Постанова № 24869289, 19.06.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2012 року 2а-2298/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до Білоцерківської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»про звернення стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби (далі -позивач, Податковий орган) з позовом до Білоцерківської міської ради (далі -відповідач, Рада) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал» (далі -третя особа, Підприємство) про звернення стягнення податкового боргу в розмірі 723 402,00 грн., який виник у комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»перед Державним бюджетом України.

Позовні вимоги Податкового органу обгрунтовані тим, що на даний час у третьої особи існує узгоджений податковий борг в сумі 723 402,00 грн., який платником податку самостійно не погашено. Оскільки відповідач є органом місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить майно Підприємства, то позивач на підставі пункту 96.3 статті 96 Податкового кодексу України просить звернути стягнення податкового боргу третьої особи на кошти Ради.

Доводячи правомірність позовних вимог, позивач посилається, зокрема, на лист-відповідь Ради від 06.04.2012 №1346/1-9, яким Податковому органу відмовлено у прийнятті рішення щодо продажу майна Підприємства з метою погашення податкового боргу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, у задоволенні позову просив суд відмовити у зв'язку з наступним.

Лист позивача від 28.02.2012 № 1648/9/24-036, спрямований на адресу відповідача, не обґрунтовує позовні вимоги позивача, оскільки зазначений лист надісланий ще до виникнення податкового боргу Підприємства у сумі 639 387,00 грн. і не охоплює податковий борг у зазначеній сумі. Цей податковий борг, згідно зі ст.ст. 202, 203 Податкового кодексу України, виник у Підприємства на підставі несвоєчасної сплати податкового зобов'язання, самостійно визначеного Підприємством у декларації від 19.03.2012, тобто, дата виникнення даного податкового боргу починається з 31.03.2012 - вже після звернення позивача до відповідача із зазначеним листом. Крім того, у листі позивача від 28.02.2012 № 1648/9/24-036 йдеться про розгляд відповідачем питання щодо продажу частини належного Підприємству майна з метою погашення податкового боргу. Проте, позивач наполягає на розгляді питання саме про продаж частини майна, як об'єкта комунальної власності територіальної громади м. Біла Церква, після його звільнення з податкової застави (з посиланням на лист Підприємства від 22.02.2012 № 1-03/05-266, в якому міститься застереження про звільнення майна з податкової застави), а не про продаж майна у порядку реалізації податкової застави згідно зі ст. 95 Податкового кодексу України. Однак, зважаючи на те, що майно Підприємства перебуває у податковій заставі, що підтверджується самим позивачем, і позивач не надавав ні Підприємству, ні відповідачу дозволу на продаж об'єкта податкової застави, а також зважаючи на пріоритетність податкової застави, встановлену ст. 90 Податкового кодексу України - відповідач не має підстав приймати рішення щодо відчуження майна Підприємства до тих пір, поки воно не буде виведено з податкової застави або позивачем не буде надано дозвіл на відчуження його, як складової частини податкової застави.

Також, у своїх доводах Рада і третя особа зазначають, що майно Підприємства внесено у податкову заставу на підставах і у порядку, передбаченому чинним законодавством, і даний процес не потребує спеціального оформлення та прийняття рішення відповідачем. Порядок продажу майна, внесеного у податкову заставу, з метою погашення заборгованості перед бюджетом визначений положеннями Податкового кодексу України і не потребує спеціального дозволу відповідача.

На сьогоднішній день майно Підприємства, що перебуває у податковій заставі, не продавалося, позивачем не вживалися передбачені Податковим кодексом України заходи щодо продажу майна Підприємства, яке перебуває у податковій заставі, у зв'язку з чим застосування позивачем статті 96 Податкового кодексу України є необгрунтованим і безпідставно покладено в основу адміністративного позову у даній справі.

Заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, розглянувши наявні матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Як юридична особа Білоцерківська міська рада зареєстрована виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 04.02.2002. Як платник податків та інших обов'язкових зборів, Рада взята на облік в органах державної податкової служби України 26.06.2003 за № 103. Станом на день подання позову відповідач перебував на податковому обліку в Білоцерківській ОДПІ.

Як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа КП БМР «Білоцерківводоканал»зареєстроване виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 29.12.2007. 23.06.2010 замінено свідоцтво про державну реєстрацію з причин втрати свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, про що у журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис за № 1 353 108 0012 003802. Як платник податків та інших обов'язкових зборів, Підприємство взяте на облік Білоцерківською ОДПІ 08.01.2008 за № 2.

Згідно з довідкою Податкового органу №1643/10/19-036 від 17.04.2012 Підприємство має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 9 264 621,44 грн.: податковий борг, щодо якого до суду подано позови про стягнення - 8 541 219,44 грн.; податковий борг з податку на додану вартість, стосовно якого подано даний адміністративний позов - 723 402,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що податковий борг третьої особи в розмірі 723 402,00 грн. виник на ступним чином.

На виконання вимог ПК України Підприємством до Податкового органу подано податкову декларацію з ПДВ від 19.03.2012 № 9012922729 (за лютий 2012 року) на суму 639 387,00 грн. Однак у строки, визначені ПК України, третя особа самостійно визначені зобов'язання зі сплати ПДВ не виконала.

Працівниками відділу адміністрування ПДВ позивача складено акт перевірки від 25.01.2012 за МІ98/15-3/35615226/20 щодо своєчасності сплати податку на додану вартість, згідно з яким встановлено порушення вимог п. 200.2 ст. 200 та п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України. На підставі вказаного акту, заступником начальника Білоцерківської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України від 01.02.2012 №146/15-3/26, на загальну суму 38 193,40 грн.

Також, працівниками відділу адміністрування ПДВ Білоцерківської ОДПІ складено акт перевірки від 25.01.2012 за №201/15-3/35615226/21 щодо своєчасності сплати податку на додану вартість. На підставі цього акту, Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України від 01.02.2012 №147/15-3/28, на загальну суму 45 821,60 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем Підприємству надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення, першу податкову вимогу № 1/46 від 22.01.2008 на загальну суму податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями 1 793 285,72 грн. Оскільки вищевказана податкова вимога залишилась без задоволення, Білоцерківською ОДПІ виставлено третій особі другу податкову вимогу № 2/127 від 26.02.2008 на загальну суму податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями 1 828 314,46 грн. Вищезазначені податкові вимоги були надіслані поштою, про що свідчать відмітки на корінцях поштових повідомлень.

Як вбачається із статутних та реєстраційних документів третя особа є комунальним підприємством, засновником, органом управління та розпорядником майна якого є Білоцерківська міська рада.

З метою погашення існуючого податкового боргу третьої особи, на виконання вимог статей 95, 96 ПК України Податковий орган неодноразово звертався до відповідача з пропозицією вжити дієвих заходів щодо погашення існуючого податкового боргу Підприємства. Так, 14.12.2011 позивачем до Ради направлено лист №15529/9/24-036 щодо включення при розробці проекту бюджету м. Біла Церква на 2012 рік до видаткової частини коштів для забезпечення проведення розрахунків третьої особи з бюджетом, в обсягах відповідно до заборгованості Підприємства.

Листом від 28.12.2011 Білоцерківська міська рада повідомила про внесення пропозиції до проекту бюджету міста на 2012 рік щодо включення до видаткової частини витрат на поповнення статутного фонду Підприємства.

На запит позивача від 12.01.2012 №307/9/24-0 міське фінансове управління Білоцерківської міської ради повідомило, що відповідно до додатку №5 рішення Білоцерківської міської ради від 28.12.11 №408-17-VI «Про бюджет м. Біла Церква на 2012 рік»передбачені внески до статутного фонду Підприємства в сумі 1,0 млн. грн. на поповнення обіговими коштами без визначення напрямків їх використання.

27.01.2012 позивачем до Ради направлено лист №811/9/24-10 щодо повідомлення про можливі терміни та обсяги виділення коштів з місцевого бюджету.

Листом від 15.02.2012 №1-9-518 відповідач повідомив про вжиті заходи по зверненню до законодавчих органів влади щодо сприяння у вирішенні питання надання субвенцій з Державного бюджету України на покриття різниці в тарифах з послуг водопостачання та водовідведення для населення, про терміни та обсяги виділення коштів з місцевого бюджету в листі не повідомлено.

У зв'язку з наявністю податкового боргу у податковій заставі перебуває наступне майно третьої особи: триповерхова будівля АБК по вул. Чуйкова. 2; приміщення будівлі АБК по вул. Сухоярська, 14, що не заперечується сторонами у справі та третьою особою. На підтвердження перебування в податковій заставі майна Підприємства представником позивача також надано копію акту доопису активів, на які поширюється право податкової застави від 31.07.2009 №125.

З матеріалів справи, також, вбачається, що на адресу Податкового органу надійшов лист третьої особи №1-03/05-266 від 22.02.2012, в якому зазначено, що у разі здійснення Підприємством комплексу заходів із вивільнення будівель і споруд, розташованих по вул. Чуйкова, буд. 2, реалізації вищевказаного комплексу споруд на аукціоні та направлення коштів від реалізації на погашення податкового боргу є можливість погашення податкового боргу у повному обсязі.

Згідно із ст. 4 Статуту Підприємства, затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 25.03.2010 №1338, майно Підприємства перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Біла Церква і закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Органом управління майном є засновник - Білоцерківська міська рада. Будь-які дії щодо майна підприємства здійснюється відповідно до рішень засновника.

Враховуючи вищевикладене позивач звернувся до Ради, як до органу управління майном Підприємства (лист від 28.02.12 №1648/9/24-036), з проханням розглянути питання щодо прийняття рішення про продаж будівель і споруд, розташованих по вул. Чуйкова, буд. 2 та іншого майна, вказаного в листі підприємства, з метою направлення коштів, отриманих від продажу майна, на погашення податкового боргу третьої особи.

Листом від 06.04.2012 №1346/1-9 Рада повідомила, що відповідачем прийнято рішення «Про пропозицію передачі цілісного майнового комплексу КП БМР «Білоцерківводоканал»в концесію», у зв'язку з чим питання щодо прийняття рішення про продаж будівель і споруд, розташованих по вул. Чуйкова, 2 з метою направлення коштів, отриманих від продажу майна, на погашення боргу Підприємства на даний час є неможливим.

Крім викладено, позивачем суду надано копію рішення Білоцерківської міської ради від 28.12.2011 №462-17-VI «Про затвердження об'єктів, які перебувають на балансі КП БМР «Білоцерківводоканал» та не передаються в концесію», з якого вбачається, що будівлі і споруди, розташовані по вул. Чуйкова, 2, не передаються в концесію.

Зважаючи на викладене, Податковий орган звернувся з даним позовом до суду з метою звернення стягнення податкового боргу з відповідача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу третьої особи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України у разі, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно з пунктом 96.3 статті 96 Податкового кодексу України відповідь щодо прийняття рішення з розгляду вказаного подання відповідач повинен був надіслати органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Оскільки на лист позивача від 28.02.12 №1648/9/24-036 відповідач надав відповідь про відмову у задоволенні вимог Податкового органу, то останній вважає, що податковий борг Підприємства може бути стягнено в судовому порядку із органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що Податковий орган звернувся з даним адміністративним позовом необгрунтовано та не в порядку, передбаченому чинним законодавством, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що нерухоме майно третьої особи перебуває у податковій заставі з 2009 року.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Для цього, згідно з пункту 95.3 статті 95 ПК України, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Жодних доказів того, що Податковий орган вживав зазначені вище заходи для погашення податкового боргу Підприємства шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, суду не надано.

В той же час, суд звертає увагу, що обов'язок Податкового органу на звернення до органу місцевого самоврядування з поданням в порядку статті 96 ПК України виникне лише за умов здійснення продажу внесеного у податкову заставу майна комунального підприємства і недостатності суми коштів, отриманої від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, для погашення його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Таким чином, суд зазначає, що лист позивача від 28.02.12 №1648/9/24-036 та інші листи, надіслані Податковим органом на адресу Ради щодо погашення податкового боргу третьої особи, не можуть бути розцінені, як подання в межах пункту 96.1 статті 96 ПК України.

Враховуючи викладене, на даний час у Податкового органу відсутній обов'язок звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти Ради, в управлінні якої перебуває майно Підприємства, оскільки відсутні необхідні умови для такого звернення.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що на час розгляду справи по суті доказів наявності правових підстав для звернення Податковим органом до суду з даним позовом про звернення стягнення податкового боргу Підприємства на кошти Ради не надано, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та звернення стягнення з відповідача коштів у сумі 723 402,00 грн.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 23 червня 2012 р.