Ухвала суду № 24892996, 29.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2012 р. м. Київ К-12048/10-С

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп Одеса»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року

у справі №2-а-10190/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп Одеса» (надалі -ТОВ «МД Груп Одеса»)

до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси (надалі -ДПІ у Суворовському районі м.Одеси)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У вересні 2008р. позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Суворовському районі м.Одеси №0001002301/0 від 02.04.2008р., №0001002301/1 від 02.06.2008р., №0001002301/2 від 02.07.2008р., №0001002301/3 від 16.09.2008р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2008р., позов було задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси №0001002301/0 від 02.04.2008р., №0001002301/1 від 02.06.2008р., №0001002301/2 від 02.07.2008р., №0001002301/3 від 16.09.2008р.; судовий збір в сумі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2010р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове, яким у позові відмовлено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2008р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом на підставі направлення №231/23-60 від 26.03.2008р. було проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «МД Груп Одеса»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.01.2007р. по 31.12.2007р., про що складено акт №1902/23-60/34871676 від 26.03.2008р.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення позивачем ст.ст.12, 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»від 20.05.1993р. №56-93, внаслідок чого донараховано збір за право використання місцевої символіки в розмірі 31336,83грн.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення №0001002301/0 від 02.04.2008р., яким визначено зобов`язання по сплаті збору за право використання місцевої символіки на загальну суму 41192,04грн. у т.ч. 31336,83грн. основного платежу та штрафні (фінансові) санкції - 9855,21грн.

В порядку апеляційного узгодження визначеного зобов'язання, скарги позивача залишено без задоволення, а зобов'язання - без змін, про що прийнято податкові повідомлення-рішення №0001002301/1 від 02.06.2008р., №0001002301/2 від 02.07.2008р. та №0001002301/3 від 16.09.2008р.

Так, з матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності позивача є оптова торгівля чорними та кольоровими металами і з метою доведення до суспільства особливостей своєї роботи позивач використовує у своєму найменуванні назву міста «Одеса».

Відповідно до п.9 ч.2 ст.15 Закону України «Про систему оподаткування»до місцевих зборів (обов`язкових платежів) належить збір за право використання місцевої символіки. Частиною 3 ст.15 зазначеної норми права обумовлено, що місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому податки і збори (обов'язкові платежі), зазначені у п.2 ч.1 і п.п.2-4, 13 та 14 ч.2 цієї статті, є обов'язковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цих податків і зборів.

Статтею 12 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993р. №56-93 «Про місцеві податки і збори»(зі змінами та доповненнями) збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують символіку з комерційною метою. Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати з юридичних осіб - 0.1 відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки.

Рішенням Одеської міської ради від 15.10.2001р. №2425ХХІІІ, затверджено Положення про збір за право використання місцевої символіки, а саме визначено механізм справляння, порядок сплати збору та відповідальність і контроль за надходженням збору до бюджету м.Одеси.

Вказаним Положенням встановлений перелік символіки, за використання якої повинен сплачуватись збір, згідно якого назва міста «Одеса»включена до переліку символіки, за використання якої юридичними особами і громадянами у комерційних цілях нараховується збір у встановленому порядку.

Отже, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що використання позивачем місцевої символіки у комерційних цілях передбачає обов'язок сплати відповідного збору на підставі положень Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993р. №56-93.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп Одеса»-залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Карась

____ А.О. Рибченко

Суддя Н.Є. Маринчак