Ухвала суду № 24898682, 19.06.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 р. Справа № 33125/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Рибачука А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Турецько-Українська Компанія» «Партнер» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства «Турецько-Українська Компанія» «Партнер» до Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому про визнання протиправним і скасування наказу начальника ДПІ у м. Хмельницькому № 845 від 20.08.2009 року «Про проведення виїзної позапланової перевірки» та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

У січня 2010 року позивач - ПП «Турецько-Українська компанія «Партнер» звернулося до суду з позовом до ДПІ в м. Хмельницькому про визнання протиправними і скасування наказу начальника ДПІ у м. Хмельницькому № 845 від 20.08.2009 року «Про проведення виїзної позапланової перевірки» та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005292303/0/6739 від 1 вересня 2009 року на суму 42 606,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що наказ про проведення перевірки та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є незаконними, так як позапланова перевірка проводилась на підставі та у спосіб, заборонені законом, а тому акт перевірки є недопустимим доказом по справі. Позивач зазначає, що перевіряючими не враховано договір комісії від 10.08.2009 року, як підтвердження нестачі-надлишку товарно-матеріальних цінностей,

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що 20 серпня 2009 року позивач здійснив реалізацію килимового покриття за 200 грн., не провівши розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій та не видавши розрахунковий документ (касовий чек), що підтверджується актом перевірки, письмовими поясненнями та показами свідка ОСОБА_1, який пояснив, що при реалізації товару не вибито та не видано касовий чек. Фінансова санкція у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів застосована правомірно.

Суд не прийняв до уваги посилання позивача на те, що надлишок-нестача товару виникли внаслідок взаємовідносин по договору комісії від 10 серпня 2009 року, укладеного між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_2, так як даний договір був представлений лише в судове засідання. Під час проведення перевірки та адміністративного оскарження рішення № 0005292303/0/6739 від 1 вересня 2009 року договору представлено не було, що ставить під сумнів його достовірність та реальне існування на час проведення перевірки.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що частиною 8 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Ця норма не передбачає проведення позапланової перевірки на підставі наказу керівника податкового органу, в зв'язку з чим суд невірно застосував норму матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду являється незаконним згідно з вимогами ч. 2 ст. 159 КАСУ. Позапланова перевірка може бути проведена за рішенням керівника податкового органу, оформленого наказом, лише при наявності підстав, викладених у ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», однак у наказі начальника ДПІ у м. Хмельницький від 20.08.2009 року № 845 не зазначено наявність будь-якої обставини, визначеної у ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», яка спонукала до видачі наказу і проведення позапланової перевірки позивача.

Апелянт звертає увагу, що працівниками ДПІ фактично була здійснена контрольна закупка, а не перевірка позивача. Здійснюючи контрольну закупку товару, працівники Хмельницької ДПІ вийшли за межі своїх посадових повноважень, так як відповідно до ст.ст. 5, 6 вищезгаданого Закону, оперативно-розшукові діїї («контрольна закупка», «оперативна закупка») можуть здійснювати лише працівники податкової міліції, а не податкові інспектори.

Апелянт акцентує увагу, що при проведенні інвентаризації на складі позивача був виявлений надлишок товаро-матеріальних цінностей на суму 11883,53 грн. та нестача на суму 8920,13 грн., чим порушено п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Однак, вважаючи рішення про застосування штрафних санкцій законним, суд не прийняв до уваги доводи позивача про відсутність нестачі і надлишків майна, безпідставно не прийнявши до уваги надані позивачем докази - договір комісії від 10.08.2009 року, укладений між позивачем і приватним підприємцем ОСОБА_2, акти прийому передачі майна останньому від 20.08.2009 року. Суд також необґрунтовано не прийняв до уваги пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про те. шо перевіряючими працівниками ДПІ при інвентаризацій не були враховані товаро- матеріальні цінності, прийняті і видані комісіонеру ОСОБА_2 згідно договору комісії та актів прийому передачі.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказу № 845 від 20.08.2009 року «Про проведення позапланової виїзної перевірки», на підставі п.2 ст. 11, ч.7 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», 27 серпня 2009 року працівниками ДПІ у м. Хмельницькому проведена позапланова виїзна перевірка позивача щодо дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року (з наступними змінами та доповненнями). Перевірка проведена згідно направлень на проведення перевірки № 000699 та № 000701 від 20.08.2009 року, отриманих під розписку директором приватного підприємства «Турецько-Українська Компанія» «Партнер» ОСОБА_1 За результатами проведення перевірки складено акт № 0342/22/25/23/34256070/8143 від 27.08.2009 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 1,2,12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», зокрема не проведення через РРО розрахункової операції на суму 200,00 грн. (килимового покриття) та не видача розрахункового документа (касового чеку); виявлено надлишок на складах підприємства килимових виробів на суму 11 883,35 грн., а також нестачу товарно-матеріальних цінностей на суму 8920,13 грн. Відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) підписані директором ОСОБА_1 та головним бухгалтером ОСОБА_3 без жодних зауважень.

Висновок про нестачу-надлишок товарно-матеріальних цінностей було зроблено на підставі інвентаризаційного опису про залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 20 серпня 2009 року і жодних документів на підтвердження відповідності кількості товарно- матеріальних цінностей позивачем представлено не було.

Відповідно до п.п. 1,2, ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі при продажі товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Із змісту п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вбачається, що за порушення вимог зазначеного Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються штрафні (фінансові) санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фінансова санкція у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів ДПІ застосована правомірно (5 х 200 грн. = 1000 грн.).

Відповідно до п. 12 ст.3 Закону №265/95-ВР від 06.07.1995 року (з наступними змінами та доповненнями) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 20 Закону визначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В ході проведення позапланової перевірки перевірено повноту оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), в результаті чого виявлено надлишок товарно-матеріальних цінностей на суму 11883, 35 грн. та їх нестачу на суму 8920,13 грн., всього не обліковано у встановленому порядку товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 20 803,48 грн. (20803,48 х 2 = 41 606,96 грн.).

Частиною 7 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на підставі якої виданий наказ № 845 від 20.08.2009 року про проведення позапланової виїзної перевірки позивача, встановлено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», у редакції Закону України від 25.03.2005 року № 2505-ІV, позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що оскільки органи державної податкової служби здійснюють контроль за дотриманням вимог спеціального Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема шляхом проведення позапланових перевірок, проведення яких оформляється наказом, доводи позивача про незаконність перевірки є безпідставними.

Судом першої інстанції правомірно не взято до уваги посилання позивача на те, що надлишок-нестача товару виникли внаслідок взаємовідносин по договору комісії від 10 серпня 2009 року, укладеного між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_2, оскільки даний договір був представлений лише в судове засідання, а під час проведення перевірки та адміністративного оскарження рішення зазначеного договору представлено не було, що ставить під сумнів його достовірність та реальне існування на час проведення перевірки.

За таких обставин, на думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційну скаргу Приватного підприємства «Турецько-Українська Компанія» «Партнер» слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції про задоволення позовних вимог - без змін.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Турецько-Українська Компанія» «Партнер» залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2010 року у справі № 2а-117/10/2270 за позовом Приватного підприємства «Турецько-Українська Компанія» «Партнер» до Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому про визнання протиправним і скасування наказу начальника ДПІ у м. Хмельницькому № 845 від 20.08.2009 року «Про проведення виїзної позапланової перевірки» та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

А.І. Рибачук