Ухвала суду № 24894150, 12.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2012 року м. Київ К-1005/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року

у справі № 2а-36707/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю GmbH AG»

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю GmbH AG»(далі -позивач) до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (далі - відповідач) задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002941510/0 від 30 вересня 2008 року.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року та прийняти нове рішення -про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ GmbH AG», за результатами якої складено акт № 2357/15-116/32337372 від 18 вересня 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002941510/0 від 30 вересня 2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 157 605,00 грн. (150 100,00 грн. -основний платіж, 7 505,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 5.9 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 334/94-ВР) у зв'язку із заниженням валового доходу за перше півріччя 2008 року на суму в розмірі 563 318,00 грн. та завищенням валових витрат на суму в розмірі 37 082,00грн.

При цьому, перевіркою, зокрема, встановлено, що відповідно до даних додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток за 2007 рік на початок звітного періоду балансова вартість запасів позивача складала 286 015,00 грн., запаси використані не в господарській діяльності -389 264,00 грн., балансова вартість на кінець звітного періоду -0,00 грн., приріст балансової вартості -103 249,00 грн.

Згідно з додатком К1/1 до декларації з податку на прибуток за перший квартал 2008 року балансова вартість запасів на початок звітного року становила 600 400,00 грн., балансова вартість на кінець звітного періоду -641 538,00 грн., приріст балансової вартості -41 138,00 грн.

Разом з тим, відповідно до даних перевірки балансова вартість запасів на початок звітного року повинна складати 0,00 грн., на кінець звітного періоду -641 538,00 грн., а приріст балансової вартості -641 538,00 грн.

Згідно з додатком К1/1 до декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2008 року балансова вартість запасів на початок звітного року становила 600 400,00 грн., балансова вартість на кінець звітного періоду -563 318,00 грн., убуток балансової вартості -37 082,00 грн.

Однак, відповідно до даних перевірки балансова вартість запасів на початок звітного року повинна складати 0,00 грн., на кінець звітного періоду -563 318,00 грн., приріст балансової вартості -563 318,00 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Згідно з підпунктом 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 23 вересня 2008 року подано до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з пояснювальним листом, який містить детальний опис розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів за 2007 рік.

При цьому, в уточнюючому розрахунку вказано суму до зменшення податкового зобов'язання, що, відповідно, підтверджує факт того, що заниження податкового зобов'язання за 2007 рік відсутнє.

Крім того, судами встановлено, що в деклараціях за перший квартал 2008 року та другий квартал 2008 року арифметичні та методологічні помилки відсутні.

Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20 березня 2001 року № 06-10/167 під терміном «арифметична помилка»слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).

Аналогічні помилки можуть бути допущені і при веденні податкового обліку у відповідних регістрах, а також при перенесенні даних податкового обліку з регістрів у декларацію про прибуток підприємства або в додатки до неї.

Листом Державної податкової адміністрації України № 9018/7/23-3317 від 06 липня 2001 року надано роз'яснення щодо застосування штрафних санкцій у разі виявлення арифметичних або методологічних помилок в поданій платником податків податковій декларації та зазначено, що під «методологічною помилкою» слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Крім того, в наведеному листі роз'яснено, що при прийнятті рішень за допущені арифметичні та методологічні помилки, які призвели до заниження об'єкта оподаткування, у кожному конкретному випадку слід об'єктивно враховувати причини та обставини, що призвели до виникнення таких помилок, і застосовувати штрафні санкції за наявності достатніх підстав щодо намірів навмисного ухилення від сплати податкових зобов'язань із врахуванням розмірів заниження об'єкта оподаткування.

В свою чергу, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, допущені позивачем помилки не спричинили заниження податкових зобов'язань за 2007 рік. За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.