чином , податковим органом не встановлено факт , що ціна за договорами оренди є незвичайною, даний факт не підтверджений матеріалами справи.

Тобто, порушення встановлені при перевірці є недоведеними.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Висновки податківців, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі міста Харкова №0003032302 від 05 серпня 2011р. правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, а заперечення відповідача безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2011р. по справі № 2а-10903/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.