Ухвала суду № 24865750, 07.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15542/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" червня 2012 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Земляної Г.В.

суддів Аліменка В.О., Петрика І.Й.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя до Міністерства промислової політики України, Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном, Державного концерну "Укроборонпром" про звернення стягнення на майно боржника,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Державна податкова інспекція у Хортицькому районі міста Запоріжжя звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з Міністерства промислової політки України податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 152846,62 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Державна податкова інспекція у Хортицькому районі міста Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державне підприємство "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут", ідентифікаційний код 14311429, місцезнаходження: 07060, м.Львів, вул. Наукова, 7, зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської ради 29.02.1992 р., засновником підприємства є Міністерство промислової політики України.

Державним підприємством "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" було подано до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі міста Запоріжжя податкові розрахунки земельного податку: за 2009 рік №52361 на суму 76537,80 грн.; за 2010 рік №15222 на суму 87536,78 грн.; за 2011 рік №1651 на суму 83722,16грн.

Позивачем проведено перевірку подання Державним підприємством "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" податкової звітності з плати за землю, про що складено акт від 13.04.2011 р. №75/1530/14311429, за результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення від 06.05.2011 р. №0000301530 на суму 1,00грн., яке отримане підприємством, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення з відповідною відміткою.

У зв'язку з несплатою Державним підприємством "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю, позивачем прийнята перша від 15.06.2010 р. №1/140 та друга від 22.07.2010 р. №2/163 податкові вимоги на суми 85716,72грн. та 73236,33 грн. відповідно. Вказані вимоги отримані підприємством, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення з відповідною відміткою про вручення.

Станом на час розгляду справи судом, консолідований податковий борг Державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" з плати за землю перед бюджетом становить 152846,62 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків Державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" за платежем 13050100 земельний податок з юридичних осіб. Також, зворотнім боком облікової картки платника податку Державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" з земельного податку з юридичних осіб за 2010 рік підтверджується, що з моменту надсилання йому податкових вимог податковий борг не переривався.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову прийшов до висновку, що позивачем не дотримано встановленого статтею 96 Податкового кодексу України обов'язкового порядку погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації встановлений статтею 96 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 96.2 статті 96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків (підпункт 96.2.1); досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету (підпункт 96.2.2); ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії (підпункт 96.2.3); виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України (підпункт 96.2.4).

Згідно підпункту 96.3 статті 96 Податкового кодексу України відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення (абзац перший). У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно (абзац другий).

Таким чином суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що обов'язковими передумовами звернення органу державної податкової служби до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває державне підприємство, яке не підлягає приватизації або його майно, є: обов'язок органу державної податкової служби звернутися до органу, в управлінні якого перебуває державне підприємство, яке не підлягає приватизації, з поданням про прийняття одного з можливих рішень передбачених пунктом 96.2 статті 96 Податкового кодексу України; неотримання відповіді на подання у 30-ти денний строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні вимог.

Разом з тим, судом першої інстанції вірно зазначає, що позивачем не надано суду доказів виконання ним обовязкових передумов звернення до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває державне підприємство, зокрема звернення до органу, в управлінні якого перебуває державне підприємство, яке не підлягає приватизації, з поданням, ненадання у встановлений строк відповіді на подання або відмови у задоволенні вимог позивача державним органом, в управлінні якого перебуває Державне підприємство "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут".

Крім того, матеріали справи свідчать, позивачем було проведено опис активів Державне підприємство "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут", на які поширюється право податкової застави, про що свідчить відповідний акт від 06.12.2010 р. №370 на загальну суму 393890,29 грн. Доказів проведення прилюдних торгів з реалізації майна Державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут", яке внесено в податкову заставу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не дотримано встановленого статтею 96 Податкового кодексу України обов'язкового порядку погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації.

Доводи позивача, що ним вжиті заходи щодо погашення боргу Державним підприємством "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут", а саме позивач звернувся з поданням до Міністерства промислової політики України з проханням про погашення податкового боргу, колегія суддів не приймає до уваги, так як позивачем не виконані всі обов'язкові умови, що передбачені статтею 96 Податкового кодексу України.

Недотримання встановленого Податковим кодексом України порядку погашення податкового боргу державних підприємств є підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищезазначене позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 -204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційних скаргах процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Аліменко В.О.

Петрик І.Й.