Постанова № 24869270, 18.06.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2012 року Справа № 2а-2373/12/1070

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Кравчук О.В.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю)

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ТД-Лотус» Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД-Лотус»(далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби від 7 травня 2012 року № 000142/1502/1244.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до пункту 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення»розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, тому податковим органом неправомірно застосовано до позивача штрафні санкції у сумі 1488,17 грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання, яке вчинене позивачем у травні 2011 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 7 червня 2012 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 18 червня 2012 року.

18 червня 2012 року у судове засідання прибув представник позивача, відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ураховуючи, що представник відповідача не прибув у судове засідання без поважних причин суд ухвалив здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД-Лотус»зареєстроване Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 16 лютого 2005 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 396446 (а.с. 11).

На податковому обліку ТОВ «ТД-Лотус»перебуває в Державній податковій інспекції в Обухівському районі Київської області.

Відповідно до матеріалів справи, 7 травня 2012 року посадовою особою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області на підставі пунктів 1, 3 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання платника податку на додану вартість ТОВ «ТД-Лотус». Результати перевірки оформлено актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість № 1016/1502/33223065/137 (а.с. 7-8).

У ході перевірки встановлено, що ТОВ «ТД-Лотус», в порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, несвоєчасно сплачено податок на додану вартість. Позивач був зобов'язаний сплатити узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість до 2 травня 2011 року, а фактично провів оплату 15 травня 2011 року (кількість днів затримки становить 12 днів).

На підставі висновків акту перевірки, 7 травня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000142/1502/1244, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у сумі 1488,17 грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У період подання позивачем декларації з податку на додану вартість та прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 000142/1502/1244., спірні правовідносини регулювалися Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, який набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Порядок подання податкової декларації з податку на додану вартість та строки розрахунків з бюджетом визначені статтею 203 Податкового кодексу України.

Згідно із пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу України).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (стаття 126 Податкового кодексу України).

У той самий час, пунктом 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення»розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

З вказаної норми вбачається, що її метою є створення більш сприятливих умов для поступової адаптації платників податків до основних положень оновленого податкового законодавства та формування практичних навичок здійснення підприємницької діяльності з урахуванням зміни умов оподаткування, встановлених Податковим кодексом України. Тому законодавцем визначено, що за період з 1 січня по 30 червня 2011 року штрафні санкції за порушення платниками податків податкового законодавства не можуть перевищувати одну гривню за кожне таке порушення, а відтак даною нормою встановлений сприятливий (адаптаційний) режим відповідальності платника податків у чітко визначений період.

Відповідно до пункту 3.1 Податкового кодексу України, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України; чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відтак, під терміном «податкове законодавство»слід розуміти сукупність норм, що регулюють суспільні відносини у сфері справляння податків та обов'язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів, встановлюючи при цьому права, обов'язки та відповідальність сторін, зокрема, як і в даному випадку, відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки і збори, податкових декларацій.

Відповідальність за порушення податкового законодавства визначено главою 11 розділу II Податкового кодексу України, яка містить загальні статті, що визначають поняття податкового правопорушення, перелік санкцій та правил їх застосування. Статті 117-127 Податкового кодексу України містять склади конкретних податкових правопорушень та санкції за їх вчинення.

З наведеного слідує, що положення Податкового кодексу України, якими визначено строки сплати узгодженого податкового зобов'язання є частиною податкового законодавства. Отже порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання є порушенням податкового законодавства, тому відповідальність за його вчинення повинна застосовуватись з урахуванням вимог пункту 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення»розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області спірним податковим повідомленням-рішенням застосовано до позивача штрафні санкції у сумі 1488,17 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яке мало місце у травні 2011 року.

Враховуючи той факт, що позивачем вчинено порушення податкового законодавства у період з 1 січня по 30 червня 2011 року, а саме у травні 2011 року, штрафні санкції до порушника повинні застосовуватись у розмірі не більше однієї гривні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно застосовано до ТОВ «ТД-Лотус»штрафну санкцію у сумі 1488,17 грн., тому податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби від 7 травня 2012 року № 000142/1502/1244 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що органом державної податкової служби не доведено правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ТОВ «ТД-Лотус»підлягає задоволенню.

У судовому засіданні представник позивача просив стягнути на користь ТОВ «ТД-Лотус»судовий збір у сумі 14,88 грн.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби від 7 травня 2012 року № 000142/1502/1244.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД-Лотус» судовий збір із Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби у сумі 14 (чотирнадцять) гривень 88 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 23 червня 2012 року.