Ухвала суду № 24894123, 12.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2012 року м. Київ К-261/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області

на постанову Господарського суду Київської області від 03 червня 2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року

у справі № 90/16-2003/17/13

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»в особі структурного підрозділу Козятинської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Білоцерківський міський відділ земельних ресурсів

про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Київської області від 03 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року, позов Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»в особі структурного підрозділу Козятинської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці (далі -позивач) до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області (далі -відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення № 569/66/18-02-01069933 від 27 березня 2000 року про застосування фінансових санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДТГО «Південно-Західна залізниця»в особі структурного підрозділу Козятинської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці 203,00 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Господарського суду Київської області від 03 червня 2008 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року та прийняття нового рішення -про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено перевірку вимог законодавства з питання правильності обчислення та сплати податку на землю Козятинським відділенням Південно-Західної залізниці, за результатами якої складено акт № 18-02/92 від 23 березня 2000 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 569/66/18-02-01069933 від 27 березня 2000 року, яким до Козятинського відділення Південно-Західної залізниці застосовано суму фінансових санкцій в розмірі 127 371,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення Козятинським відділенням Південно-Західної залізниці вимог Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 2535-XII) у зв'язку із заниженням земельного податку за 1998 -1999 роки та січень, лютий 2000 року, оскільки, Козятинське відділення Південно-Західної залізниці при обчисленні суми податку виходило з того, що площа земельних ділянок, на яких розташовані станції м. Біла Церква та Роток, займають 58,44 га, в той час як перевіркою встановлено, що фактично вказані станції займають площу в розмірі 76,20 га.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до статті 13 Закону № 2535-XII підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в державному земельному кадастрі відсутні відомості про те, яку площу в 1998 -2000 роках займали станції Козятинської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці м. Біла Церква та Роток.

Також, відсутні рішення органів влади про виділення земельних ділянок в користування залізниці в цілому, а також документальне підтвердження розподілу земель, які знаходились в користуванні позивача в 1998 -2000 роках, окремо по підприємствах залізниці.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем не надано належних доказів того, що в користуванні Козятинської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці фактично перебувало 76,20 га землі, а не 58,44 га.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Господарського суду Київської області від 03 червня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області відхилити, а постанову Господарського суду Київської області від 03 червня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.