Ухвала суду № 24864686, 14.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9381/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.11р. у справі №2а-9381/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Степ-Груп» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Компанія Степ-Груп»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000852360 від 06.06.11р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.11р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що контрагент позивача має ознаки фіктивного, а тому господарська операція з таким контрагентом не може бути відображена у податковому обліку позивача.

Враховуючи, що у судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Компанія Степ-Груп»з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту за серпень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «Сканія Плюс», за результатами якої складено акт № 248/1-23-60-36884870 від 20.05.11р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого донараховано ПДВ за серпень 2010 року на загальну суму 80 478,09 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на висновках акта перевірки ТОВ «Сканія Плюс»від 26.01.11р. №78/23-3/35542787, складеного ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, згідно з яким правочини між ТОВ «Сканія Плюс»і деякими його контрагентами: ТОВ «Е-Восток Україна»і ТОВ «Елфра Дисплей»визнаються перевіряючими фіктивними, недійсними і нікчемними, так як діяльність цих підприємств, на думку перевіряючих, спрямована на надання податкової вигоди третім особам.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення №0000852360 від 06.06.11р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 100 597,50 грн., у тому числі: 80478,00 грн. - основного платежу та 20119,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з постачання контрагентом кліматичного обладнання, сплата позивачем сум податку на додану вартість в ціні товару, наявність належним чином оформлених видаткових та податкових накладних, виданих зареєстрованим на час їх виписки суб'єктом господарської діяльності - платником податку на додану вартість, а також договором перевезення та товарно - транспортними накладними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який визначав платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, був Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин надалі - Закон N 168/97-ВР).

Тому при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість насамперед слід керуватися нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення права на податковий кредит з ПДВ і не суперечать спеціальному Закону N 168/97-ВР.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8.1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, виходячи зі змісту пункту 7.4. ст.7 Закону N 168/97-ВР, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фордів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону N 168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У даному випадку, фактичні обставини справи підтверджують реальне здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Сканія Плюс».

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Сканія Плюс» (Продавець) і ТОВ «Компанія Степ Групп» (Покупець) укладено договір № 234 від 26.05.10р., згідно яким Продавець приймає на себе зобов'язання систематично поставляти і передавати у власність Покупця товари згідно накладних, а Покупець зобов'я зується прийняти й оплатити Товар у порядку і на умовах, передбачених цим договором.

При цьому, постачання товару здійснюється за рахунок та транспортними засобами позивача.

Підтвердженням факту виконання зобов'язань за даним договором свідчать наявні в матеріалах справи:

- видаткові накладні: від 02.08.10р. №802105 на суму 63821,20 грн. (з ПДВ 10636,88 грн.), від 03.08.10р. №803105 на суму 66893,74 грн. (з ПДВ 11148,96 грн.), від 04.08.10р. №804105 на суму 176802,69 грн. (з ПДВ 29467,12 грн.), від 05.08.10 р. №805105 на суму 175350,81 грн. (з ПДВ 29225,13 грн.) (а.с. 93, 95, 97, 99). Зазначені видаткові накладні складені сторонами відповідно до умов договору і підтверджують відпуск (видачу) ТОВ «Сканія Плюс» товару, придбаного позивачем, та містять номенклатуру (асортимент), ціну, кількість і загальну вартість товару.

-податкові накладні від 02.08.10р. №802105 на суму 63821,20 грн. (з ПДВ 10636,88 грн.), від 03.08.10 р. №803105 на суму 66893,74 грн. (з ПДВ 11148,96 грн.), 04.08.2010 р. №804105 на суму 176802,69 грн. (з ПДВ 29467,12 грн.), від 05.08.10 р. №805105 на суму 175350,81 грн. (з ПДВ 29225,13 грн.), виписані Продавцем товарів ТОВ «Сканія Плюс» на користь позивача, що підтверджують придбання товару, згідно вказаної в них номенкла тури (асортименту), кількості, ціни, загальної вартості (а.с. 23-26).

-банківські виписки по особовому рахунку позивача за 02.08.10 р., за 13.08.10 р., за 16.08.10р., за 01.09.10р. і за 03.09.10р., чим підтверджується безготівковий перерахунок позивачем грошових коштів на користь Продавця ТОВ «Сканія Плюс» за придбаний товар (а.с. 27, 28, 101-103).

У матеріалах справи є договір від 01.04.10р. №1/10-ТР на транспортне обслуговування, укладений між ТОВ «Інтервестсервіс»(Виконавець) та ТОВ «Компанія Степ Груп»(Замовник); талони замовника, товарно-транспортні накладні ТТН №120695 від 06.08.10р. та №783044 від 09.08.10р., подорожні листи вантажного автомобіля від 06.08.11 р. Серія 05 ААВ №120695 та від 09.08.10 р. Серія 05 ААВ №783044 (а.с. 104, 104а, 105; том-додаток №1 а.с. 154, 155, 173, 174), а також накладна на внутрішнє переміщення від 06.08.2010 р. №00000000648 (а.с. 106).

Господарсько-договірні відносини між позивачем і перевізником ТОВ «Інтевестсер віс»підтверджуються свідченнями допитаної судом першої інстанції в якості свідка ОСОБА_3, яка є директором ТОВ «Інтервестсервіс», а також актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.10р. №ОУ-№0000048, складеним між ТОВ «Інтервестсервіс»та ТОВ «Компанія Степ Груп»про проведення (надання) транспортних послуг у серпні 2010 р., який серед іншого містить здійснені 06.08.10 р. та 09.08.10 р. рейси автомобіля ТАТА LPT613 /38 (АА7167АМ) до м. Дніпропетровська (а.с. 223-227).

Враховуючи вищевикладене та досліджені в сукупності докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про реальність здійснення між позивачем та його контрагентом господарської операції.

Між тим, придбання товарів здійснювалося позивачем з метою його подальшого продажу в межах своєї господарської діяльності, що підтверджується поясненнями представників позивача, відомостями з Єдиного державного реєстру щодо видів діяльності позивача, Статутом ТОВ «Компанія Степ Груп»(а.с. 33-50), і не заперечувалося відповідачем.

Реалізація частини товару підтверджується видатковими накладними від 06.08.10р. №12795, від 10.08.10 р. №13082, від 16.08.10 р. №13328 (а.с. 107-109).

Отже, як вбачається, позивачем на підставі належно оформлених податкових накладних правомірно віднесено до податкового кредиту серпня 2010 р. суми ПДВ, нараховані за ставкою 20 відсотків, у зв'язку з придбанням у ТОВ «Сканія Плюс»товарів для їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності, що повністю відповідає вимогам пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97.

Посилання в акті перевірки та доводи відповідача про нікчемність правочину між позивачем і ТОВ «Сканія Плюс» ґрунтуються виключно на припущеннях перевіряючих, що в свою чергу, не може братися судом до уваги, як належний та допустимий доказ.

За наведених обставин та правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.11р. у справі №2а-9381/11/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.11р. у справі №2а-9381/11/2670 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.