Ухвала суду № 24898566, 20.06.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 р. Справа № 30591/10

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Патлевіч Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги державної податкової інспекції в Сколівському районі Львівської області та товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркарпатсервіс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркарпатсервіс» до державної податкової інспекції в Сколіївському районі Львівської області, головного управління Державного казначейства України у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИВ :

У січні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеркарпатсервіс» (далі - ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Сколівському районі Львівської області (далі - ДПІ) від 19.08.2009 року № 0000222351/0 та № 0000212351/0, визнати протиправною бездіяльність ДПІ щодо неподання висновків на відшкодування ТОВ бюджетної заборгованості з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 719737,00 грн. та стягнути дану суму бюджетної заборгованості з ПДВ з Державного бюджету України через головне управління Державного казначейства України у Львівській області (далі - ДК).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року у справі № 2а-751/10/1370 позов було задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0000222351/0 від 19.08.2009 року та визнано неправомірною бездіяльність ДПІ щодо неподання ДК висновків на відшкодування позивачу бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 312113,00 грн. Стягнено з Державного бюджету України через ДК на користь ТОВ бюджетну заборгованість з ПДВ у розмірі 312113,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ТОВ просить зазначену постанову у частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати і прийняти нову про їх задоволення у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ТОВ було правомірно включено до валових витрат витрати на оплату консалтингових послуг згідно із договором від 01.10.2006 р. «Про надання послуг та контролю за виконанням Договору позики від 28 квітня 2006 року б/н, укладеного між ТзОВ «Інтеркарпатсервіс» та корпорацією Chatline Limited (Четлайн Лімітед)» з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП).

На переконання ТОВ, відповідач у акті помилково стверджує про те, що зміст господарських операцій, зазначений в актах виконаних робіт, не підтверджує роботи, які ФОП повинен надавати ТОВ згідно з умовами договору б/н від 01.10.2006 р., оскільки у них відсутні конкретні факти виконаних робіт та їх документальне підтвердження, так як у вказаних актах та договорі сторонами чітко визначено і погоджено перелік, вид, обсяг послуг/робіт, що надаються/виконуються.

Факт надання цих послуг з метою забезпечення господарської діяльності позивача підтверджується умовами договору про надання консалтингових послуг, оскільки зміст цього договору свідчить про те, що на його підставі можуть бути надані лише пов'язані з веденням господарської діяльності послуги. Тому у кожному акті здачі-приймання робіт (надання послуг) немає необхідності повторно дублювати перелік тих послуг, які надані згідно договору від 01.10.2006 p., оскільки вони є чітко виписані у самому договорі, а у акті виконаних робіт міститься лише покликання на цей договір.

Апелянт ДПІ у своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції у частині задоволення позову та відмовити у їх задоволенні. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що перевіркою правильності визначення податкового кредиту по податкових деклараціях за березень та листопад місяці 2008р. встановлено, що між ТОВ (Замовник) та ТОВ ТПК «Бумеранг» (Виконавець) 31.07.2006р. укладено Договір підряду за № 31-07/06-В.

За умовами договору Виконавець зобов'язується встановити витяжну та припливну систему вентиляції та організувати виконання монтажних і пусконалагоджувальних робіт на об'єкті Замовника. Вартість договору становить 678342,0 грн. з урахуванням ПДВ.

На підтвердження вказаних витрат підприємством надано до перевірки акти приймання-здавання виконаних робіт від 20.09.2006р. та від 24.05.2007р. до податкових накладних ( від 30.03.2007р за № 36, від 31.08.2006р. за № 115) віднесених до податкового кредиту по деклараціях з ПДВ за березень місяць 2008р. на суму ПДВ 8333,33 грн., за листопад місяць 2008р. на суму ПДВ 8333,33 грн., складені у довільній формі, а не акти виконаних робіт по формі № КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт по формі № КБ-3, які не підтверджують фактичне виконання робіт.

Отже, в порушення пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.5.1, п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ завищено податковий кредит з ПДВ за березень місяць 2008р. на cyму 8333,33 грн. та за листопад місяць 2008р. на суму 8333,33 грн.

Перевіркою показників податкового кредиту, відображених в деклараціях за січень та лютий 2008р., встановлено, що до податкового кредиту за січень місяць 2008р. включені податкові накладні, виписані в попередніх періодах :

по ТОВ «Розділспецбуд» від 28.02.2005р. за № 37 на суму 509000,0 в т.ч. ПДВ -84833,33 грн., від 31.03.2005р. за № 32 на суму 37966,00 в т.ч. ПДВ 6327,67 грн., від 15.04.2005р. за № 47 на суму 20000,00 в т.ч. ПДВ 3333,33 грн.

по ТОВ ВКФ «Ряст» від 11.02.2005р. за № 12 на суму 10470,00 в т.ч. ПДВ 1745,00 грн.

До податкового кредиту за лютий місяць 2008р. включені податкові накладні. виписані в попередніх періодах :

по ТОВ ВКФ «Ряст» від 17.08.2005р. за № 37 на суму 100000,0 в т.ч. ПДВ -16666,67 грн.

по ТОВ «Техномашприлад» від 26.05.2005р. за № 56 на суму 10000,0 в т.ч. ПДВ -1666,67 грн.

Враховуючи періоди виписки вказаних податкових накладних, господарські операції були фактично здійсненні в 2005 році. Достовірно перевірити фактичний період включення до податкового кредиту перелічених податкових накладних є неможливо, так як планова документальна перевірка охоплює період перевірки з 01.04.2006р по 01.04.2009р.

По основному постачальнику ТОВ «Розділспецбуд» було направлено запит на проведення зустрічної перевірки за №8234/23-4/1702 від 10.07.2009 року та одержано відповідь за № 6956/7/23-4/210 від 22.07.2009 року про те, що інспекцією не надані матеріали перевірки взаєморозрахунків з даним контрагентом в результаті того, що вийшов термін позовної давності. Відповідно до службового листа за № 2554/26-5 від 10.08.2009 р. працівники ВПМ ДПІ у Стрийському районі повідомляють, що посадовими особами ТОВ «Розділспецбуд» не представлено жодних документів, які б свідчили про проведення взаєморозрахунків підприємств, так як закінчився термін їх зберігання.

Тому апелянт вважає, що в результаті відсутності підтвердження факту сплати податку внаслідок придбання товарів (послуг) та в порушення пп. 7.2.3 пп. 7.2.6 пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.5.1, п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ завищено податковий кредит з ПДВ за січень 2008р. на суму 96239,00 грн., за лютий 2008р. на суму 18334,00 грн.

За результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджети відшкодування за період з 01.05.2007 по 31.01.2009 року на суму 521137,0 грн., що пов'язано з неодержанням відповідей на запити по зустрічних перевірках по постачальниках:

ТОВ «Мегаком Плюс - на суму ПДВ 13050,0 грн. (квітень 2007р.);

СПУ ПП «Валбуд» - на суму ПДВ 25720,0 грн. (серпень 2007р.);

ТОВ «Перша приватна будівельна компанія - на суму ПДВ 134167,00 грн. (жовтень 2007р.

ТОВ «Текс-Стиль» - на суму ПДВ 4167,00 грн. (лютий 2008р.);

ТОВ «Техномашприлад» - на суму ПДВ 15211,00 грн. (березень 2008р.);

ТОВ ВКФ «Ряст» - на суму ПДВ 309167,00 грн. (березень 2008р.);

ПП «Біг-Фіш» - на суму ПДВ 1494,00 грн. (травень 2008р.);

ПП «Мігом» - на суму ПДВ 381,00 грн. (липень 2008р.);

ТОВ «Техномашприлад» - на суму ПДВ 17780,0 грн. (листопад 2008р.).

У поданих апеляційному суду письмових запереченнях на апеляційну скаргу ДПІ позивач просить вимоги апелянта відхилити, як такі, що не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивача ДПІ просить у її задоволенні відмовити, покликаючись на безпідставність включення ТОВ до валових витрат витрат на консалтингові послуги згідно з договором від 01.10.2006 р. «Про надання послуг та контролю за виконанням Договору позики від 28 квітня 2006 року б/н, укладеного між ТзОВ «Інтеркарпатсервіс» та корпорацією Chatline Limited (Четлайн Лімітед)».

У ході апеляційного розгляду представник ТОВ підтримав подану позивачем апеляційну скаргу та письмові заперечення на апеляційну скаргу ДПІ. Вважає, що позов ТОВ підлягає задоволенню у повному обсязі.

Представник ДПІ на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянтів у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подані апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких мотивів.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем було проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, результати якої оформлено актом від 10.08.2009 року № 110/23-0/33285708.

За результатами перевірки контролюючим органом було зроблено висновок про порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 283) і, як наслідок, заниження податку на прибуток на суму 67345,00 грн.

Окрім того, у ході перевірки ДПІ було зроблено висновок про порушення ТОВ пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168) і, як наслідок, завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2008 року на суму 96239,00 грн., за березень 2008 року на суму 18334,00 грн., за квітень 2008 року на суму 8333,00 грн., за грудень 2008 року на суму 8333,00 грн.

Одночасно за результатами перевірки, на думку відповідача, неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за період з 01.05.2007 року по 31.01.2009 року на суму 588498,00 грн. у зв'язку з неодержанням відповідей на запити по зустрічних перевірках по постачальниках позивача ТОВ «Мегаком Плюс», СПУ ПП «Валбуд», ТОВ «Перша приватна будівельна компанія», ТОВ «Текс-Стиль», ТОВ «Техномашприлад», ТОВ ВКФ «Ряст», ПП «Біг-Фіш», ПП «Мігом», ТОВ «Делікт-Дизайн».

На підставі вказаних висновків перевірки відповідачем було прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення від 19.08.2009 року № 0000222351/0 та № 0000212351/0.

Даючи оцінку підставності віднесення до валових витрат коштів, сплачених на виконання договору позивача з ФОП від 01.10.2006 року «Про надання послуг та контролю за виконанням Договору позики від 28.04.2006 року б/н, укладеного між ТзОВ «Інтеркарпатсервіс» та корпорацією «Chatline Limited» на підставі відповідних щомісячних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунків-фактур ФОП, суд першої інстанції погодився із висновком ДПІ про безпідставність включення ТОВ до валових витрат в 2008 році суми в 269379,00 грн., витраченої на придбання послуг відповідно до договору б/н від 01.10.2006 року, у зв'язку із відсутністю у позивача первинних документів, які б містили відомості про господарські операції.

При задоволенні позовних вимог щодо податкового повідомлення-рішення від 19.08.2009 року № 0000222351/0, суд першої інстанції виходив із того, що виконання договору підряду № 31-07/06-В від 31.07.2006 року, укладеного між позивачем та ТОВ «ТПК «Бумеранг», підтверджується складеними сторонами договору актами приймання-здачі виконаних робіт від 20.09.2006 року № 1 та від 24.05.2007 року № 5 до податкових накладних від 31.06.2006 року та від 30.03.2007 року відповідно.

Будівництво та введення в експлуатацію замовником ТОВ готельного комплексу «Терем» по вул. Устияновича в смт. Славсько Сколівського району Львівської області здійснювалось без залучення бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної власності, а отже позивача не мав обов'язку вимагати від ТОВ «ТПК «Бумеранг» складення актів приймання-здачі виконаних робіт від 20.09.2006 року № 1 та від 24.05.2007 року № 5 за типовими формами № КБ-3.

Одночасно суд першої інстанції вважав помилковим твердження ДПІ про завищення ТОВ податкового кредиту в лютому-березні 2008 року по контрагентах ТОВ «Розділспецбуд», ТОВ «Техномашприлад» та ТОВ ВКФ «Ряст», сформованого згідно з податковими накладними, виписаними ТОВ «Розділспецбуд» в 2005 році (п/н № 47 від 15.04.2005 року, № 32 від 31.03.2005 року, № 37 від 28.02.2005); виписаними ТОВ ВКФ «Ряст» у 2005 році (п/н № 37 від 17.08.2005 року, № 123 від 11.02.2005 року); виписаними ТОВ «Техномашприлад» в 2005 році (п/н № 56 від 26.05.2005 року), та отриманими в січні-лютому 2008 року, заперечень щодо правильності оформлення яких відповідач не мав.

Окрім того, суд першої інстанції також не погодився із висновком ДПІ про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ за період з 01.05.2007 року по 31.01.2009 року в розмірі 588498,00 у зв'язку з неотриманням відповідей по зустрічних перевірках контрагентів позивача ТОВ «Мегаком Плюс», СПУ ПП «Валбуд», ТОВ «Перша приватна будівельна компанія», ТОВ «Текс-Стиль», ТОВ «Техномашприлад», ТОВ ВКФ «Ряст», ПП «Біг-Фіш», ПП «Мігом» та ТОВ «Делікт-Дизайн», а відтак і неможливості відшкодування бюджетної заборгованості ТОВ, оскільки віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту, в розумінні Закону № 168, не передбачає умови про сплату цих сум до бюджету. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Даючи правову оцінку вимогам ТОВ, що викладені у його апеляційній скарзі, та відповідним висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд не вбачає підстав для їх задоволення з таких міркувань.

Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону № 283 валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За правилами пп. 5.2.1 п.5.1 ст. 5 Закону № 283, до валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як свідчать матеріали справи, на виконання договору позики між корпорацією «Chatline Limited» та ТОВ від 28.04.2006 року позивачем було уклало з ФОП договір від 01.10.2006 року «Про надання послуг та контролю за виконанням Договору позики від 28.04.2006 року б/н, укладеного між ТзОВ «Інтеркарпатсервіс» та корпорацією «Chatline Limited».

На переконання суду апеляційної інстанції, необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами передбачена вимогами п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, а також приписами ст.ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про безпідставність включення ТОВ до валових витрат в 2008 році суми в 269379,00 грн., яка була сплачена за придбання послуг відповідно до договору б/н від 01.10.2006 року, оскільки акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки-фактури, на підставі яких здійснювалась оплата таких послуг, не містять вказівки на конкретні послуги (роботи), їх об'єм.

Окрім того, позивачем не було надано суду матеріального підтвердження проведених робіт, а представник апелянта у ході апеляційного розгляду ствердила суду, що консалтингові послуги ФОП надавалися лише в усній формі.

Щодо апеляційних вимог ДПІ, викладених у апеляційній скарзі відповідача, апеляційний суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з таких міркувань.

На переконання апеляційного суду, слід вважати вірним висновок суду першої інстанції про те, що для належного документального підтвердження виконання договору підряду № 31-07/06-В від 31.07.2006 року, укладеного між позивачем та ТОВ «ТПК «Бумеранг», є достатніми складені його контрагентами акти приймання-здачі виконаних робіт від 20.09.2006 року № 1 та від 24.05.2007 року № 5 до податкових накладних від 31.06.2006 року та від 30.03.2007 року відповідно, оскільки вимоги спільного наказу Держкомстату та Держбуду України від 21.06.2002 року № 237/5, яким затверджено типові форми первинних документів з обліку в будівництві, поширюються на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності.

Оскільки будівництво готельного комплексу «Терем» по вул. Устияновича в смт. Славсько Сколівського району Львівської області здійснювалось без залучення бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної власності, то вимога контролюючого органу щодо обов'язкової наявності у ТОВ актів виконаних робіт по формі № КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт по формі № КБ-3 є безпідставною.

Одночасно суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту в лютому-березні 2008 року по контрагентах ТОВ «Розділспецбуд», ТОВ «Техномашприлад» та ТОВ ВКФ «Ряст» на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Розділспецбуд» в 2005 році (п/н № 47 від 15.04.2005 року, № 32 від 31.03.2005 року, № 37 від 28.02.2005); виписаних ТОВ ВКФ «Ряст» у 2005 році (п/н № 37 від 17.08.2005 року, № 123 від 11.02.2005 року); виписаних ТОВ «Техномашприлад» в 2005 році (п/н № 56 від 26.05.2005 року), однак отриманих позивачем у січні-лютому 2008 року.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що будь-яких заперечень щодо правильності оформлення вказаних податкових накладних у контролюючого органу не було, а системний аналіз приписів пп. 7.2.3. і 7.2.6 п.7.2., пп. 7.3.1. п.7.3. пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 дає підстави вважати, що законодавцем визначена дата виникнення права на формування податкового кредиту, тобто початок перебігу строку виникнення права, як можливості такого платника податку на його використання, однак не передбачено обов'язку відображення такого кредиту, в тому числі і у відповідному звітному періоді його виникнення, та наслідків невиконання такого обов'язку для платника.

При цьому у ході розгляду справи судом першої інстанції представник ДПІ не заперечував того, що позивачем включено суми ПДВ по податкових накладних, виписаних в 2005 та отриманих в 2008 році, в межах 1095 днів, а відповідно до роз'яснень, що містяться у листі ДПА України «Щодо порядку відображення в податковому обліку податкових накладних, отриманих із запізненням, та правомірності прирівнювання записів про такі податкові накладні до самостійно виправлених помилок» від 11.08.2004 р. N 15316/7/15-2417, у випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, вимоги апелянта ДПІ щодо помилковості висновків суду першої інстанції у цій частині є безпідставними.

Окрім того, на переконання суду апеляційної інстанції, на підставі системного аналізу положень пп. 7.7.4, 7.7.5, 7.7.6, 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону № 168 суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що неможливість підтвердження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ за період з 01.05.2007 року по 31.01.2009 року в розмірі 588498,00 грн. у зв'язку з неотриманням відповідей по зустрічних перевірках контрагентів позивача ТОВ «Мегаком Плюс», СПУ ПП «Валбуд», ТОВ «Перша приватна будівельна компанія», ТОВ «Текс-Стиль», ТОВ «Техномашприлад», ТОВ ВКФ «Ряст», ПП «Біг-Фіш», ПП «Мігом» та ТОВ «Делікт-Дизайн» не може бути підставою для невідшкодування ТОВ відповідних сум ПДВ з бюджету, оскільки віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту, в розумінні Закону № 168, не передбачає умови про сплату цих сум до бюджету.

При цьому якщо контрагент позивача не виконав свого обов'язку щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього і не може бути підставою для позбавлення ТОВ права на формування податкового кредиту за умови наявності документального підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відтак вимоги ДПІ щодо скасування оскаржуваного судового рішення у частині задоволення позовних вимог ТОВ, на переконання апеляційного суду, є безпідставними і задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційні скарги державної податкової інспекції в Сколівському районі Львівської області та товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркарпатсервіс» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року у справі № 2а-751/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала у повному обсязі складена 21 червня 2012 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Сапіга

Я.С.Попко