Ухвала суду № 24892729, 05.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2012 року м. Київ К-60012/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2007 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року

у справі № А23/450

за позовом Дочірнього підприємства «Меликон-Дніпро» Товариства з обмеженою відповідальністю «Меликон-М»

до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року, позов Дочірнього підприємства «Меликон-Дніпро»Товариства з обмеженою відповідальністю «Меликон-М»(далі -позивач) до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (далі -відповідач) задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000492601/1 від 16 серпня 2007 року. В частині позовних вимог про визнання висновків акту перевірки № 34/23-1-13/31549679/495 від 06 квітня 2007 року такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, провадження в адміністративній справі закрито. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Меликон-Дніпро»ТОВ «Меликон-М»3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2007 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення у справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку ДП «Меликон-Дніпро» ТОВ «Меликон-М»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2003 року по 30 вересня 2006 року, за результатами якої складено акт № 34/23-1-13/31549679/495 від 06 квітня 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000492601/1 від 16 серпня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 27 001,00 грн. (18 834,00 грн. -основний платіж, 8 167,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 334/94-ВР) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу валових витрат у першому та другому кварталах 2006 року витрат в розмірі 75 336,00 грн., які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, судами встановлено, що в періоді, охопленому перевіркою, ДП «Меликон-Дніпро»ТОВ «Меликон-М» (принципал) укладались агентські договори, зокрема, з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (агент) № 1 від 03 січня 2006 року та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (агент) № 1 від 03 квітня 2006 року, відповідно до умов яких агенти зобов'язувались здійснювати посередництво при продажі та придбанні товарів.

Виконання вказаних угод, як встановлено судами попередніх інстанцій, підтверджується агентськими угодами, звітами до агентських угод про виконані роботи, квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону № 334/94-ВР передбачено, що господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 5.11 статті 5 Закону № 334/94-ВР установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Також, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм процесуального, права дійшли вірного висновку, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені під час проведення перевірки порушення податкового, валютного та іншого законодавства та не є актом індивідуальної дії в розумінні пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення ДП «Меликон-Дніпро»ТОВ «Меликон-М»з позовною заявою), у зв'язку з чим не може бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2007 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська відхилити, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.