ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" травня 2012 р. м. Київ К-33743/10-С
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Карася О.В., Рибченка А.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Універбур»
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року
у справі №2а-962/09/1870
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універбур»(надалі -ТОВ «Універбур»)
до Державної податкової інспекції у м.Суми (надалі -ДПІ у м.Суми)
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Суми №0001641503/0/13755 від 05.03.2009р.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2009р., позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Суми №0001641503/0/13755 від 05.03.2009р.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2010р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Універбур»відмовлено.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови Сумського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2009р.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Універбур», поданої за грудень 2008р., про що складено акт №1281/15-314/34328050 від 20.02.2009р.
Висновками зазначеного акта перевірки встановлено заниження валового доходу в першому півріччі 2008р. у сумі 222543грн. та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 43751,00грн. за рахунок не застосування «звичайних цін»при наданні в оренду транспортних засобів «пов'язаній особі»- ТОВ «Тальнівське кар'єроуправліня».
За наслідками перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001641503/0/13755 від 05.03.2009р., яким визначено позивачеві суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 45938,55грн., у т. ч. 43751,00грн. -за основним платежем та 2187,55грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Так, перевіркою встановлено, що на підставі відповідних договорів оренди позивач надавав в оренду вантажні автомобілі ТОВ «Тальнівське кар'єроуправліня». При цьому, згідно довідки від 16.02.2009р. №41/2301/03575379, ТОВ «Універбур» є засновником ТОВ «Тальнівське кар'єроуправліня».
Відповідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на час правовідносин) визначено, що доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.
Згідно з пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.
За приписами підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.
Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) регламентований підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 названого Закону, в межах якого податковий орган зобов'язаний діяти при визначенні рівня звичайних цін. Цією нормою Закону передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
В ході перевірки позивача було встановлено, що операції з надання в оренду транспортних засобів пов'язаній особі не несуть економічних вигод позивачеві, оскільки амортизаційні відрахування по вказаним об'єктам операційної оренди, перевищують розмір самої орендної плати, яку позивач отримував від ТОВ «Тальнівське кар'єроуправліня».
Так, згідно пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Отже, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судом апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Універбур»-залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак
Судді: ____ О.В. Карась
____ А.О. Рибченко
Суддя Н.Є. Маринчак
Судове рішення № 24893018, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 29.05.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-33743/10-с. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: