Ухвала суду № 24867777, 21.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2012 року м. Київ К-35929/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Пилипчук Н.Г. Шипуліна Т.М.,розглянувши у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010 р.

у справі №2-а-1914/2008

за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва

до ОСОБА_4

та Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопік-Юг»,

за участю - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5,

про визнання недійсними установчих, бухгалтерських та податкових документів, скасування реєстрації платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва (далі -позивач) звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопік-Юг»(далі -відповідачі) про визнання недійсними установчих, бухгалтерських та податкових документів, скасування реєстрації платника податків.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 04.04.2008 р. позов задоволено, визнано недійсними установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопік-Юг»з дати реєстрації, а саме -з 26.11.2005 р., визнано недійсною реєстрацію підприємства як платника податку на додану вартість з 29.11.2005 р., визнано недійсними всі первинні бухгалтерські та податкові документи підприємства з дати їх видачі.

До суду першої інстанції надійшла заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про перегляд вказаної постанови від 04.04.2008 р. за нововиявленими обставинами, яка обґрунтована тим, що вказане рішення порушує права названої особи.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.11.2009 р. заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 04.04.2008 р. було залишено без задоволення.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010 р. рішення суду першої інстанції від 04.04.2008 р. та від 06.11.2009 р. скасовано, провадження у справі закрито.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 надав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції -без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Товариство з обмежено відповідальністю «Технопік-Юг»було зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності реєстраційно-ліцензійною палатою виконавчого комітету Миколаївської міської ради 26.11.2005 р., про що зроблено відповідний запис у журналі обліку реєстраційних справ №15221020000005428. Юридична адреса підприємства: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України №33896600.

Підприємство було взято на облік як платник податків Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва.

Відповідно до статуту підприємства його засновником є ОСОБА_4.

Згідно письмових пояснень останнього, він ніякого підприємства не реєстрував, будь-якого відношення до діяльності Товариства з обмежено відповідальністю «Технопік-Юг»немає.

З огляду на викладене, а також той факт, що дане підприємство відсутнє за юридичною адресою, позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання недійсним установчих, бухгалтерських та податкових документів Товариства з обмежено відповідальністю «Технопік-Юг»та скасування його державної реєстрації.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 104 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

При цьому п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України встановлено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

При розгляді вимог позивача про визнання недійсними установчих документів відповідача слід виходити з того, що такі вимоги не можуть бути самостійними позовними вимогами, оскільки в силу приписів ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 р. №755-IV, відповідно до яких установчі документи суб'єкта господарювання підлягають правовій оцінці лише з іншими вимогами, зокрема, у справі про припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством такої юридичної особи.

Тобто, вказані вимоги не є самостійними, оскільки визнання зазначених документів нечинними законом не вимагається. Висновок суду про невідповідність цих документів вимогам чинного законодавства має міститись у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Крім того, згідно з п.3 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів.

Вказана норма кореспондує з нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця внаслідок неподання податкової звітності.

У свою чергу, державні органи згідно з ч.2 ст.19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини у сфері оподаткування.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише у тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання лише у разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством, або ж у випадку здійснення діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування.

У той же час, судом апеляційної інстанції встановлено, що контролюючий орган звернувся з даним позовом не з наведених підстав, а виключно з підстав відсутності підприємства за юридичною адресою.

Відтак, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що вимоги податкового органу про визнання недійсним установчих, бухгалтерських та податкових документів та скасування реєстрації платника податків не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва залишити без задоволення.

2. Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010 р. у справі №2-а-1914/2008 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Нечитайло О.М. Судді:Пилипчук Н.Г. Шипуліна Т.М.