Рішення № 24882424, 13.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/6756-2012 13.06.12

За позовомКомунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Хорст»простягнення 6 430,11 грн.Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Калинчук В.В,від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(надалі -«Підприємство») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорст»(надалі - «Товариство») про стягнення 6 430,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує умови договору оренди житлового приміщення №5028 від 12.04.2011 р., в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 6 044,69 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 385,42 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.06.2012 р.

В судове засідання 13.06.2012 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 13.06.2012 р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду та повідомленням про вручення поштового відправлення №19777131 та №19777123 від 30.05.2012 р., які отримані уповноваженими представниками 01.06.2012 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які містяться на веб-сайті Єдиного державного реєстру http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр», доступ до якої впроваджено відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 2009/5 від 19.08.2011 р., та вказано в позові.

Також, судом додатково було відправлено ухвалу суду на адресу відповідача: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 22, що вказана позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2011 р. між Підприємством (орендодавець) та Товариством (орендар) було укладено договір оренди житлового приміщення №5028 (надалі -«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар, на визначений у п. 5.1 строк, приймає в орендне користування кімнати №№ 201, 217, 412, 513, 517 у будинку №20 на вул. Гарматній (далі -«Приміщення»), з характеристикою, викладеною у п.1.2, оплатою, визначеною у розділі 2.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що житлова площа -89,80 кв.м., загальна площа -103,27 кв.м.

Згідно п. 2.1 Договору за користування приміщенням орендар щомісячно сплачує орендодавцю платежі згідно з умовами цього Договору.

За змістом п. 2.2 Договору на підставі рішення Київради №18/75 від 28.09.2006 р. встановлюється плата за оренду приміщення, яку сплачує орендар у сумі 11,00 грн. за 1 кв.м. загальної площі, що складає 1 135, 97 грн. на місяць.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця (без виставлення орендарем орендодавцю рахунків-фактур на оплату орендних платежів), зазначений у розділі «Юридичні адреси та банківські реквізити сторін», або на рахунок повідомлений орендарю орендодавцем у порядку визначеному п. 7.1 Договору.

Згідно п. 2.5 Договору орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю, починаючи з моменту писання сторонами цього договору.

Відповідно до ст. 2.6 Договору орендні платежі сплачуються орендарем по день фактичної передачі орендодавцю приміщення за актом прийому-передачі.

Пунктом 3.2.5 Договору встановлено, що після закінчення строку дії Договору, або у разі його розірвання у порядку п. 5.5 Договору, звільнити приміщення та повернути його орендодавцю за актом приймання-передачі. Обов'язок складання акту приймання-передачі приміщення при поверненні орендодавцю покладається на орендаря. Акт приймання-передачі приміщення підписується представниками сторін та скріплюється їх печатками.

У іншому разі, після звільнення орендарем приміщення, орендодавець має право в односторонньому порядку скласти акт про звільнення приміщення. Сторони визнають, що складений орендодавцем в односторонньому порядку акт про звільнення приміщення підтверджує встановлений у ньому факт звільнення житлового приміщення для сторін цього Договору та третіх осіб.

Відповідно до п. 6.3 Договору за несвоєчасне внесення орендних платежів, орендар сплачує орендодавцю пеню із розрахунку 1% від несплаченої суми за кожен прострочений день. А за прострочення оплати орендних платежів понад дев'яносто календарних днів, орендар додатково сплачує орендодавцю штраф, що встановлюється у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми орендної плати за користування приміщенням.

На виконання умов Договору 12.04.2011 р. позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове користування кімнати №№ 201, 217, 412, 513, 517 у будинку на вул. Гарматній 20, що підтверджується актом приймання-передачі житлового, а 01.09.2011 р., 01.11.2011 р., 01.12.2011 р. відповідач звільнив орендовані приміщення, що підтверджується актами про звільнення житлових приміщень.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів з 12.04.2011 р. по 30.11.2011 р., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 6 044,69 грн.

Договір є договором найму (оренди), а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (актом прийому-передачі житлового приміщення та актами звільнення житлового приміщення) підтверджується факт передачі житлового приміщення в оренду, його повернення відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті орендних платежів з 12.04.2011 р. по 30.11.2011 р. у розмірі 6 044,69 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 3 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.2.3 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за Договором на момент подачі позову настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 6 044,69 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 6 044,69 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 385,42 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у визначений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Згідно п. 6.3 Договору за несвоєчасне внесення орендних платежів, орендар сплачує орендодавцю пеню із розрахунку 1% від несплаченої суми за кожен прострочений день. А за прострочення оплати орендних платежів понад дев'яносто календарних днів, орендар додатково сплачує орендодавцю штраф, що встановлюється у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми орендної плати за користування приміщенням.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, нарахованої у загальний період з 11.04.2011 р. по 11.12.2011 р. на суму, яка підлягає сплаті по кожному платежу окремо, за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів з 12.04.2011 р. по 30.11.2011 р., проте суд здійснює перерахунок пені, виходячи з наступного.

По-перше, як вбачається з акту прийому-передачі житлового приміщення, орендодавець передав в користування кімнати 12.04.2011 р., а з урахуванням положень п. 2.3 Договору, правомірним є нарахування пені з 14.04.2011 р за прострочення орендної плати за квітень 2011 року

По-друге, перерахунок пені за прострочення внесення орендної плати нарахованої за липень та вересень 2011 р. здійснюється судом відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України з 12.07.2011 р. та 13.09.2011 р. оскільки, 10-те число припадає на вихідний день.

За перерахунком суду з огляду на викладене розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання, складає 383,81 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені у розмірі 1,64 грн. необхідно відмовити з наведених підстав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Підприємчтва заборгованість у розмірі 6 044,69 грн. та пені у розмірі 383,81 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорст»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А; ідентифікаційний код 22924957) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34; ідентифікаційний код 31454734) заборгованість у розмірі 6 044 (шість тисяч сорок чотири) грн. 69 коп., пеню у розмірі 383 (триста вісімдесят три) грн. 81 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 10 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення -18.06.2012 р.

Суддя Р.В. Бойко