Ухвала суду № 24892652, 17.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" травня 2012 р. м. Київ К-17448/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Авторадіатор»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2010 року

у справі №2а-10176/09/0570

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Авторадіатор»(надалі -ВАТ «Авторадіатор»)

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя (надалі -Жовтнева МДПІ м.Маріуполя)

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

встановив:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання визнання недійсним рішення Жовтневої МДПІ м.Маріуполя від 27.03.2008р. №0000132240 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2009р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2010р., у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та задовольнити позов повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.09.2007р., про що складено акт від 24.03.2008р. №710/23-2/00232093.

В ході перевірки, зокрема, встановлено порушення ВАТ «Авторадіатор»норми ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що призвело до ненадходження товару у встановлений законодавством термін від нерезидента ЗАТ «Киштимський мєдєелектролітний завод»(Росія) по контракту від 30.01.2006р. №244 у сумі 858900 російських рублів за період з 28.09.2006р. по 17.05.2007р.

За наслідками перевірки прийнято рішення від 27.03.2008р. №0000132240, яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 111582,46грн.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 30.01.2006р. між ЗАТ «Киштимський мєдєелектролітний завод»(м. Киштим, Росія) та ВАТ «Авторадіатор»(м, Маріуполь) був укладений контракт №244, відповідно до умов якого ЗАТ «Киштимський медєелектролітний завод»прийняло на себе зобов'язання продати стрічку радіаторну мідну електролітну, яка відповідає ТУ-1844-004-05774969-98, а ВАТ «Авторадіатор»- прийняти та оплатити зазначений товар.

Платіжними дорученнями: від 27.03.2006р. №152 на суму 2000000 російських рублів та від 28.03. 2006р. №153 на суму 100000 російських рублів позивачем було перераховано нерезиденту 2100000 російських рублів. Отже, граничним терміном надходження товару за вказаним контрактом є 25.06.2006р. та 26.06.2006р. Між тим, ЗАТ «Киштимський медєелектролітний завод»поставку товару за вищевказаним договором не здійснив.

В подальшому, 23.06.2006р. позивачем на адресу ЗАТ «Киштимський мєдєелектролітний завод»була направлена заява про припинення зобов'язання за договором від 30.01.2006р. №244 в сумі 1241100 російських рублів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, згідно якого зобов'язання нерезидента з повернення передплати в сумі 858900 російських рублів за договором від 30.01.2006р. №244 залишається в силі, та підлягає виконанню у строк до 25.06.2006р.

Листом від 31.07.2006р. позивачем надано згоду на залік передплати за договором від 30.01.2006р. №244 в сумі 858900 російських рублів в рахунок виконання рішення, арбітражного суду Донецької області від 11.10.1999р. по справі №6/172, в той же час позивач 27.09.2007р. звернувся з позовною заявою до арбітражного суду Челябінської області (Росія).

Ухвалою арбітражного суду Челябінської області від 19.06.2007р. по справі №А76-29116/2006-9-752/216 затверджена мирова угода від 17.05.2007р., яка укладена між ВАТ «Авторадіатор»та ЗАТ «Киштимський мєдєелектролітний завод»по спору, предметом якого було стягнення заборгованості з ЗАТ «Киштимський медєелектролітний завод»в сумі 858900 російських рублів за договором від 30.01.2006р. №244. Вказаною ухвалою суду провадження у справі №А76-29116/2006-9-752/216 було припинено у зв'язку із укладенням мирової угоди.

Відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції чинній на момент спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами термінів, передбачених ст.ст. 1 та 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Частина 2 даної статті передбачає, що у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені ст.ст. 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені ст.ст. 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

Судами встановлено, що індивідуальна ліцензія Національного банку України на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією у позивача була відсутня.

Отже, оцінюючи обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, судова колегія касаційної інстанції погоджується щодо правомірності нарахування позивачеві пені на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»за період з 28.09.2006р. - дня звернення позивача до Арбітражного суду Челябінської області по 17.05.2007р. - дня укладення мирової угоди, згідно якої дебіторська заборгованість нерезидента в сумі 858900 російських рублів вважається погашеною 17.05.2007р. і не підлягає подальшому декларуванню, як валютні цінності, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Авторадіатор» -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко

Суддя Н.Є. Маринчак