Ухвала суду № 24898659, 19.06.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 р. Справа № 25/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Рибачука А.І.

за участю секретаря судового засідання Рибій Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Червонограді на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест» до Державної податкової інспекції в м.Червонограді про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2010 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест» звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Червонограді, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Червонограді від 02.08.2010 року №0000512301/0.

В обґрунтування позовних вимог, позивач покликається на те, що ДПІ у м. Червонограді, за результатами перевірки з питань дотримання достовірності нарахувань позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість прийнято неправомірне податкове повідомлення-рішення від 02.08.2010 року №0000512301/0 у зв'язку з тим, на думку позивача, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, які визначені сторонами договору. Таким чином, позивач вважає, що податковим органом безпідставно зроблено висновки про заниження позивачем податкових зобов'язань, а тому податкове повідомлення-рішення від 02.08.2010 року №0000512301/0 підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Червонограді від 02.08.2010 року №0000512301/0.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що об'єктом оподаткування спірних податкових зобов'язань були операції з поставки товарів на території України, тому база оподаткування таких операцій повинна визначатись за правилами п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказана правова норма не прив'язує визначення бази оподаткування податку на додану вартість до митної вартості товарів. Митна вартість товарів може бути застосована виключно для визначення бази оподаткування при імпорті товарів, відповідно до п. 4.3 ст. 4 цього Закону, тобто до операцій з поставки товарів на території України вона не застосовується.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в м. Червонограді оскаржила її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що проведеною перевіркою встановлено, що підприємством база оподаткування ПДВ по продажу в Україні ввезених на митну територію України товарів визначена, виходячи з їх фактурної вартості, тобто в порушення п.4.1 ст.4 Закону «Про податок на додану вартість» - при визначенні бази оподаткування платником податку не враховано обмеження шодо рівня звичайної ціни на товари. Податковою інспекцією проведено обґрунтування звичайної ціни на товар, у зв'язку з чим для цілей податкового обліку платнику необхідно було застосувати звичайну ціну, яка відповідає митній вартості товарів з урахуванням сплати мита та митних зборів.

Апелянт акцентує увагу, що позивач безпідставно при поставці товарів на митній території України визначав базу оподаткування, виходячи з договірної (контрактної) вартості товару, нижчою за митну вартість товару, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість та до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією в м. Червонограді з 08.07.2010 року по 23.07.2010 року проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Агро-Інвест» з питань дотримання достовірності нарахувань позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 2113/2301/31228240 від 02.08.2010 року, відповідно до висновків якого в порушення п.4.1., п.4.3. ст. 4. Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено завищення позивачем бюджетного відшкодування в сумі 523 649,00 грн. по декларації за квітень 2010 року та занижено податкове зобов'язання по декларації за квітень 2010 року на 339 607,00 грн.

Встановлено, що протягом квітня 2010 року ТзОВ «Агро-Інвест» здійснювало імпорт товару (м'ясопродуктів) для подальшої реалізації на митній території України на підставі вантажно-митних декларацій: ВМД № 209070000/0/002551 від 16.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002578 від 16.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002609 від 19.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002610 від 19.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002612 від 19.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002648 від 20.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002637 від 20.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002634 від 20.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002633 від 20.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002652 від 20.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002673 від 21.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002709 від 22.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002705 від 22.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002912 від 28.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002704 від 22.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002939 від 26.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002833 від 26.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002832 від 26.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002888 від 28.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002900 від 28.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002979 від 27.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002937 від 26.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002877 від 27.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002838 від 26.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002889 від 28.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002970 від 29.04.2010 р., ВМД № 09070000/0/002972 від 29.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002971 від 29.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002971 від 29.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002995 від 30.04.2010 р., ВМД №209070000/0/002195 від 01.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002194 від 01.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002238 від 02.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002242 від 02.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002243 від 02.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002239 від 02.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002237 від 02.04.2010 р., ВМД №209070000/0/002264 від 07.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002265 від 07.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002302 від 09.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002341 від 09.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002416 від 13.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002415 від 13.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002454 від 14.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002456 від 14.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002490 від 14.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002458 від 14.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002492 від 15.04.2010 р., ВМД № 209070000/0/002525 від 15.04.2010 р.

Загальна фактурна вартість за квітень 2010 року складає 7 682 790,04 грн., а загальна митна вартість - 10 953 664,00 грн.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються Законом України «Про податок на додану вартість».

Пунктом 1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що поставкою товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за_ компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Стаття 3 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює та розрізняє такі види об'єктів оподаткування, як поставка товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України та ввезення товару (супутніх послуг) у митному режимі імпорту та реімпорту. Окремо, закон виділяє і правове регулювання зазначених об'єктів.

Так, у п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі, якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше, ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що оскільки об'єктом оподаткування спірних податкових зобов'язань були операції з поставки товарів на території України, а тому база оподаткування таких операцій повинна визначатись за правилами п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи вищезазначене, на думку суду апеляційної інстанції, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест» до Державної податкової інспекції в м. Червонограді про скасування податкового повідомлення-рішення, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Червонограді залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року у справі № 2а-7494/10/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест» до Державної податкової інспекції в м. Червонограді про скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

А.І. Рибачук

Повний текст ухвали складено та підписано 22.06.2012 року.