Ухвала суду № 24866336, 07.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-271/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Федорова Г.Г., Ключкович В.Ю.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом"янському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління" до Державної податкової інспекції у Солом"янському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановила:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 31.08.2011 р. № 0003472311/0, від 31.08.2011 р. № 0003462311/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2012 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову, як таку, що винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомленні належним чином, згідно ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України, розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та перевіривши матеріали справи, обставини справи, зміст судового рішення, апеляційної скарги та перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін, з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача за період з 01.07.2008 р. по 21.07.2011 р. за результатами якої складено Акт перевірки № 8786/23-11/04592026.

Відповідач вказує, що порушення п. 5.1., п/п. 5.2.1., абз. 4 п/п. 5.3.9. ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»призвело до завищення валових витрат за 3 кв. 2008 р. на 31125 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 7781,00 грн. Оскільки контрагент позивача не задекларував податкових зобов'язань то, на думку ДПІ, позивач позбавлений права на формування податкового кредиту, а спірна сума податкового кредиту сформована в порушення вимог п/п. 7.2.3., 7.4.1., 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на 6225 грн. за вересень 2008 р.

На підставі вказаного акту прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.08.2011 р. № 0003472311/0 з ПДВ та № 0003462311/0 з податку на прибуток.

Встановлено, що 09.09.2008 року між позивачем (замовник) та ТОВ «УБТК «Фаєтон»(підрядник) укладено договір № 18.

ТОВ «УБТК «Фаєтон», як виконавцем проведено дві підрядні операції щодо виконання робіт з капітального ремонту підйомника та капітального ремонту мереж центрального опалення для ВАТ «САТП-0904»вартістю відповідно 16054,80 грн. з ПДВ 2675,80 грн. та 21294,18 грн. з ПДВ 3549,03 грн.

Зазначені роботи, які були замовлені позивачем у ТОВ «УБТК «Фаєтон»у свою чергу були замовлені у позивача КП «Служба замовника Печерського району»щодо виконання яких до матеріалів справи надано первинні документи щодо виконання цих робіт за ціною 29114,40 грн. за договором від 09.01.2008 р. № 1/01-08 за ціною 29228 грн.

Окрім того, між тими ж сторонами укладено договір № 17 від 05.09.2008 р. на виконання капітального ремонту мереж центрального опалення на території ВАТ «САТП-0904». Вартість робіт 21294,18 грн. з ПДВ.

На виконання договорів позивачу видано податкову накладну № 2925 від 30.09.2008 р. на суму 16054,80 грн. та податкову накладну № 2924 від 30.09.2008 р. на суму 21294,18 грн. з ПДВ.

Відносно останнього договору з матеріалів справи вбачається, що зазначені роботи, які були замовлені позивачем у ТОВ «УБТК «Фаєтон»у свою чергу були замовлені у позивача ВАТ «САТП-0904»за договором від 09.01.2008 р. № 1/01-08 за ціною 29228 грн.

З наведеного вбачається, що по суті за наведеними операціями позивач виступав в якості підрядника, а ТОВ «УБТК «Фаєтон»в якості субпідрядника щодо виконання робіт на обєктах третіх осіб.

Так, відповідно до п.п. 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно з абз. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.4.1 цього Закону, передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням, зокрема, робіт/послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, що визнається сторонами, а отже видача ним податкових накладних є правомірною.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Виконання вказаних договорів підтверджується податковими накладними, що знаходяться в матеріалах справи.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Порушення контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Тобто, доводи відповідача не є підставою для позбавлення покупця права на відшкодування ПДВ, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Вищезгадані податкові накладні видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20%, що відповідає наведеним вище положенням ПК України стосовно порядку оформлення та підстав її видачі, наведені в ній дані відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 31.08.2011 р. № 0003482311/0, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на суму 2040 грн. за штрафними санкціями за неподання звітності, в Акті перевірки зазначено, що підприємством не подано декларації з ПДВ за лютий, березень 2011 року, що є порушенням п/п. 49.18.1., 49.18.2. ПК України.

У зв'язку з чим зазначено, що згідно з п. 120.1. ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за неподання таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Позивачем не спростовується факт неподання декларацій з ПДВ за зазначені місяці.

Відповідно до п. 7. Підрозділу 10 «Інші перехідні положення»ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Крім того, Згідно з Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 13.08.1990 р. №357-р позивачу відведено в користування земельну ділянку площею 15021,80 кв.м.

Земельна ділянка знаходиться у м. Києві, по вул. Народного Ополчення,13, відноситься до 142 економіко-планувальної зони (кадастровий номер 72:292:005), де базова вартість становить 351,08 грн., локальний коефіцієнт 1,5, коефіцієнт функціонального використання - 1,2.

Договором від 01.04.2009 р. № 5/01-09з; від 04.01.2010 р. № 5/01-09з та від 31.12.2010 р. № 1/з, позивач надав в короткострокову експлуатацію земельну ділянку, загальною площею 1,0 га по вул. Н. Ополчення, 13 для розміщення автостоянки.

Підставою для сплати орендної плати у відповідності до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" є наявність такої умови, як укладений і зареєстрований у встановленому законом порядку договір оренди, землекористувачі, з якими не укладено договір оренди, сплачують земельний податок на підставі даних державного земельного кадастру відповідно до ст. 7 Закону України "Про плату за землю".

Таким чином, у зв'язку з тим, що права користування земельною ділянкою відносно позивача не оформлені, позивач не укладав з міськрадою договору оренди земельної ділянки, тому єдиною формою плати за користування земельними ділянками для позивача є земельний податок.

В даному випадку позивачем нараховувався та сплачувався земельний податок з урахуванням коефіцієнт функціонального використання - 1,2.

За своєю правовою природою вказані договори не є договорами про спільну діяльність, оскільки не відповідають сутності цих договорів, викладеній у Главі 77 ЦК України та до того ж не поставлені на податковий облік

Земельна ділянка була передана та фактично знаходилась у користуванні СПД ОСОБА_3 та фактично безпосередньо позивачем не використовувалась, а отже, оскільки користування землею є платним та право на землю із міськрадою СПД ОСОБА_3 не було оформлено, з урахуванням положень ч. 2 ст. 15 Закону України «Про плату за землю»(щодо сплати плати за землю за період фактичного користування землею) в даному випадку особа, яка здійснювала фактичне користування земельною ділянкою без укладання договору оренди з міськрадою/суборенди з позивачем, є платником земельного податку за площу ділянки, яку ця особа використовувала, що вказує на помилковість висновків податкового органу про покладання на позивача обов'язку сплачувати земельний податок у т.ч. з підвищеним коефіцієнтом функціонального призначення.

Таким чином, оскаржуване рішення не відповідає вимогам законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем в повному обсязі не доведено обґрунтованості та відповідності законодавству оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення від 31.08.2011 р. № 0003472311/0 та № 0003462311/0 повністю; від 31.08.2011 р. № 0003482311/0 в частині визначення штрафу у розмірі 2038 грн.; від 31.08.2011 р. № 0000672309/0 (із плати за землю) повністю.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом"янському районі міста Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2012 року - залишити без змін.

Повний текст виготовлено 11 червня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Данилова М. В.

Судді: Федорова Г. Г.

Ключкович В.Ю.