Ухвала суду № 24894142, 12.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" червня 2012 р. м. Київ К-55577/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

при секретарі судового засідання: Шкляр А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 серпня 2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2009 року

у справі № 7/345

за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт»-Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2009 року, позов Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт»-Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» (далі -позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі -відповідач) задоволено повністю. Скасовано рішення № 0000194240/1 від 24 квітня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Судові витрати в розмірі 3,40 грн. присуджено на користь ДП ДК «Укрспецекспорт»- Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» за рахунок Державного бюджету України.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 серпня 2008 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2009 року та прийняти нове рішення -про відмову в задоволенні позову повністю.

Крім того, СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків заявлено клопотання про заміну відповідача у справі -СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків на Окружну державну податкову службу -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби у зв'язку з реорганізацією.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України зазначене клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну позапланову документальну перевірку ДП ДК «Укрспецекспорт»- Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом № Y.A.F.-03-2005/28-4/8-K від 06 березня 2005 року відповідно до повідомлень уповноважених банків, за результатами якої складено акт № 858/42-40/14281072 від 11 жовтня 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0000644240/0 від 17 жовтня 2007 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 433 059,11 грн.

За результатами адміністративного оскарження, скаргу позивача задоволено частково, у зв'язку з чим прийнято рішення № 0000194240/1 від 24 квітня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 224 098,80 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем частини 1 статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 185/94-ВР) у зв'язку з порушенням законодавчо встановленого терміну завершення розрахунків в іноземній валюті по експортному контракту № Y.A.F.-03-2005/28-4/8-K від 06 березня 2005 року.

Крім того, судам встановлено, що між позивачем та Міністерством оборони Республіки Ємен укладено контракт № Y.A.F.-03-2005/28-4/8-K від 06 березня 2005 року, предметом якого є двадцять вісім літаків для потреб Військово-повітряних сил та протиповітряної оборони Республіки Ємен.

При цьому, статтею 2 вказаного контракту передбачено, що покупець оплачує, а продавець зобов'язується здійснити експорт послуг з капітального ремонту літаків в Україні в обсязі капітального ремонту планера, двигуна та їх агрегатів, їх збір, обльот та гарантійне обслуговування в Республіці Ємен.

Позивачем на підставі вантажних митних декларацій експортовано на адресу Міністерства оборони Республіки Ємен вироби на загальну суму 6 888 000,00 дол. США.

При цьому, судами встановлено, що валютна виручка в розмірі 516 780,00 дол. США за вантажною митною декларацією № 002171 від 31 травня 2007 року та в розмірі 860 000,00 дол. США за вантажною митною декларацією № 002766 від 04 липня 2007 року надійшла на адресу позивача від нерезидента з порушенням законодавчо встановленого терміну, передбаченого частиною 1 статті 1 Закону № 185/94-ВР.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону № 185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності -з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно із статтею 6 Закону № 185/94-ВР строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики протягом п'яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та Державну податкову адміністрацію України про видачу такого висновку.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог статті 1 Закону № 185/94-ВР спростовуються долученими до матеріалів справи індивідуальними ліцензіями на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними операціями, виданими ДП ДК «Укрспецекспорт»- Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» Національним банком України.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 серпня 2008 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2009 року.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача -Спеціалізовану державну податкову інспекцію у м. Києві по роботі з великими платниками податків його правонаступником -Окружною державною податковою службою -Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 серпня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2009 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.

Суддя А.О. Рибченко