Ухвала суду № 24864211, 19.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17886/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"19" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Сидоренко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у відповідності до положень ст.41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київське інвестиційне агентство»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до Комунального підприємства «Київське інвестиційне агентство»про стягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суд з позовом, в якому просив стягнути з Комунального підприємства «Київське інвестиційне агентство»на користь державного бюджету України: суму податку на прибуток в розмірі 8 971,70 грн., суму податку на додану вартість в розмірі 416 446,02 грн.; 265 324,40 грн.; земельного податку з юридичних осіб 45 941,54 грн.; орендну плату з юридичних осіб в розмірі 20 506,77 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не надано належних доказів сплати ним узгодженої суми податкової заборгованості на загальну суму 757 190,43 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство «Київське інвестиційне агентство» зареєстроване Київською міською державною адміністрацією від 01 липня 1996 р. про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ № 1015, та присвоєно ідентифікаційний код № 21655857, а також внесено до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України.

Актом камеральної перевірки неподання податкової звітності № 48/1501 від 16 травня 2011 р., складеного Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва, встановлено що відповідачем не подана декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 р., що призвело до порушення п.п. 49.18.1 п. 49.18, ст. 49 Податкового кодексу України та п.п.4.1.4, п.4.1, ст.4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Також, за результатами проведення невиїзної документальної перевірки відповідача щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податкового зобов'язання, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва було складено:

- акт № 186/1501 від 16 травня 2010 р., яким встановлено, що платник несвоєчасно сплачував податок на прибуток за 9 місяців 2010 р., що призвело до порушення п.16.4 ст.16 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), п.п.5.3.1 ст.5 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин);

- акт № 187/1501 від 16 травня 2011 р., яким встановлено, що відповідач несвоєчасно подавав платіжні доручення до установ банку по податку на додану вартість, що призвело до порушення п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України;

- акт № 1751/15-09 від 17 червня 2011 р., яким встановлено недотримання строків сплати по орендній платі за земельні ділянки, чим порушено п.п.287.3, 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України.

Відповідно до абзацу першого п.п. 17.1.1 п.17.1 ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не подає розрахунок у строки, визначені законодавством, сплачується штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно п.п. 6.2.1 п. 6.2. ст. 6 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), дані зобов'язання вважаються самостійно визначеними.

Пунктом 5.1 ст. 5 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи податкова заборгованість відповідача виникла:

- по податку на додану вартість підставі: декларацій №№ 678974 від 21 січня 2011 р., 31344 від 21 лютого 2011 р., 83478 від 18 березня 2011 р., 83478 від 18 березня 2011 р., 173218 від 19 квітня 2011 р.; 232309 від 16 травня 2011 р., 278610 від 20 червня 2011 р., 330563 від 20 липня 2011 р., 9006543274 від 10 серпня 2011 р., 9007350401 від 08 вересня 2011 р., 90085224122 від 13 жовтня 2011 р.; податкового повідомлення-рішення (форми «Р») № 0070071501 від 16 травня 2011 р., податкового повідомлення-рішення (форми ») №№ 0070061501 від 16 травня 2011 р., 0070061501 від 16 травня 2011 р., 0070061501 від 16 травня 2011 р., на загальну суму 416 446,02 грн.;

- по податку на прибуток на підставі: декларації № 9004690065 від 29 жовтня 2010 р., податкового повідомлення-рішення (форми «Ш») № 0070091501 від 16 травня 2011 р., № 0070081501 від 16 травня 2011 р., на загальну суму 8 971.70 грн.;

- частини чистого прибутку комунальних підприємств, нарахованого на підставі розрахунку № 9004690077 від 29 жовтня 2010 р., на суму 265 324,40 грн.,

- земельному податку з юридичних осіб, нарахованого на підставі декларації № 4537 від 31 січня 2011 р., на суму 45 94,54 грн.;

- орендної плати з юридичних осіб, нарахованої згідно декларації № 4538 від 31 січня 2011 р., податкового повідомлення-рішення (форми «Ш») № 088,55509 від 17 червня 2011 р., на суму 20 506, 77 грн. Станом на 30 листопада 2011 року податкова заборгованість позивача склала в757 190,43 грн.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) такому платнику податків податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем з метою погашення податкової заборгованості відповідача було направлено податкову вимогу від 24 листопада 2010 року №1/8587, прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №23 від 18 січня 2011 року та направлено відповідачу лист про розрив трудового контракту з керівником підприємства. Відповідачем в добровільному порядку вищевказана сума податкової заборгованості сплачена не була.

Слід зазначити, що податкова вимога про сплату відповідачем наявної податкової заборгованості, в адміністративному чи судовому порядку ним не оскаржувалась.

Відповідно до п. 20.1.17 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надані відповідачем копії платіжних доручень не можуть бути належним доказом сплати відповідачем вищевказаної суми податкової заборгованості, оскільки з них не вбачається погашення саме заявленої до стягнення суми податкової заборгованості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 41, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київське інвестиційне агентство»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Ухвалу складено в повному обсязі 20.06.12