Ухвала суду № 24892991, 29.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2012 р. м. Київ К-18893/10-С

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 вересня 2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року

у справі №4/517

за позовом Приватного підприємства «Корпорація Мрій» (надалі -ПП «Корпорація Мрій»)

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (надалі -ДПІ у Шевченківському районі м. Києва)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва №0010282312/0 від 25.12.2007р.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 вересня 2008р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2010р., позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №0010282312/0 від 25.12.2007р.; судовий збір в сумі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань пов'язаних з нарахуванням та сплатою податку на додану вартість (надалі -ПДВ) по взаємовідносинах з ТОВ «ТД Трансбудсервіс», про що складено акт 13.12.2007р. № 4673/23-12/32596735.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення позивачем п.п.7.2.4, п.7.2 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 32363,00грн.

Зокрема, встановлено, що у перевіреному періоді позивач неправомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ, вказані у податкових накладних, отриманих від ТОВ «ТД Трансбудсервіс»за період з 27.07.2005р. по 21.102005р., оскільки рішенням Дарницького районного суду м. Києва по цивільній справі №2-2720/2006 від 22.08.2006р. визнано недійсним з моменту реєстрації статут та свідоцтво платника ПДВ - ТОВ «ТД Трансбудсервіс».

За наслідками перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення №0010282312/0 від 25.12.2007р., яким позивачеві визначено зобов`язання з ПДВ у розмірі 48544,50грн., в т.ч. 32363,00грн. - основного платежу та 16181,50грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Матеріали справи свідчать, що 19.07.2005р. між позивачем та ТОВ «ТД Трансбудсервіс»був укладений договір №99, предметом якого є надання ТОВ «ТД Трансбудсервіс»консультаційних послуг позивачеві.

Так, перевіркою встановлено, що у перевірений період (з 27.07.2005р. по 21.10.2005р.) позивачем до податкового кредиту віднесено ПДВ згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «ТД Трансбудсервіс»на суму 32362,05грн.

Стосовно оформлення вказаних податкових накладних перевіркою порушень виявлено не було, однак, посилаючись рішення Дарницького районного суду м. Києва по цивільній справі №2-2720/2006 від 22.08.2006р., податковий орган стверджував, про неправомірність врахування таких податкових накладних у податковому обліку підприємства.

Відповідно до положень п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, суди дійшли висновків, що визнання в судовому порядку недійсними з моменту державної реєстрації установчих документів та свідоцтва платника ПДВ ТОВ «ТД Трансбудсервіс»не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій (правочинів) недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність лише за наявності вини.

Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 вересня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Карась

____ А.О. Рибченко

Суддя Н.Є. Маринчак