Ухвала суду № 24894951, 11.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" червня 2012 р. м. Київ К/9991/201/12

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2011

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011

у справі № 2а-2415/11/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент»

до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2011, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим від 19.11.2010 № 0000770023/0 та від 15.12.2010 № 0000770023/1. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Континент»3,40 грн. судового збору.

ДПІ в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 5.12.5 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 за № 250/2054, та порушення норм процесуального права: ст.ст. 69, 72, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для зменшення позивачеві за червень та за липень 2010 року спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 19.11.2010 № 0000770023/0 та від 15.12.2010 № 0000770023/1 бюджетного відшкодування на суму 1284536,00 грн., слугували висновки перевірки, викладені в акті від 11.11.2010 № 95/23/30328811, про порушення позивачем вимог п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Порушення полягає у тому, що позивач, не зважаючи на висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 15.03.2010 № 83/23/30328811, про порушення позивачем вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 418080,00 грн. та завищення від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного періоду (рядок 26) станом на 31.12.2009 на суму 1415904, включив залишок від'ємного значення, не відшкодованого у попередньому податковому періоді, до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таким чином, позивач не відкоригував залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд. 26), на суму 1415904, та занизив податок на додану вартість на суму 418080 грн.

На підставі акту перевірки від 15.03.2010 № 83/23/30328811 прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.03.2010 № 0000400023/0, від 26.03.2010 № 0000350023/0, від 23.04.2010 № 0000400023/1, від 23.04.2010 № 0000350023/1, від 06.07.2010 № 0000400023/2, від 06.07.2010 № 0000350023/2.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.08.2010 у справі № 7983/10/14/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2010, визнано протиправними та скасовано вказані податкові повідомлення-рішення. Даними судовими рішеннями підтверджено право позивача на нарахування податку та включення його до складу податкового кредиту.

З огляду на те, що в силу вимог ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вказані вище обставини не потребували доведення при вирішенні даної справи, суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для зменшення позивачеві податковими повідомленнями-рішеннями від 19.11.2010 № 0000770023/0 та від 15.12.2010 № 0000770023/1 бюджетного відшкодування.

Доводи податкового органу, викладені у касаційній скарзі, щодо обов'язку позивача у декларації за червень 2010 та липень 2010 врахувати висновки попередньої перевірки щодо завищення податкового кредиту та самостійно визначені податковим органом в результаті цього податкові зобов'язання, є безпідставними з огляду на положення п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (чинного на час виникнення спірних відносин), відповідно до яких при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. Отже, на час подання позивачем декларації за червень 2010 та липень 2010 визначені контролюючим органом податкові зобов'язання вважалися неузгодженими, а відтак, у позивача не виникло обов'язку враховувати їх при декларуванні податку.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-239і Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло