Ухвала суду № 24902032, 05.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 р.Справа № 2а-16392/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2012р. по справі № 2а-16392/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський лікеро-горілчаний завод -плюс"

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський лікеро-горілчаний завод -плюс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просив суд визнати недійсними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.05.2011 №0001982311 про стягнення з підприємства податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 3748,00грн. та штрафних (фінансових санкцій) - 937,00грн. та податкове повідомлення рішення від 15.07.2011 №0002732311 на збільшену визначену штрафну (фінансову) санкцію - 1874,00грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" зазначає, що зроблені в акті перевірки №388/2310/32500414 від 29.04.2011 висновки про порушення податкового та цивільного законодавства не відповідають дійсності, є безпідставними та такими, які не відповідають фактичним обставинам здійснення господарської діяльності підприємства позивача, а прийняті на підставі вказаного акта перевірки податкові повідомлення - рішення позивач вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський лікеро-горілчаний завод -плюс" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України "Про податок на додану вартість", Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Чугуївською ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" під час здійснення фінансово-господарських відносин з платником податків ТОВ "Маштехімпорт" за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, результати якої оформлені актом №388/2310/32500414 від 29.04.2011 (акт про результати перевірки) (а.с.6-23).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс":

- ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" з ТОВ "Маштехімпорт";

- п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року на загальну суму 3748грн.

Підставою для вказаних висновків податкової інспекції стали наступні обставини.

При перевірці правильності формування ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" податкового кредиту за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 встановлено, що ТОВ "Маштехімпорт" відвантажило, а ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" отримало запасні частини відповідно до накладної від 23.12.2010 №РН-0001380 та податкової накладної від 23.12.2010 №1608.

Податковою інспекцією враховано, що згідно результатів перевірки основного постачальника ТОВ "Шипремсервіс" в порушення ч.1,5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України встановлено нікчемність угод з ТОВ «Маштехімпорт» на загальну суму 429233,95грн.

Угоди на придбання товарів, укладені між ТОВ "Маштехімпорт" та ТОВ "Шипремсервіс" на суму податкових зобов'язань 429233,95грн. укладено без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені договори відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Виходячи з вищенаведеного, у зв'язку з неможливістю підтвердження проведених операцій ТОВ "Маштехімпорт" та використання їх в господарській діяльності, сформований ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" податковий кредит за рахунок ТОВ "Маштехімпорт" в грудні 2010 року не є дійсним у сумі 3748грн.

Таким чином, Чугуївська ОДПІ вважає, що ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" на порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зайво віднесено до складу податкового кредиту ПДВ за грудень 2010 року на загальну суму 3748грн.

На підставі акта про результати перевірки №388/2310/32500414 від 29.04.2011 згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України Чугуївською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2011 №0001982311 (а.с.24), яким визначено суму грошового зобов'язання ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" з податку на додану вартість в розмірі 4685,00грн., у тому числі: +3748грн. - за основним платежем та 937грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивачем було оскаржено податкове повідомлення - рішення від 20.05.2011 №0001982311 в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Харківській області від 07.07.2011 №2982/10/25-103 про результати розгляду скарги (а.с.34-38) залишено без змін податкове повідомлення - рішення Чугуївської ОДПІ від 20.05.2011 №0001982311, а скаргу директора ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" Мелікбегяна А.А. - без задоволення та збільшено визначену податковим повідомленням - рішенням від 20 травня 2011 року №0001982311 штрафну (фінансову) санкцію на суму 937,0грн.

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України Чугуївською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.07.2011 №0002732311 (а.с.25), яким визначено суму грошового зобов'язання ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" з податку на додану вартість в розмірі 1874грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно з рішенням Державної податкової служби України від 23.09.2011 №1966/6/10-2115 про результати розгляду повторних скарг (а.с.39-42) залишено без змін податкове повідомлення - рішення Чугуївської ОДПІ від 20.05.2011 №0001982311 та рішення ДПА у Харківській області від 07.07.2011 №2982/10/25-103, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу -без задоволення.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач правомірності висновків, якими вмотивовано спірні податкові повідомлення-рішення, не довів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Порядок формування податкового кредиту у період виникнення спірних правовідносин було визначено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. (Підпункт 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. (Підпункт 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. (Підпункт 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. (Підпункт 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). (Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 3748грн. за податковою накладною, отриманою від ТОВ "Маштехімпорт", колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "Маштехімпорт" відвантажило, а ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" отримало запасні частини відповідно до рахунку №СФ-0001496 від 08.12.2010, накладної від 23.12.2010 №РН-0001380 та податкової накладної від 23.12.2010 №1608 (сума ПДВ -3747,80грн.).

Розрахунки між ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" та ТОВ "Маштехімпорт" за відвантажені товари проведені у безготівковій формі. Факт розрахунків між підприємствами підтверджується банківськими виписками та довідками (а.с.27-33) Факт доставки товарів підтверджено копією декларації підприємства «ААЗ Трейдінг Ко»№5180047(а.с.76).

Щодо договору між ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" та ТОВ "Маштехімпорт", колегія суддів зазначає, що вказаний правочин було укладено право дієздатними юридичними особами, його предмет, зміст прав і обов'язків сторін не суперечать закону.

Первинні документи, надані позивачем в обґрунтування правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Маштехімпорт", за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

Матеріали справи містять докази того, що отримані від ТОВ "Маштехімпорт" товари призначаються для їх використання в господарській діяльності ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс", саме: бухгалтерські довідки №0056-11 від 21.11.2011 (а.с.43) та №010-12 від 17.01.2012 (а.с.59) про те, що отримані 23.12.2010 за накладною №1380 від ТОВ "Маштехімпорт" запчастини, які встановлені на автонавантажувачах, використовуються в господарській діяльності підприємства.

Також позивачем надано до суду копію акта списання ТМЦ від 23.12.2010 (а.с.60), відповідно до якого станом на 23.12.2010 на обслуговування та ремонт навантажувачів Linde H16T-03 були використані товарно-матеріальні цінності згідно з переліком.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не було надано до суду доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагента позивача статусу платника ПДВ, або на завищення вартості товарів, або на несумісність зазначених в документах товарів з власною господарською діяльністю ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс". Також у ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від контрагента, обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі й податкової).

Доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій по вказаному договору, укладеному між ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" та ТОВ "Маштехімпорт", відповідач до суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не надав та матеріали справи не містять.

Аналізуючи положення ст.ст.203, 204, 215, 228 Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладена між позивачем та його контрагентом угода не віднесена законом до нікчемних, також відсутнє судове рішення про визнання її недійсною. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до ст.71 КАС України він, як суб'єкт владних повноважень, має довести суду правомірність свого рішення.

Відповідач, приймаючи оскаржувані в даній справі рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, а його позиція про те, що даний договір суперечать інтересам держави та суспільства, порушує публічний порядок, не підкріплені належними доказами та рішенням суду про визнання його таким.

Колегія суддів зазначає, що позивач та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Приєднана до матеріалів справи копія складеної ТОВ "Маштехімпорт" податкової накладної від 23.12.2010 №1608 на суму ПДВ 3747,80грн. не має недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату вказаною накладною юридичного статусу податкової накладної.

Таким чином, факт порушення ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" у відносинах з ТОВ "Маштехімпорт" положень п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірності висновків, якими вмотивовано спірні податкові повідомлення-рішення, не довів.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність висновків акта про результати перевірки №388/2310/32500414 від 29.04.2011 щодо порушення ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" з ТОВ "Маштехімпорт", п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року на загальну суму 3748грн. Таким чином, податкові повідомлення -рішення від 20.05.2011 №0001982311 та від 15.07.2011 №0002732311, прийняті на підставі акта перевірки від №388/2310/32500414 від 29.04.2011, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 року по справі № 2а-16392/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2012р. по справі № 2а-16392/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.