Ухвала суду № 24867571, 21.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2012 року м. Київ К-56829/09

Вищий адміністративний суд України складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Пилипчук Н.Г. Шипуліна Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2009 р.

у справі №2а-500/09/0870

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка»

до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про зобов'язання прийняти рішення про списання податкового боргу та пені,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Сільгосптехніка»(далі -позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі -відповідач) про зобов'язання прийняти рішення про списання податкового боргу та пені.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2009 р. (суддя -Каракуша С.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2009 р. (судова колегія у складі: головуючий суддя -Мірошниченко М.В., судді -Баранник Н.П., Юхименко О.В.) рішення суду першої інстанції скасовано, постановлено нове, яким позов задоволено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2009 р. та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2009 р.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

У позивача в 2001 - 2004 роках виникла заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб із орендної плати за землю виникла у розмірі 135 052,47 грн. та залишилася несплаченою на 1096 день.

Представниками відповідача у період з 08.09.2008 р. по 01.10.2008 р. проводилась планова виїзна перевірка позивача з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2008 р. За результатами перевірки відповідачем було складено довідку від 06.10.2008 р. № 38/17-221-03743440 з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, яка є складовою частиною акта перевірки від 06.10.2008 р. № 726/23/03743440. Перевіркою встановлені порушення пп.2 п.1 ст.8, пп.4 п.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-IV, у результаті чого за неповне та несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб нарахована пеня у розмірі 67 715,11 грн. (у тому числі: пеня за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати у сумі 6 448,47 грн., пеня за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб у вигляді орендної плати за земельні паї у сумі 61 005,76 грн., пеня за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб з майнових паїв у сумі 260,88 грн.). Крім того, встановлена заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у сумі 169 213,15 грн. (у тому числі з податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати - 17 126,83 грн., та з податку з доходів з фізичних осіб з орендної плати за земельні паї -152 086,32 грн.).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, висновками Торгово-промислової палати України від 30.07.2003 р. № 9753/08-4 та від 09.09.2003р. № 12014/05-4, підтверджено форс-мажорні обставини, наслідком яких стала загибель сільськогосподарських культур.

Відсутність врожаю виключила можливість отримати доходи від здійснення господарської діяльності, що, в свою чергу, виключило можливість сплатити податок з доходів фізичних осіб утриманий із орендної плати за землю, а тому виникла заборгованість у розмірі 135 052,47 грн.

Пунктом 1.3. Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом ДПА України від 14.03.2001 р. № 103 визначено, що податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Податковий борг по податку з доходів фізичних осіб утриманий із орендної плати за землю в сумі - 135 052,47 грн., виник у позивача за період з 2001 року по 2004 рік, що підтверджується матеріалами справи, а саме:

- актом від 17.02.2003 р. № 32-23-022-03743440 про результати перевірки дотримання вимог законодавства про оподаткування позивача за період з 01.07.2001 р. по 01.10.2002 р., в якому вказано, що по результатам перевірки, станом на 31.09.2002 р. встановлена податкова заборгованість по виплаченій в натуральній формі орендної плати за земельні паї в сумі - 49 006,79 грн. Сума зобов'язань узгоджена;

- актом від 23.12.2004 р. № 49 про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.10.2002 р. по 30.09.2004 р., в якому вказано, що по результатам перевірки, станом на 30.09.2004 р. встановлена податкова заборгованість по орендній платі за земельні паї в розмірі 93 698,04 грн. Сума зобов'язань узгоджена.

Відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 04.11.2003 р. № 17199/7/24-1117 щодо списання податкового боргу юридичних та фізичних осіб, визнаного безнадійним, вказано, що відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджуються ті податкові зобов'язання, що визначені платником податків в деклараціях або нараховані органами державної податкової служби.

Згідно з Інструкцією про порядок ведення державними податковими інспекціями оперативно-бухгалтерського обліку податків і неподаткових платежів, затвердженого наказом Головної Державної податкової інспекції України від 12.05.1994 р. № 37 (у редакції наказу ДПА України від 03.09.2001 р. № 342), узгоджені суми податкового зобов'язання відображаються в картках особових рахунків платників податків, а у разі їх несвоєчасної сплати такі суми податкового зобов'язання набувають статусу податкового боргу.

Зазначена заборгованість позивача у розмірі 135 052,47 залишилася несплаченою після спливу строку у 1095 днів.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що у відповідності з підпунктами «в»і «г»пп.18.2.1 п.18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції, зокрема: податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом (пп. «в»); податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пп. «г»).

Під терміном «безнадійний»розуміється податковий борг юридичних та фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

За таких обставин, податковий борг по прибутковому податку, у розумінні ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є безнадійним.

Відповідно до пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», строк позовної давності щодо сплати податкової заборгованості складає 1095 днів.

Згідно з пп. 18.2.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

У відповідності до пп. 18.2.3 зазначеного Закону, податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.

Крім того, суд касаційної інстанції погоджується з доводами суду апеляційної інстанції, що оскільки встановлено та податковою інспекцією не заперечується факт загибелі сільськогосподарських культур позивача внаслідок форс-мажорних обставин та зазначене підтверджено відповідними висновками Торгово-промислової палати України, копії яких долучено до матеріалів справи, форс-мажорні обставини та пов'язані з ними збитки знаходились у причинному зв'язку з існуванням податкового боргу, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що борг по податках і зборах (обов'язкових платежах), який виник у результаті обставин непереборної сили та залишився несплаченим протягом 1095 днів, підлягає списанню як безнадійний податковий борг на загальних підставах.

За таких обставин контролюючим органом безпідставно було відмовлено у списанні боргу та пені.

Відсутність визначення боргу по податку з доходів фізичних осіб утриманого із орендної плати за землю у сумі 135 052,47 грн., у даних карток особового рахунку, не є підставою для відмови у списанні боргу та пені.

При цьому, колегією суддів суду апеляційної інстанції правомірно було враховано як специфіку функціонування діяльності підприємств агропромислового сектора, яка визначається сезонністю виробництва; наявністю значного часового інтервалу між періодами здійснення витрат та отриманням кінцевих результатів; залежністю результатів діяльності підприємств та, відповідно, джерел фінансування від впливу природнокліматичних умов, так і основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, страховій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду апеляційної інстанції.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення -залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2009 р. у справі №2а-500/09/0870 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіПилипчук Н.Г. Шипуліна Т.М.