Рішення № 24882579, 18.06.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2012 р. Справа № 21/061-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропортал», Запорізька обл., м. Запоріжжя

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність», Київська обл., смт. Рокитне

про стягнення 20 978,13 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 30.05.2012р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.05.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропортал»(далі-ТОВ «Агропортал»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність»(далі-СТОВ «Співдружність»/відповідач) про стягнення 20 978,13 грн., з яких: 20 196,00 грн. заборгованості за договором №21/02/12 від 21.02.2012р., 602,02 грн. пені, 119,52 грн. 3% річних та 60,59 грн. інфляційних втрат.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.05.2011р. порушено провадження у справі №21/061-12 та призначено справу до розгляду на 05.06.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2012р. розгляд даної справи відкладено на 18.06.2012р.

В судові засідання 05.06.2012р. та 18.06.2012р. представник відповідача не з'явився, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

21.02.2012р. між ТОВ «Агропортал»(далі-перевізник) та СТОВ «Співдружність»(далі-замовник) укладено договір перевезення автотранспортом №21/02/12 (далі-Договір), відповідно до якого перевізник зобов'язався перевозити наданий замовником вантаж в пункт призначення та передати його особі, яка має права на отримання вантажу (вантажоодержувачу), а замовник зобов'язався сплатити вартість перевезення вантажу, згідно умов даного договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р. (п. 7.1 Договору).

Додатковою угодою від 21.02.2012р. до Договору сторонами було погоджено вартість послуг перевезення, а саме 200,00 грн. за перевезення 1 тони вантажу.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині надання транспортних послуг виконав належним чином.

Так, 22.02.2012р. сторонами був підписаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №9 за Договором, відповідно до якого вартість наданих позивачем послуг з перевезення вантажу становить 20 196,00 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем (перевізником) умов Договору.

З метою оплати вартості наданих послуг, 22.02.2012р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №75 на суму 20 196,00 грн. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 20 196,00 грн. заборгованості.

Факт несплати відповідачем вартості наданих послуг з перевезення вантажу за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ПАТ «Актабанк»№508/12 від 05.06.2012р.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 20 196,00 грн. заборгованості по оплаті вартості наданих транспортних послуг за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №9 від 22.02.2012р. згідно Договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей ст. 175, 173, 307 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до статей 903, 530 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 4.2, 4.3 Договору передбачено, що підставою для поточних розрахунків являється виставлений перевізником рахунок за авто послуги.

Остаточні розрахунки між перевізником та замовником здійснюються у грошовій формі протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання замовником рахунку на оплату наданих перевізником авто послуг.

З огляду наведеного, надання позивачем послуг з перевезення вантажу за Договором та виставлення спірного рахунку на оплату наданих послуг породжує у відповідача обов'язок по оплаті вартості наданих послуг у повному обсязі у строки, передбачені умовами Договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач не оплатив вартість наданих послуг, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 20 196,00 грн. заборгованості по оплаті вартості наданих транспортних послуг за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №9 від 22.02.2012р. згідно Договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині своєчасної оплати вартості наданих транспортних послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача 602,02 грн. пені, 119,52 грн. 3% річних та 60,59 грн. інфляційних втрат, нарахованих з 01.03.2012р. по 22.03.2012р. на 20 196,00 грн. заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписами статей 612, 530 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 4.2, 4.3 Договору передбачено, що підставою для поточних розрахунків являється виставлений перевізником рахунок за авто послуги.

Остаточні розрахунки між перевізником та замовником здійснюються у грошовій формі протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання замовником рахунку на оплату наданих перевізником авто послуг.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Натомість, оскільки в порушення вимог вищезазначених норм Закону, позивачем не надано суду доказів, зі місту яких можливо встановити дату (число, місяць, рік) отримання відповідачем рахунку на оплату №75 від 22.02.2012р. на суму 20 196,00 грн., що унеможливлює встановлення судом періоду, з якого відповідач вважається таким, що прострочив у розумінні ст. 612 ЦК України, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 602,02 грн. пені, 119,52 грн. 3% річних та 60,59 грн. інфляційних втрат, нарахованих на 20 196,00 грн. заборгованості, не відповідає вимогам статей 530, 612, 625 ЦК України, ст. 230 ГК України, а тому задоволенню не підлягає.

Послання ж позивача на фактичне отримання відповідачем спірного рахунку у день його виставлення (22.02.2012р.) судом не приймаються з огляду на недоведення позивачем зазначених посилань належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 34, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 612, 625, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230, 307 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність»(09600, Київська обл., смт. Рокитне, вул. Поповича, 41, корп. А, ідентифікаційний код 24886652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропортал»(69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 26А, кім. 32, ідентифікаційний код 37359610) 20 196 (двадцять тисяч сто дев'яносто шість) грн. 00 коп. заборгованості та 1 549 (одну тисячу п'ятсот сорок дев'ять) грн. 49 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 18.06.2012р.

Суддя В.А. Ярема