Ухвала суду № 24865744, 20.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3273/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: секретар Міщука М.С. Гром Л.М., Денісова А.О. Бодюк В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксис Груп»(далі Товариство або позивач) до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі міста Києва (далі ДПІ або відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2012 року Товариство звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ, у якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0009242303 від 22 грудня 2011 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 28 березня 2012 року позов Товариства задовольнив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що господарська діяльність по TOB «ТЕХНОТОРГ-КОМ»та TOB «ГМФ»велася не встановленими особами та первинна документація, як зазначено в поясненнях, не була підписана уповноваженими на це особами, а тому податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Аксис Груп»в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ГМФ»за червень та липень 2011 року, ТОВ «Техноторг-Ком»за серпень 2011 року, ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн»за серпень 2011 року. За наслідком чого було складено акт № 2503/2303/34003381 від 06 грудня 2011 року (далі Акт перевірки) та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0009242303 від 22 грудня 2011 року.

Як вбачається зі змісту вказаного акту, підставою для прийняття оскаржуваного рішення є висновок про безтоварність операцій контрагентів позивача. Вказане обгрунтовано, зокрема, поясненнями засновника і директора ТОВ «ГМФ»гр. ОСОБА_5 про непричетність до діяльності підприємства та поясненнями засновника і директора ТОВ «Техноторг-Ком»гр. ОСОБА_6 щодо непричетності до діяльності зазначеного підприємства, які були одержані від Головного відділу податкової міліції ДПІ у Шевченківському районі міста Києва.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що доводи податкової служби про безтоварність операцій позивача є необґрунтованими.

Колегія погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно положень статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно положень пункту 73.1 статті 73 ПК України, інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається органам державної податкової служби періодично або на окремий письмовий запит органу державної податкової служби.

Органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (п.73.3. ст.73 ПК України).

З вказаного судом вбачається, що перелік податкової інформації повинен мати документальний характер, є вичерпний і встановлюється законом, зокрема статтею 72, 83 ПКУ. Поряд з цим, інформація повинна збиратися в порядку, встановленому законом, зокрема статтями 72, 73 ПК України.

Рішенням Конституційного Суду України "У справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України" (12-рп/2011 від 20.10.2011) встановлено, що в аспекті конституційного подання щодо суб'єктів одержання доказів у кримінальній справі в результаті здійснення оперативно-розшукової діяльності положення першого речення частини третьої статті 62 Конституції України, відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, слід розуміти так, що обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом.

У відповідності до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, зазначені у Акті перевірки не є обґрунтованими, оскільки: по-перше, відомості, на яких базуються висновки податкової служби, не є податковою інформацією, адже не віднесені до такої законом (статті 72, 83 ПК України), зокрема, відомості, надані ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та пояснення гр. ОСОБА_6 гр. ОСОБА_5 ; по-друге, відповідачем не доведено суду дотримання процедури збору податкової інформації згідно положень статей 72, 73 ПКУ, що унеможливлює належне прийняття судом до уваги останніх, адже законом не віднесено та не встановлено такого механізму отримання податкової інформації, як отриманої в рамках ОРД або з матеріалів кримінальної справи (про наявність якої суду не відомо і відповідачем не повідомлено); по-третє, вказані відомості ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва повинні бути підтверджені виключно судовими рішенням, винесеним в порядку КПК України зокрема з перевіркою ї підтвердженням їх відповідності вимогам, визначеним процесуальним законом (кодексом) та рішенням Конституційного Суду України №12-рп/2011 від 20.10.2011.

Згідно абзацу 2 пункту 3 розділу І "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" (№984 від 22.12.2010; далі - Порядок), акт -це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно абзацу 3 підпункту 5.2. пункту 5. розділу ІІ Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Приймаючи до уваги вищезазначене у сукупності, обставини, зазначені податковою службою у Акті перевірки, суд звертає увагу на те, що фактично відображені у акті відомості стосуються не позивача, а третіх осіб. Поряд з цим, на виконання вимог абзацу 3 підпункту 5.2. пункту 5. розділу ІІ Порядку податковою службою не зазначено жодних доказів, які підтверджують факт порушення податкового законодавства саме позивачем.

При цьому пояснення гр. ОСОБА_6 гр. ОСОБА_5 не є належним доказом, оскільки підлягає доведенню в порядку кримінального судочинства та перевірці і встановленню судом у відповідному рішенні.

Крім того, суд не приймає посилання Акту перевірки на відсутність реальних правових наслідків операцій купівлі-продажу ТОВ «Аксис Груп»у ТОВ «ГМФ»та ТОВ «Техноторг-Ком»з, оскільки відсутність підприємства за місцем реєстрації на час проведення перевірки не свідчить та не може свідчити про відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, оскільки такі висновки не підтверджені належними доказами (особи могли виконувати роботи не за трудовими, а за цивільно-правовим договорами, а основні фонди, складські приміщення та транспортні засоби могли використовуватися за договорами оренди). Поряд з цим, відсутність підприємства (ТОВ «ГМФ», ТОВ «Техноторг-Ком») за місцем реєстрації на момент проведення його перевірки не свідчить про відсутність такого підприємства за місцем реєстрації на момент вчинення господарських операцій, а також про неможливість їх фактичного здійснення.

Необґрунтованими є посилання податкового органу на недійсність правочинів, укладених між ТОВ «Аксис Груп»та ТОВ «ГМФ», ТОВ «Техноторг-Ком», оскільки, по-перше, такі правочини недійсними судом не визнавалися (в порядку частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України), а по-друге, вони не є недійсними в силу закону (нікчемними) в порядку частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, так як податковою службою не встановлена і не доведена будь-якими належними доказами їх спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади чи незаконне заволодіння ним. Тобто не є такими, що порушують публічний порядок (згідно ст. 228 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, товарність операцій за вищевказаним правочинами підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунками-фактурами та банківськими виписками по рахунку, наданими позивачем суду.

З огляду на вказане вище, колегія суду вбачає відсутність доказів з боку податкової служби щодо безтоварності операцій відносно особи позивача.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Денісов А.О.