Ухвала суду № 24882531, 15.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-54/5764-2012 15.06.12

за позовом підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна" що повністю належить Корпорації "ЛГ Електронікс Інк.", м. Київ

до Державної служби інтелектуальної власності України, м. Київ

третя особа об'єднання підприємств "Український музичний альянс"

про визнання недійсним рішення департаменту інтелектуальної власності

Суддя Шкурдова Л.М.

при секретарі судового засідання Багнюку І.І.

представники:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 23.04.2012 р.), ОСОБА_2 (дов. від 23.04.2012 р.), ОСОБА_3 (дов. від 23.04.2012 р.);

від відповідача: ОСОБА_4 (дов. № 3-8/7518 від 13.10.2011 р.);

від третьої особи: ОСОБА_5 (дов. від 01.11.2011 р.);

Підприємство з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна" що повністю належить Корпорації "ЛГ Електронікс Інк." (далі-позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України (далі-відповідач), третя особа об'єднання підприємств "Український музичний альянс", про визнання недійсним рішення про визначення третьої особи уповноваженою організацією, яка здійснюватиме збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, на підставі якого третій особі видано свідоцтво від 20.12.2007 р. № 2/У; зобов'язання виключити третю особу з реєстру уповноважених організацій колективного управління.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особи надав суду пояснення по суті позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив.

Позивачем заявлений позов про визнання недійсним рішення про визначення третьої особи уповноваженою організацією, яка здійснюватиме збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, на підставі якого третій особі видано свідоцтво від 20.12.2007 р. № 2/У; зобов'язання виключити третю особу з реєстру уповноважених організацій колективного управління.

Як вбачається зі змісту позовної заяви в основі спірних правовідносин в даній справі лежать публічні відносини щодо визначення Державним департаментом інтелектуальної власності (уповноваженим державою суб'єктом владних повноважень) організацій колективного управління організаціями, уповноваженими на здійснення збирання і розподілу між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності можуть звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.

Нормами ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах. Адміністративний суд - суд загальної юрисдикції, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам .

Системний аналіз зазначених норм свідчить, що спори із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження їх актів вирішують адміністративні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а не господарські суди.

Твердження позивача про те, що спірне Рішення не зобов'язує позивача сплачувати відрахування, передбачені ст.42 Закону України «Про авторське право і суміжні права», саме у визначену відповідачем уповноважену організацію є невірним.

У п. 17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011р. визначено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність.

На твердження позивача про те, що порушений інтерес є майновим, а тому даний спір відноситься до категорії приватноправових, то слід зазначити наступне:

Відповідно до п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 року поняття «охоронюваний законом інтерес», як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

В свою чергу, визначений позивачем інтерес є майновим, то його слід розуміти як прагнення до користування матеріальним благом. Розміри відрахувань, які передбачені ст. 42 Закону України «Про авторське право і суміжні права», є встановленими Постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 та не залежать від того, яка організація колективного управління отримала повноваження від відповідача на їх збір. Тобто, у даному випадку спірне рішення відповідача про визначення саме ОП «Український музичний альянс»уповноваженою організацією, не може ані збільшувати, ані зменшувати розмір тих відрахувань, що мають сплачуватись позивачем, а тому характер інтересу, про порушення якого наголошує позивач, не є майновим.

При цьому суд враховує, що даний спір не є спором про право (так як позивач не відноситься до організацій колективного управління та не претендує на одержання статусу уповноваженої організації), а пов'язаний із безпосереднім здійсненням відповідачем владних управлінських функцій. Крім того, надані оспорюваним рішенням повноваження Об'єднанню підприємств "Український музичний альянс" безпосередньо кореспондуються із обов'язком виробників, імпортерів обладнання і матеріальних носіїв із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах (до яких, згідно позовної заяви, відноситься позивач), щодо сплати відрахувань (відсотків) на користь уповноваженої організації.

Відповідач по відношенню до позивача не міг здійснювати організаційно - господарські повноваження та з приводу прийняття такого рішення не був наділений господарською компетенцією, а відтак, відносини між позивачем та відповідачем, що склались з визначенням третьої особи уповноваженою організацією, не є відносинами у сфері господарювання.

Враховуючи наведене даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1ст. 80 ГПК України.

Судовий збір, з огляду на приписи п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», господарський суд

УХВАЛИВ :

Провадження у справі № 5011-54/5764-2012 припинити.

Повернути підприємству з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна" що повністю належить Корпорації "ЛГ Електронікс Інк." (01004, м. Київ, вул. Басейна, 4-а, код 25661530) з Державного бюджету України 1073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 00 коп.) судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 14048 від 27 квітня 2012 року.

Суддя Л.М. Шкурдова