Ухвала суду № 24902038, 05.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 р.Справа № 2а-16782/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2012р. по справі № 2а-16782/11/2070

за позовом Комунального підприємства "Жилкомсервіс"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підприємство "Жилкомсервіс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (нині- Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України), в якому просив суд (з урахуванням уточнень) скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2011р. №0001671501.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за другий квартал 2011 року Державна податкова інспекція в Жовтневому районі міста Харкова дійшла помилкових висновків про порушення КП "Жилкомсервіс" порядку розрахунку суми податку. Вважає, що нормами Податкового кодексу України платникам податків надано право відображати від'ємне значення об'єкту оподаткування першого кварталу 2011 року в складі витрат другого кварталу 2011 року, а Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Харкова таке право обмежено внаслідок власного тлумачення правових норм, яке не відповідає їх дійсним приписам. Позивач стверджує, що зазначені у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за другий квартал 2011 року показники від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток сформовані без порушення вимог п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. Наполягає на тому, що від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за другий квартал 2011 року правильно визначено у податковій декларації підсумковим значенням з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього періоду, тому висновки відповідача в акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток та винесене на підставі акту податкове повідомлення-рішення щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за другий квартал 2011 року є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 року адміністративний позов Комунального підприємства "Жилкомсервіс" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.129 Конституції України, Податкового кодексу України, ст. 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за другий квартал 2011р., результати якої оформлені актом № 2599/15-01-11/34467793 від 07.11.2011р..

Висновками акту камеральної перевірки № 2599/15-01-11/34467793 від 07.11.2011р. встановлено порушення позивачем п. 150.1 ст.150, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, за рахунок перенесеного від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду і обчисленні податку на прибуток у 2 кварталі 2011року, передбаченого Податковим Кодексом України.

Не погодившись з висновками акту перевірки від 07.11.2011року №2599/15-01-11/34467793 позивачем було подано заперечення на акт до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова Заперечення на акт камеральної перевірки було залишене без розгляду у зв'язку з порушення терміну для подання заперечень.

На підставі акту камеральної перевірки № 2599/15-01-11/34467793 від 07.11.2011р. та згідно з п.п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, України ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова 21.11.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0001671501 про зменшення суми відємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 4570861,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова, не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняте за відсутності фактів вчинення позивачем порушень вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника податку врегульовані Податковим кодексом України, зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток підприємств". Згідно з п.1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. При цьому, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 1 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що в період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 року - положеннями Податкового кодексу України.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у 1 кварталі 2011 року, обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону, та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Положеннями п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

На підставі наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно обчислено об'єкт оподаткування за 1 квартал 2011 року, який має від'ємне значення в розмірі 18473982 грн. (рядок 08), з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в розмірі 4570861 грн. (рядок 04.9).

Порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в наступних податкових періодах з 01.04.2011р. встановлений ст. 150 Податкового кодексу України, де зазначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з цим, п. 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що в декларації з податку на прибуток підприємства за другий квартал 2011 року у складі витрат в розмірі 84134245,00 грн. (рядок 04) позивачем зазначено відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 06.6) у сумі 18473982,00 грн.

Колегія суддів не погоджується з твердженням податкового органу в апеляційній скарзі про те, що до складу витрат другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010р. та зазначає наступне.

Текстуальний аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави стверджувати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у першому кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат другого кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Системно проаналізувавши положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої істанції про те , що наявність у кодексі пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень зумовлена виключно тією обставиною, що у 1 кварталі 2011р. податок на прибуток, у тому числі і за показником відємного значення, обчислювався за правилами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також колегія суддів ззначає, що 1 квартал 2011р. у контексті справляння податку на прибуток нічим не відрізняється від попередніх звітних податкових періодів з огляду та сталість та однаковість правил обчислення податку на прибуток.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем на підставі п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, за змістом яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Натомість, судом встановлено відсутність порушень в діях позивача положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 4570861,00 грн.

Колегія суддів вказує, що висновки ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова, викладені в акті перевірки № 2599/15-01-11/34467793 від 07.11.2011р., не ґрунтуються на приписах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України податкового повідомлення-рішення ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова, яке прийняте за відсутності фактів вчинення позивачем порушень вимог податкового законодавства, що є підставою для задоволення позову та скасування оскаржуваного правового акту індивідуальної дії.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 року по справі № 2а-16782/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2012р. по справі № 2а-16782/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.