Ухвала суду № 24893113, 29.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2012 р. м. Київ К-12197/10-С

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2008 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року

у справі №2а-3859/08

за позовом Закритого акціонерного Товариства «Котовська меблева фабрика» (надалі -ЗАТ «Котовська меблева фабрика»)

до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області (надалі -Котовська ОДПІ Одеської області)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У січні 2008р. позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Котовської ОДПІ Одеської області від 27.12.2007р. №0001042301/0.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2008р. залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2009р., позов було задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Котовської ОДПІ Одеської області від 27.12.2007р. №0001042301/0; судовий збір в сумі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено планову документальну перевірку ЗАТ «Котовська меблева фабрика» з питань правовідносин з ТОВ «Есправогазда»за період з 01.07.2006р. по 30.06.2007р., про що складено акт №2716/23-01/00274967 від 14.12.2007р.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення позивачем п.п.7.2.1 п.7.2 та п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 24505,39грн.

Зокрема, встановлено, що у перевіреному періоді позивач не включив суму ПДВ від реалізації продукції ПП ОСОБА_1 до податкових зобов'язань вересня-листопада 2006р., січня та березня 2007р. Крім того, перевіркою вказано на неправомірність включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними виданими ПП ОСОБА_2, які, за твердженням податкового органу, оформлені не належним чином.

За наслідками перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення від 27.12.2007р. №0001042301/0, яким позивачеві визначено зобов`язання з ПДВ на загальну суму в розмірі 36758,09грн. у т.ч. 24505,39грн. -основне зобов'язання та 12252,70 -штрафні (фінансові) санкції.

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних в матеріалах справи було досліджено первинні бухгалтерські документи, які підтверджують господарську діяльність позивача із ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 у т.ч. накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, на підставі яких позивач формував свої зобов'язання та кредит з податку на додану вартість.

Згідно з приписами підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Щодо посилання податкового органу на те, що позивачем видано податкові накладні на реалізацію продукції ПП ОСОБА_1 без додержання послідовності здійснення операцій з відвантаження продукції, то суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що для постачальника товару податкова накладна є звітним документом, який складається в момент виникнення зобов'язань. В ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи податкового органу про те, що позивач двічі виписав податкові накладні під одним і тим самим номером.

Стосовно твердження податкового органу про не дотримання порядку складання податкових накладних виписаних позивачеві ПП ОСОБА_2, суди попередніх інстанцій дослідили завірені печатками копії зазначених накладних та не знайшли обґрунтованими посилання відповідача на порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість»у їх складанні.

Відповідно до положень п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області -залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Карась

____ А.О. Рибченко

Суддя Н.Є. Маринчак