Ухвала суду № 24901875, 30.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 р.Справа № 2а-16506/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2012р. по справі № 2а-16506/11/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства "Бізнес-центр "Лідер-клас"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2012 року адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Бізнес-центр» Лідер-клас» до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова № 0003121501 від 28.11.2011 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Податкового кодексу України та норми Кодексу адміністративного судочинства України, які регламентують повноту та об'єктивність розгляду справи.

Під час апеляційного розгляду справи судом замінено відповідача з Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на Індустріальну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі постанови Кабінету Міністрів України та витягу з Єдиного Державного реєстру України.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.11.2011 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року ПАТ "Бізнес- Центр "Лідер Клас" (код ЄДРПОУ 32951162).

Результати камеральної перевірки оформлені актом №3436/15-107/32951162/253 від 08.11.2011 року .

Згідно з висновками, відображеними в згаданому акті, в діяльності платника податків податковим органом виявлено порушення ст. 150.1 розділу ПІ та пункту 1 і 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України, а саме: безпідставне включення до складу рядку 06.6 „Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" податкової декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року суми від'ємного значення в розмірі 386.807,00грн., так як вказана сума була сформована платником за результатами здійснення господарської діяльності до 01.01.2011 року.

28.11.2011 року з посиланням на зданий акт ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003121501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 7.845,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника податку врегульовані Податковим кодексом України, зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток підприємств".

Згідно з п.1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

При цьому, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 1 квітня 2011 р.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що в період з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 року - положеннями Податкового кодексу України.

Як встановлено судовим розглядом, спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням позивачем у податковій звітності за 1 та 2 квартали 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього 2010 року, що, на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України та п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, оскільки зміст вказаних норм прав при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) 1 кварталу 2011 року.

Матеріалами справи встановлено, що Приватним акціонерним товариством "Бізнес-центр "Лідер-клас" було складено та подано до ДПІ декларації з податку на прибуток за 2010р. (де відображена сума від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 386.807,00грн.) та за 1 кв. 2011 року (де відображена сума від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 389.592,00грн.).

Колегія суддів зазначає, що оскільки у 2010р. та 1 кварталі 2011р. правовідносини з приводу формування платником податків від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток були внормовані Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", то суд першої інстанції обґрунтовано керувався при винесені оскаржуваної постанови п. 6.1 ст. 6 згаданого акту законодавства, відповідно до якого, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З положень наведеної норми закону слідує, що показник від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток обчислюється наростаючим підсумком, а вказане означає, що від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток попереднього звітного податкового періоду є невід'ємною складовою частиною загального показника об'єкту оподаткування податком на прибуток поточного звітного податкового періоду (у разі його наявності).

Таким чином, показник від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток 1 кварталу 2011р. є єдиною неподільною величиною і не може бути структурований по періодам виникнення, оскільки таке не передбачено законом.

Відповідно до п. 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України п.150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Системно проаналізувавши положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявність у кодексі даної норми зумовлена виключно тією обставиною, що у 1 кварталі 2011р. податок на прибуток, у тому числі і за показником від'ємного значення, обчислювався за правилами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Підстав для іншого тлумачення даної норми кодексу не вбачається, так як у розумінні законодавця 1 квартал 2011р. у контексті справляння податку на прибуток нічим не відрізняється від попередніх звітних податкових періодів з огляду та сталість та однаковість правил обчислення податку на прибуток.

Відтак, відсутні правові підстави для виокремлення з загального показника від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток 1 кварталу 2011р., частки, період виникнення якої припадає на проміжок часу 01.01.2011р.-31.03.2011р., і включення до податкової звітності з податку на прибуток 2 кварталу 2011р. (півріччя 2011р.) саме цієї частки.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У силу приписів ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що мотиви, покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, та наведені суб'єктом владних повноважень в ході розгляду справи доводи спростовуються змістом належних норм матеріального права та не узгоджуються з фактичними обставинами спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст.159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги податкового органу щодо порушень позивачем норм Податкового Кодексу України при складанні та поданні податкової звітності ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2012р. по справі № 2а-16506/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.

Повний текст ухвали виготовлений 05.06.2012 р.