Ухвала суду № 24893015, 24.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" травня 2012 р. м. Київ К-1968/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року

у справі №2а-4191/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія» (надалі -ТОВ «Гарантія»)

до Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області (надалі -Шахтарська ОДПІ Донецької області)

про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Шахтарської ОДПІ Донецької області №0000082341/0-113 від 24.02.2009р. в частині визначення зобов'язання в сумі 56220,00грн., у т.ч. 37480,00грн. - сума основного платежу, 18740,00грн. - сума нарахованих штрафних санкцій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2009р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2009р., у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Гарантія»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.09.2008р., про що складено акт від 18.02.2008р. №159/23-2/13500891.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 45021,00грн., у т. ч.: занижено податок на додану вартість всього на суму 48806,00грн. та завищено податок на додану вартість на суму 3785,00грн.

За наслідками перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-№0000082341/0-113 від 24.02.2009р., яким визначено зобов`язання з податку на додану вартість 69424,00грн у т.ч. 45021,00грн. - основний платіж, 24403,00грн. - штрафні санкції.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржується позивачем в частині оподаткування податком на додану вартість операцій пов'язаних із ТОВ «Геката Інвест».

Так, перевіркою встановлено, що між ТОВ «Гарантія»(покупець) в особі директора Дмітрієва А.С. та ТОВ «Геката Інвест»(постачальник) в особі директора ОСОБА_2, з другого боку, був укладений договір на постачання вугільної продукції №01-06-08 від 01.06.2008р. За умовами зазначеного договору постачальник зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію.

На виконання умов укладеного договору №01-06-08 від 01.06.2008р. позивачем було отримано вугілля марки Т (0-100) на загальну суму 224882,32грн., у т.ч. ПДВ - 37480,38грн., що підтверджується актами приймання передачі відвантаженого вугілля від 20.07.2008р., від 31.07.2008р., залізничними квитанціями та податковими накладними №20/07-2 від 20.07.2008р., №31/07-3 від 31.07.2008р. На підставі заначених вище податкових накладних сума податку на додану вартість віднесена до складу податкового кредиту звітного податкового періоду липня 2008р. на загальну суму 37480,38грн.

Однак, в ході судового розгляду справи встановлено та ці обставини не заперечувалися сторонами, що 14.06.2008р. на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 продав належну йому на праві власності частку (100% статутного капіталу) у статутному капіталі ТОВ «Геката-Інвест». Того ж дня, 14.06.2008р., відповідно до рішення №1 загальних зборів засновників ТОВ «Геката-Інвест»новим директором ТОВ «Геката-Інвест»призначено ОСОБА_3, у зв'язку з чим в ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська 16.07.2008р. були зареєстровані відповідні зміни щодо засновника та директора підприємства.

Також, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 16.07.2008р., тобто на момент здійснення описаних вище операцій між позивачем та ТОВ «Геката-Інвест», громадянин ОСОБА_2, який підписував від імені ТОВ «Геката-Інвест»договір, акти приймання-передачі, податкові накладні та інші документи не займав посаду директора підприємства та не мав права підпису будь-яких документів від імені товариства.

Приписами ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»обумовлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже, на підтвердження здійснення операцій між ТОВ «Гарантія»та ТОВ «Геката Інвест»є надані позивачем податкові та видаткові накладні за липень 2008р., які підписані з боку постачальника не уповноваженою особою.

При цьому, в матеріалах справи відсутні документи, які б посвідчували отримання позивачем вугільної продукції від ТОВ «Геката-Інвест»за виключенням податкових накладних, які підписані не уповноваженою особою - ОСОБА_2, який на момент їхнього підписання не мав права підпису звітних, документів від ТОВ «Гарантія», що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Крім того, як встановлено в ході перевірки, ТОВ «Геката-Інвест» як під час подання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2008р., так і під час подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2008р. у додатках №5 до декларації та до уточнюючого розрахунку серед податкових зобов'язань вартості нарахованого ПДВ від поставок на користь такого контрагента як ТОВ «Гарантія»не було зазначено.

Між тим, відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Згідно з пунктами 2 і 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №165 (в редакції чинній на час правовідносин), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник ПДВ та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, і вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Так, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають продажу, а у разі пре товарів за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку;

- або дата відвантаження товарів.

Так, згідно із п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, оскільки відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, висновок податкового органу про неправомірність врахування позивачем у складі податкового кредиту податкових накладних, виписаних ТОВ «Геката-Інвест»є обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія» -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко

Суддя Н.Є. Маринчак